Зведені дані результатів
щодо визначення психологічної готовності
педагогічного колективу до інноваційної (дослідно-експериментальної) діяльності
Мотиваційно-цільовий компонент
|
Критерії
|
Показники
|
Психодіагностичний інструментарій
|
Рівні психологічної готовності:
за результатами психодіагностування
|
Критерій 1.
Мотивація до експериментальної діяльності
|
Показник 1. Мотивація досягнення успіху
|
Методика діагностики особистості на мотивацію до успіху Т. Елерса
|
Райгородский Д. Практическая психодиагнос-тика. Методики и тесты : учеб. пособ. – Самара: БАХРАХ, 1998. – С. 626–629.
|
Високий рівень – 22%,
Надто високий – 40%, Середній – 38%,
Низький – 0%
|
Домінуючими тенденціями є надто високий рівень мотивації досягнення успіху, середній рівень мотивації уникнення невдач та низький рівень готовності до ризику та помірний рівень домагань.
Звичайно, висока мотивація до досягнення успіху є позитивним явищем, проте занадто висока мотивація досягнення успіху корелює з низьким рівнем готовності до ризику. Надто висока мотивація досягнення успіху не залишає педагогу права на помилку чи невдачу, можливість експериментувати чи ризикувати. Педагог мислить: “Ставки занадто високі, щоб ризикувати. Краще йти перевіреним шляхом, прямо до поставленої ціліˮ. Ця мотивація може бути як внутрішньою, так і зовнішньою.
|
Показник 2. Мотивація уникнення невдач
|
Методика діагностики особистості на мотивацію до уникнення невдач Т. Елерса
|
Райгородский Д.Практическая психодиагнос-тика. Методики и тесты : учеб. пособ. – Самара : БАХРАХ, 1998. – С. 630–632.
|
Високий рівень – 24%,
Надто високий – 33%, Середній – 43%,
Низький – 0%
|
Показник 3. Готовність до ризику
|
Методика діагностики міри готовності до ризику Шуберта
|
Райгородский Д.Практическая психодиагнос-тика. Методики и тесты : учеб. пособ. – Самара : БАХРАХ, 1998. – С. 632–635..
|
Надто обережні – 17%,
Надто ризиковані – 2%,
Обережні – 44%, Ризиковані – 10%,
Середня ступінь ризику – 27%
|
Показник 4. Рівень домагань
|
Методика самооцінки рівня домагань Шварцландера
|
Самооценка уровня притязаний по методике Шварцландера. Режим доступу : http://conflictologiy.narod.ru/test/shv/shv.htm
|
Нереалістично високий рівень – 0%,
Високий – 10%,
Помірний – 52%,
Низький – 26%, Нереалістично низький – 12%
|
Ціннісно-смисловий компонент
|
Критерій 2.
Ціннісно-смислове ставлення до діяльності
|
Показник 1. Ціннісні орієнтації
|
Методика “Ціннісні орієнтаціїˮ М. Рокіча, адаптація Д. Леонтьєва
|
Райгородский Д.
Практическая психодиагностика. Методики и тесты : учеб. пособ. – Самара : БАХРАХ, 1998. – С. 637–641.
|
Термінальні цінності:
1 рангове місце – здоров’я,
2 – щасливе сімейне життя,
3 – цікава робота; інструментальні
1-відповідальність
2- вихованість
3 –чесність
|
У структурі ціннісних орієнтацій домінуючими є конкретні цінності, цінності особистого життя, спілкування, конформістські цінності та цінності прийняття інших людей.
До цінностей професійної самореа-лізації входять наступні цінності: активне діяльне життя, цікава робота, суспільне визнання, продуктивне життя, розвиток.
Менш значимими для вчителів є цінності самоутвердження та індивідуалістичні цінності.
Для педагогів властива активна і просоціальна світоглядна позиція, орієнтація на загаль-нолюдські цінності, власне моральні орієнтири. Це дозволяє говорити про те, що рівень розвитку ціннісно-смислової сфери вчителів відповідає третьому та четвертому (вищим) рівням розвитку смислової сфери (за класиф. Б. Братуся).
|
Показник 2. Смислові орієнтації
|
Методика граничних смислів Д. Леонтьєва
|
Леонтьев Д. А. Методика предельных смыслов (МПС) : метод. руковод. – М. : Смысл, 1999. – 36 с.
|
Ієрархія граничних смислів:
1 рангове місце – саморозвиток,
2 – досягнення,
3 – процес життя,
4 – рух до Бога, 5 – користь
|
Миследіяльнісний компонент
|
Критерій 3.
Вибір моделі діяльності
|
Показник 1. Інноваційність
|
Тест діагнос-тики іннова-ційності суб’єкта М. Кіртона (Kirton Adaption-Innovation Inventory)
|
Психометрические тесты. – Режим доступу : http://www.profil.ru/cgi-bin/front.pl?entry_id=6
|
Адаптори – 9%,
інноватори – 11%,
Слабо виражені адаптори – 24, Слабо виражені інноватори-46%, Супервиражені інноватори –10%
|
Переважаючим у педа-гогічному колективі є наявність слабо виражених інноваторів. Даний тип мислення характеризується серед-нім рівнем готовності до змін, але з потенціалом, що потребує спряму-вання, педагоги цікав-ляться інноваціями, але побоюються їх реалізо-вувати.
|
Показник 2. Адаптивність
|
Рефлексивно-прогностичний компонент
|
Критерій 4.
Рефлексивно-прогностичні здібності
|
Показник 1. Рефлексивність
|
Методика визначення рівня реф-лексивності А. Карпова
|
Технологія пси-хологічної підго-товки персоналу організацій до роботи в умовах соціально-еконо-мічних змін: навч. посіб. /За ред. Л. Карамушки. – К. : Наук. світ, 2008. – С. 204–206.
|
Високий рівень – 36%, середній – 57%,
низький – 7%
|
Домінуючою орієнтацією є середній рівень рефлекливності у вихователів, що свідчить про готовність до самозахисту, самопізнання та самовдосконалення.
|
Показник 2. Прогностичність
|
Тест “Здатність до прогнозування” Л. Регуш
|
Тест “Способ-ность к прогно-зированиюˮ (Л.А.Регуш). – Режим доступу : http://imk71.ru/tests/index1.php?type=regush
|
Високий рівень – 38%, Середній – 62%,
Низький – 0%
|
Більшість опитаних вихователів мають середній рівень здатності до прогнозування, що виражається у середніх та високих показниках аналітичності, усвідом-лення, гнучкості, перс пективності та доказовості.
|
Інтеграційний компонент (діаграма 1).
|
Додаток
Діаграма 1
Показники стану
психологічної готовності
педагогічного колективу до інноваційної (дослідно-експериментальної) діяльності
(інтеграційний компонент, %)
Аналітична довідка
щодо визначення психологічної готовності
педагогічного колективу до інноваційної (дослідно-експериментальної) діяльності
Тестування педагогічного колективу щодо визначення готовності до інноваційної (дослідно-експериментальної) діяльності проводилося у вересні 2017 року за запитом адміністрації та відповідно до плану роботи КЗ «Харківський дитячий будинок «Родина» на 2017/2018 навчальний рік.
До тестування було залучено 14 членів педагогічного колективу, в тому числі директор та заступник директора навчального накладу.
В ході тестування використовувався наступний інструментарій:
Методика діагностики особистості на мотивацію до успіху Т. Елерса;
Методика діагностики особистості на мотивацію до уникнення невдач Т. Елерса;
Методика самооцінки рівня домагань Шварцландера;
Методика діагностики міри готовності до ризику Шуберта;
Методика “Ціннісні орієнтаціїˮ М. Рокіча, адаптація Д. Леонтьєва;
Тест “Здатність до прогнозування” Л. Регуш;
Методика визначення рівня реф-лексивності А. Карпова;
Тест діагностики інноваційності суб’єкта М. Кіртона (Kirton Adaption-Innovation Inventory;
Методика граничних смислів Д. Леонтьєва
Психологічна готовність педагогів до інноваційної (дослідно-експериментальної) діяльності визначалася за наступними критеріями:
Мотивація до експериментальної діяльності;
Ціннісно-смислове ставлення до діяльності;
Вибір моделі діяльності;
Рефлексивно-прогностичні здібності
Мотиваційно-цільовий компонент визначався за наступними показниками:
Мотивація досягнення успіху;
Мотивація уникнення невдач;
Готовність до ризику;
Рівень домагань
Ціннісно-смисловий компонент було розглянуто за наступними показниками:
Ціннісні орієнтації;
Смислові орієнтації
Миследіяльнісний компонент було розглянуто за наступними показниками
Інноваційність;
Адаптивність
Рефлексивно-прогностичний компонент було розглянуто за наступними показниками
Рефлексивність;
Прогностичність
Висновки: Покомпонентний аналіз психологічної готовності до інноваційної діяльності дає підстави робити висновки, що для членів педагогічного колективу дитячого будинку притаманний високий рівень (28%) розвитку мотиваційно-цільового та ціннісно-смислового компонентів психологічної готовності до роботи, що свідчить про високу вмотивованість педагогів та особистісну значущість професійної діяльності. Середній рівень (39%) розвитку миследіяльнісного та рефлексивно-прогностичного компонентів виражається у домінуванні педагогів із слабовираженим інноваційним типом мислення та достатньою мірою вираженими рефлексивно-прогностичними здібностями. Таким чином, станом на вересень 2017 року за показниками, для 28% та 39% педагогів навчального закладу характерні, відповідно, високий рівень та середній рівні психологічної готовності до інноваційної (дослідно-експериментальної) діяльності.
психологічної готовності педагогічного колективу до інноваційної (дослідно-експериментальної) діяльності за інтеграційним компонентом подано у діаграмі 1.
За результатами діагностування організовано відповідну роботу з педагогами, що мають низький рівень (33%) психологічної готовності до інноваційної (дослідно-експериментальної) діяльності щодо підвищення їх рівня. Заплановано виступ практичного психолога на педраді з питання розвитку мотиваційно-цільового та ціннісно-смислового компонентів психологічної готовності до роботи.
Практичний психолог О.В.Калініченко
Достарыңызбен бөлісу: |
