Зав кафедри клінічної фармації д м. н., проф. Самогальська О.Є



Дата22.10.2018
өлшемі445 b.


КЛІНІКО-ФАРМАЦЕВТИЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ АНТИБАКТЕРІАЛЬНИХ ЛП В КЛІНІЦІ ВНУТРІШНІХ ХВОРОБ

  • Зав. кафедри клінічної фармації

  • д.м.н., проф. Самогальська О.Є.


Антибіотики

  • Антибіотики - речовини, що вибірково пригнічують життєдіяльність мікроорганізмів. Під виборчою дією розуміють активність тільки по відношенню до мікроорганізмів при збереженні життєздатності клітин хазяїна та впливу не на всі, а на певні види мікроорганізмів.



ПЕНІЦИЛІНИ

  • Тип дії – бактеріцидний (стрептококи, менінгококи, гонококи, дифтерія, спірохети, сибірка та ін.). Побічні ефекти: алергічні реакції, дисбактеріоз (оксацилін, ампіцилін), нейротоксичність (карбеніцилін), кровоточивість (карбеніцилін, тикарцилін).







Пеніциліни з антипсевдомонадною активністю Пеніциліни третього покоління (карбоксипеніциліни)



ЦЕФАЛОСПОРИНИ –

  • β-лактамні антибіотики з бактерицидною дією, спектр дії залежить від генерації, не діють на ентерококи, лістерії, MRSA. Препарати руйнуються β-лактамазами Г(-) бактерій, але стабільні до β-лактамаз, що продукуються стафілококами.



Препарати І-го покоління.

  • Специфіка антибактеріальної активності:

  • висока активність по відношенню до Г(+)коків (стафілококів, стрептококів, пневмококів, в т.ч. пеніциліноутворюючих штамів, крім ентерококів).

  • Покази до застосування:

  • інфекції верхніх і нижніх дихальних шляхів;

  • інфекції сечовивідних шляхів;

  • інфекції шкіри, м’яких тканин, кісток і суглобів;

  • профілактика післяопераційних ускладнень.



ЦЕФАЛОСПОРИНИ ПЕРШОГО ПОКОЛІННЯ



Препарати ІІ-го покоління



Препарати ІІI-го покоління

  • Покази до застосувань:

  • інфекції верхніх і нижніх дихальних шляхів;

  • системні інфекції: сепсис, перитоніт;

  • мінінгіт;

  • тяжкі аеробно-анаеробні інфекції;

  • синьогнійна інфекція.



Препарати ІІI-го покоління



Препарати ІІI-го покоління



Покази до застосування

  • інфекції верхніх і нижніх дихальних шляхів;

  • системні інфекції: сепсис, перитоніт;

  • менінгіт;

  • тяжкі аеробно-анаеробні інфекції;

  • деструктивний панкреатит;

  • синьогнійна інфекція.



КАРБАПЕНЕМИ (тієнаміцини)–

    • бета-лактамні антибіотики - інгібітори синтезу клітинної стінки бактерій. Проявляють бактерицидну дію до широкого спектру грампозитивних та грамнегативних патогенних мікроорганізмів, аеробних та анаеробних.




Макроліди

  • Макроліди поділяються на:

  • нативні: еритроміцин, олеандоміцин, джоземіцин, мідекаміцин, рокситроміцин, спіроміцин;

  • напівсинтетичні: азитроміцин, кларитроміцин, диритроміцин, мідекаміцину ацетат, флуритроміцин.



Макроліди



Макроліди



Макроліди



ХІНОЛОНИ / ФТОРХІНОЛОНИ ПОДІЛЯЮТЬСЯ НА:

  • І покоління, нефторовані хінолони: налідиксова кислота, оксолінієва кислота;

  • ІІ покоління, фторовані хінолони: норфлоксацин, ципрофлоксацин, пефлоксацин, офлоксацин, флероксацин, еноксацин;

  • левофлоксацин, спарфлоксацин, темафлоксацин, ломефлоксацин;

  • IV покоління, “респіраторні” та антианаеробні фторхінолони: тровафлоксацин, клінафлоксацин, моксифлоксацин, геміфлоксацин.





АМІНОГЛІКОЗИДИ

  • - антибіотики широкого спектру дії, що мають виражену бактерицидну дію по відношенню до більшості Г(-) та деяких Г(+) бактерій, включаючи кислотостійкі.

  • Механізм дії:

  • Зв’язуються з рибосомами, що приводить до незворотного пригнічення протеосинтезу, фіксуються на цитоплазматичних мембранах бактерій.порушують їх



ЛІНКОЗАМІНИ



Нітроімідазоли

  • Клас нітроімідазолів складається з похідних 5-нітроімідазола , перший представник якого метронідазол поступив в клініку в 1959 р. для лікування інфекцій, викликаних Trichomonas vaginalis; пізніше (у 1970 р.) у нього була виявлена активність відносно анаеробних бактерій і інших простіших.



Основні покази до використання:

  • Інтраабдомінальні інфекції (у комбінації з цефалоспоринами або фторхінолонами)

  • Гінекологічні інфекції (у комбінації з цефалоспоринами або фторхінолонами)

  • Інфекцію м'яких тканин (у комбінації з цефалоспоринами або фторхінолонами)

  • Інфекцію порожнини рота Інфекцію ЦНС (абсцес мозку)



Метронідазол

  • Інфекція нижніх дихальних шляхів - аспіраційна пневмонія, абсцес легенів, емпієма плеври (у комбінації з цефалоспоринами або фторхінолонами),

  • псевдомембранозний коліт,

  • бактерійні вагіози Інфекції, викликані простими (трихомоніз, амебна дизентерія, лямбліоз, балантідіаз),

  • лікування анаеробних та протозойних інфекцій.



Антибактеріальна терапія

          • Пневмонія – безумовне показання до застосування антибіотиків
          • Починати відразу після встановлення діагнозу
          • Вибір препарату залежить від важкості пневмонії, групи до якої віднесено хворого


Негоспітальна пневмонія

  • І категорія (НП до 60 років без супутньої патології)

  • S. Pneumoniae, M. Pneumoniae, C. Pneumoniae, H. influenzae

  • Монотерапія, перорально:

  • Амоксицилін або макролід (спіраміцин, азітроміцин, кларітроміцин, роксітроміцин).

  • Фторхінолони ІІІ-ІV покоління



Негоспітальна пневмонія

  • II категорія

  • S. pneumoniae H. influenzae S. aureus M. Catarrhalis, грамнегативні аероби

  • Амоксицилін/клавулонова кислота або цефуроксиму аксетил перорально.

  • Фторхінолони ІІІ-ІV покоління перорально або цефтриаксон в/м, в/в



Негоспітальна пневмонія

  • III категорія (потребують госпіталізації).

  • Аспіраційна орофарингіальна флора, Грам (-) ентеробактери, Legionella spp. S. aureus  

  • В/м або в/в: амінопеніцилін + макролід або цефалоспорин ІІ-ІІІ генерації + макролід.

  • В/в: Фторхінолон ІІІ-IV покоління.  



Негоспітальна пневмонія

  • IV категорія: термінова госпіталізація, інтенсивна терапія

  • Спектр аналогічний пневмоніям II, III категорій.  

  • Парентерально: Цефалоспорини II - III генерацій. Антипсевдомонадні пеніциліни+фторхінолони або кліндаміцин. Цефалоспорини ІІ - ІІІ генерацій+макроліди.

  • Хворим з вираженими деструктивними змінами, ризиком розвитку сепсісу доцільно призначити карбопенеми (іміпенем, меропенем). У перші дні рекомендується додати аміноглікозиди (амікацин, гентаміцин, тобраміцин).



Критерії ефективності антибактеріальної терапії

  • Оцінюють ефективність через 48 год. (нетяжкий перебіг) або 72 год. (тяжкий перебіг)

  • Критерії ефективності: температура до 37,5, відсутність інтоксикації, дихальної недостатності. В загальному аналізі крові: лейк. до 10*109, відсутність негативної динаміки рентген.змін.



Тривалість антибактеріальної терапії

  • При нетяжкій пневмонії + 3-5 днів після нормалізації температури, в середньому – 7-10 днів

  • При тяжкому перебігу 10-14 днів, при стафілококовій, ентеробактерійній, легенельозній до 21 дня.



Каталог: data -> kafedra -> internal -> klinpharm -> presentations
internal -> Інтракраниальные аневризмы
internal -> Опухоли почек и мочеточника
internal -> Особливістю смоктання у новонародженого є: Одночасне смоктання і дихання
internal -> Этиология, патогенез, клиника, диагностика, профилактика и лечение сагиттальных аномалий прикуса
internal -> Местное обезболивание. Показания и противопоказания к нему. Техника исполнения. Осложнения местного обезболивания, их лечение и профилактика
internal -> Анатомо-физиологические особенности развития та строения тканей и органов челюстно-лицевой области. Местное и общее обезболивание у детей
internal -> Представление о хирургических методах лечение болезней пародонта


Достарыңызбен бөлісу:


©stom.tilimen.org 2019
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет