Зведені дані результатів щодо визначення психологічної готовності педагогічного колективу до інноваційної (дослідно-експериментальної) діяльності



Дата25.10.2018
өлшемі91.26 Kb.


Зведені дані результатів

щодо визначення психологічної готовності

педагогічного колективу до інноваційної (дослідно-експериментальної) діяльності


Мотиваційно-цільовий компонент

Критерії

Показники

Психодіагностичний інструментарій

Рівні психологічної готовності:

за результатами психодіагностування

Критерій 1.

Мотивація до експериментальної діяльності

Показник 1. Мотивація досягнення успіху

Методика діагностики особистості на мотивацію до успіху Т. Елерса

Райгородский Д. Практическая психодиагнос-тика. Методики и тесты : учеб. пособ. – Самара: БАХРАХ, 1998. – С. 626–629.

Високий рівень – 22%,

Надто високий – 40%, Середній – 38%,

Низький – 0%


Домінуючими тенденціями є надто високий рівень мотивації досягнення успіху, середній рівень мотивації уникнення невдач та низький рівень готовності до ризику та помірний рівень домагань.

Звичайно, висока мотивація до досягнення успіху є позитивним явищем, проте занадто висока мотивація досягнення успіху корелює з низьким рівнем готовності до ризику. Надто висока мотивація досягнення успіху не залишає педагогу права на помилку чи невдачу, можливість експериментувати чи ризикувати. Педагог мислить: “Ставки занадто високі, щоб ризикувати. Краще йти перевіреним шляхом, прямо до поставленої ціліˮ. Ця мотивація може бути як внутрішньою, так і зовнішньою.



Показник 2. Мотивація уникнення невдач

Методика діагностики особистості на мотивацію до уникнення невдач Т. Елерса

Райгородский Д.Практическая психодиагнос-тика. Методики и тесты : учеб. пособ. – Самара : БАХРАХ, 1998. – С. 630–632.

Високий рівень – 24%,

Надто високий – 33%, Середній – 43%,

Низький – 0%


Показник 3. Готовність до ризику

Методика діагностики міри готовності до ризику Шуберта

Райгородский Д.Практическая психодиагнос-тика. Методики и тесты : учеб. пособ. – Самара : БАХРАХ, 1998. – С. 632–635..

Надто обережні – 17%,

Надто ризиковані – 2%,

Обережні – 44%, Ризиковані – 10%,

Середня ступінь ризику – 27%



Показник 4. Рівень домагань

Методика самооцінки рівня домагань Шварцландера

Самооценка уровня притязаний по методике Шварцландера. Режим доступу : http://conflictologiy.narod.ru/test/shv/shv.htm

Нереалістично високий рівень – 0%,

Високий – 10%,

Помірний – 52%,

Низький – 26%, Нереалістично низький – 12%



Ціннісно-смисловий компонент

Критерій 2.

Ціннісно-смислове ставлення до діяльності

Показник 1. Ціннісні орієнтації

Методика “Ціннісні орієнтаціїˮ М. Рокіча, адаптація Д. Леонтьєва

Райгородский Д.

Практическая психодиагностика. Методики и тесты : учеб. пособ. – Самара : БАХРАХ, 1998. – С. 637–641.



Термінальні цінності:

1 рангове місце – здоров’я,

2 – щасливе сімейне життя,

3 – цікава робота; інструментальні

1-відповідальність

2- вихованість

3 –чесність


У структурі ціннісних орієнтацій домінуючими є конкретні цінності, цінності особистого життя, спілкування, конформістські цінності та цінності прийняття інших людей.

До цінностей професійної самореа-лізації входять наступні цінності: активне діяльне життя, цікава робота, суспільне визнання, продуктивне життя, розвиток.

Менш значимими для вчителів є цінності самоутвердження та індивідуалістичні цінності.

Для педагогів властива активна і просоціальна світоглядна позиція, орієнтація на загаль-нолюдські цінності, власне моральні орієнтири. Це дозволяє говорити про те, що рівень розвитку ціннісно-смислової сфери вчителів відповідає третьому та четвертому (вищим) рівням розвитку смислової сфери (за класиф. Б. Братуся).



Показник 2. Смислові орієнтації

Методика граничних смислів Д. Леонтьєва

Леонтьев Д. А. Методика предельных смыслов (МПС) : метод. руковод. – М. : Смысл, 1999. – 36 с.

Ієрархія граничних смислів:

1 рангове місце – саморозвиток,

2 – досягнення,

3 – процес життя,

4 – рух до Бога, 5 – користь


Миследіяльнісний компонент

Критерій 3.

Вибір моделі діяльності

Показник 1. Інноваційність

Тест діагнос-тики іннова-ційності суб’єкта М. Кіртона (Kirton Adaption-Innovation Inventory)

Психометрические тесты. – Режим доступу : http://www.profil.ru/cgi-bin/front.pl?entry_id=6

Адаптори – 9%,

інноватори – 11%,

Слабо виражені адаптори – 24, Слабо виражені інноватори-46%, Супервиражені інноватори –10%


Переважаючим у педа-гогічному колективі є наявність слабо виражених інноваторів. Даний тип мислення характеризується серед-нім рівнем готовності до змін, але з потенціалом, що потребує спряму-вання, педагоги цікав-ляться інноваціями, але побоюються їх реалізо-вувати.

Показник 2. Адаптивність

Рефлексивно-прогностичний компонент

Критерій 4.

Рефлексивно-прогностичні здібності

Показник 1. Рефлексивність

Методика визначення рівня реф-лексивності А. Карпова

Технологія пси-хологічної підго-товки персоналу організацій до роботи в умовах соціально-еконо-мічних змін: навч. посіб. /За ред. Л. Карамушки. – К. : Наук. світ, 2008. – С. 204–206.

Високий рівень – 36%, середній – 57%,

низький – 7%



Домінуючою орієнтацією є середній рівень рефлекливності у вихователів, що свідчить про готовність до самозахисту, самопізнання та самовдосконалення.

Показник 2. Прогностичність

Тест “Здатність до прогнозування” Л. Регуш

Тест “Способ-ность к прогно-зированиюˮ (Л.А.Регуш). – Режим доступу : http://imk71.ru/tests/index1.php?type=regush

Високий рівень – 38%, Середній – 62%,

Низький – 0%



Більшість опитаних вихователів мають середній рівень здатності до прогнозування, що виражається у середніх та високих показниках аналітичності, усвідом-лення, гнучкості, перс пективності та доказовості.

Інтеграційний компонент (діаграма 1).


Додаток

Діаграма 1

Показники стану

психологічної готовності

педагогічного колективу до інноваційної (дослідно-експериментальної) діяльності

(інтеграційний компонент, %)



Аналітична довідка

щодо визначення психологічної готовності

педагогічного колективу до інноваційної (дослідно-експериментальної) діяльності
Тестування педагогічного колективу щодо визначення готовності до інноваційної (дослідно-експериментальної) діяльності проводилося у вересні 2017 року за запитом адміністрації та відповідно до плану роботи КЗ «Харківський дитячий будинок «Родина» на 2017/2018 навчальний рік.

До тестування було залучено 14 членів педагогічного колективу, в тому числі директор та заступник директора навчального накладу.



В ході тестування використовувався наступний інструментарій:

Методика діагностики особистості на мотивацію до успіху Т. Елерса;

Методика діагностики особистості на мотивацію до уникнення невдач Т. Елерса;

Методика самооцінки рівня домагань Шварцландера;

Методика діагностики міри готовності до ризику Шуберта;

Методика “Ціннісні орієнтаціїˮ М. Рокіча, адаптація Д. Леонтьєва;

Тест “Здатність до прогнозування” Л. Регуш;

Методика визначення рівня реф-лексивності А. Карпова;

Тест діагностики інноваційності суб’єкта М. Кіртона (Kirton Adaption-Innovation Inventory;

Методика граничних смислів Д. Леонтьєва



Психологічна готовність педагогів до інноваційної (дослідно-експериментальної) діяльності визначалася за наступними критеріями:

Мотивація до експериментальної діяльності;

Ціннісно-смислове ставлення до діяльності;

Вибір моделі діяльності;

Рефлексивно-прогностичні здібності

Мотиваційно-цільовий компонент визначався за наступними показниками:

Мотивація досягнення успіху;

Мотивація уникнення невдач;

Готовність до ризику;

Рівень домагань

Ціннісно-смисловий компонент було розглянуто за наступними показниками:

Ціннісні орієнтації;

Смислові орієнтації

Миследіяльнісний компонент було розглянуто за наступними показниками

Інноваційність;

Адаптивність

Рефлексивно-прогностичний компонент було розглянуто за наступними показниками

Рефлексивність;

Прогностичність

Висновки: Покомпонентний аналіз психологічної готовності до інноваційної діяльності дає підстави робити висновки, що для членів педагогічного колективу дитячого будинку притаманний високий рівень (28%) розвитку мотиваційно-цільового та ціннісно-смислового компонентів психологічної готовності до роботи, що свідчить про високу вмотивованість педагогів та особистісну значущість професійної діяльності. Середній рівень (39%) розвитку миследіяльнісного та рефлексивно-прогностичного компонентів виражається у домінуванні педагогів із слабовираженим інноваційним типом мислення та достатньою мірою вираженими рефлексивно-прогностичними здібностями. Таким чином, станом на вересень 2017 року за показниками, для 28% та 39% педагогів навчального закладу характерні, відповідно, високий рівень та середній рівні психологічної готовності до інноваційної (дослідно-експериментальної) діяльності.

психологічної готовності педагогічного колективу до інноваційної (дослідно-експериментальної) діяльності за інтеграційним компонентом подано у діаграмі 1.



За результатами діагностування організовано відповідну роботу з педагогами, що мають низький рівень (33%) психологічної готовності до інноваційної (дослідно-експериментальної) діяльності щодо підвищення їх рівня. Заплановано виступ практичного психолога на педраді з питання розвитку мотиваційно-цільового та ціннісно-смислового компонентів психологічної готовності до роботи.
Практичний психолог О.В.Калініченко


Достарыңызбен бөлісу:


©stom.tilimen.org 2019
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет