Закон еквівалентів. Визначення еквіваленту металу об’ємним методом



бет15/15
Дата08.05.2017
өлшемі1.17 Mb.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15
ТЕМА: Елементи VIIIБ, ІБ та ІІБ груп.
АКТУАЛЬНІСТЬ: майбутні провізори повинні знати властивості елементів VІІIБ, ІБ та ІІБ підгрупи та їх біологічну роль для застосування в фармацевтичній практиці та в медицині.
НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ: Вивчення фізичних і хімічних властивостей елементів VIIIБ, ІБ та ІІБ груп підгрупи. Ознайомлення з біологічною роллю елементів VIIIБ, ІБ та ІІБ підгрупи та застосуванням їх сполук в народному господарстві, медицині та фармації.
ЗНАТИ: -фізичні та хімічні властивостіелементівVIIIБ,ІБ та ІІБ

підгруп;

-характерні ступені оксидації елементів VIIIБ, ІБ та ІІБ підгрупи;

-особливості хімічних властивостей сполук елементівVIIIБ,ІБ та

ІІБ підгруп.
ВМІТИ: -записати характерні хімічні реакції елементів VIIIБ,IБ та ІІБ

підгрупи;

-писати оксидаційно-відновні процеси та рівняння реакцій

гідролізу сполук елементів VIIIБ підгрупи;

-записати характерні хімічні реакції елементів IБ та ІІБ підгруп;

-розраховувати значення потенціалу йонізації;

-показати здатність до комплексоутворення d-елементів VIII

групи;


-показати здатність до комплексоутворення d-елементів I-ї та ІІ-ї

підгруп;


-за допомогою хімічних реакцій характеризувати властивості d-

елементів I-ї та ІІ-ї груп.

-розв'язувати типові розрахункові задачі;
САМОСТІЙНА ПОЗААУДИТОРНА РОБОТА

1.Ферум, Кобальт і Нікол. Загальна характеристика елементів підгрупи. Найважливіші природні сполуки. Застосування.

2.Загальна характеристика елементів IБ підгрупи. Найважливіші природні сполуки.

3.Методи одержання елементів VIIIБ підгрупи.

4.Методи одержання елементів IБ підгрупи. Добування золота. Охарактеризувати процеси за допомогою рівнянь реакцій.

5.Оксигеновмісні сполуки заліза. Основний характер феруму (II) оксиду і амфотерний характер феруму (III) оксиду.

6.Роль Купруму в процесах, що відбуваються в організмі людини.

7.Приклади реакцій заліза з простими речовинами.

8.Відношення заліза до води. Корозія. Види корозії.

9.Хімічні властивості оксидів елементів IБ підгрупи, їх оксидаційно-відновні властивості.

10.Складіть рівняння реакцій, за допомогою яких можна здійснити перетворення:

а) Fe → FeSO4 → Fe(OH)2 → Fe(OH)3 → FeCl3 → K3[Fe(CN)6] → K4[Fe(CN)6];

б) Co → Co(NO3)2 → Co(OH)2 → Co(OH)3 → CoSO4;

в) Ni → NiSO4 → Ni(OH)2 → Ni(OH)3 → NiCl2.

11.Закінчити рівняння реакцій:

а) Сu + HCl + O2

б) AgNO3

в) Cu(NO3)2

г) Au + HCl + HNO3

11.Маса залізної пластинки, зануреної в розчин купрум (II) сульфату, збільшилась на 1,2 г. Визначте масу купрум (II) сульфату, яка прореагувала.

12.При обробці 10 г сплаву міді з цинком розчином хлоридної кислоти виділилось 2,24 дм3 (н.у.) газу. Визначіть масові частки металів у сплаві.

13.Яку масу заліза можна розчинити в 8,3 см3 36,5%-ної хлоридної кислоти, густина якої 1,2 г/ см3?

14.Визначте масову частку купрум (II) сульфату у розчині, одержаному при розчиненні 25 г мідного купоросу в 275 г води.

15.Який об’єм розчину нітратної кислоти з масовою часткою HNO3, що дорівнює 0,08 (ρ=1,07 г/см3), необхідний для розчинення 12 міді?

16.Приклади мінералів, у вигляді яких зустрічається в природі ферум.

17.Яку масу мідного купоросу і води треба взяти для виготовлення 40 кг розчину з масовою часткою купруму (II) сульфату 20%?

18. 1 г двовалентного металу витіснив з кислоти 560 см3 водню, виміряного за н.у. Який це метал?

19.У результаті випалювання піриту виділилось 25 м3 сульфур (IV) оксиду, виміряного при температурі 25˚С і тиску 101 кПа. Розрахуйте масу твердої речовини, що утворилась в цьому процесі.



КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1.Електронна структура атомів Феруму, Кобальту та Ніколу.

2.Електронна структура атомів елементів VIIIБ,IБ та ІІБ груп.

3.Взаємодія заліза з концентрованими та розбавленими хлоридною, сульфатною та нітратною кислотами.

4.Взаємодія елементів IБ підгрупи з водою, лугами та кислотами. Навести рівняння реакцій з сульфатною та нітратною кислотами різних концентрацій.

5.Роль і значення феруму в структурі гемоглобіну крові.

6.Роль Кобальту в побудові коферментів вітаміну В12. Стимуляція кровоутворення.

7.Біологічна та фізіологічна роль Купруму та Аргентуму.

8.Застосування сполук Феруму в медичній практиці.

9.Визначіть масову частку FeS2 в природному піриті, якщо із 120 кг його отримано 42 кг заліза.

10.Препарати купруму, що застосовуються в медичній практиці.

11.Сплав, що складався з 10% цинку і 90% міді, обробили розчином хлоридної кислоти. При цьому виділилось 4,48 дм3 (н.у.) газу. Визначіть масу сплаву.

12.Яку масу аргентуму нітрату треба взяти, щоб приготувати 10 г 2%-го розчину очних крапель? Чи буде цей розчин ізотонічним?

13.Яку масу залізного купоросу слід розчинити у 186 г води для одержання розчину з масовою часткою ферум (II) сульфату 3,8%?


САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА

1.Виконання дослідів, описаних в даних методичних вказівках.

2.Обговорення результатів та оформлення висновків.

3.Оформлення та захист протоколу.

4.Відповіді на запитання, запропоновані викладачем, з використанням записів на дошці.

5.Розв'язування розрахункових задач, запропонованих викладачем.


Експериментальна частина

Завдання 1. Ферум, Залізо.

1.1.Взаємодія заліза з кислотами

Налийте в три пробірки розчини 2н кислот: у першу – хлоридної, в другу – сульфатної, в третю – нітратної. В кожну пробірку внесіть залізні ошурки. Спостерігайте за протіканням реакцій при кімнатній температурі, а потім при нагріванні. Додайте у всі пробірки по 5-7 крапель 0,01 н розчину амонію роданіду, який є реактивом на йон Fe3+. Повторіть досліди з концентрованими кислотами. З якими кислотами утворюється йон Fe3+? Напишіть рівняння реакцій, вказавши оксидник і відновник та урівнявши рівняння методом електронного балансу.


1.2.Пасивування заліза

Налийте в пробірку димлячої нітратної кислоти і занурте добре очищений наждачним папером залізний дріт або цвях. Через декілька хвилин обережно, уникаючи поштовхів, вийміть його з кислоти і добре промийте водою під краном, а потім занурте на 1-2 хвилини у розчин купруму (ІІ) сульфату. Паралельно занурте залізний цвях, необроблений нітратною кислотою. Що спостерігається? Напишіть рівняння реакції.


Завдання2 . Купрум, Мідь.

2.1.Одержання порошку міді.

Налийте в фарфорову чашку 10-15 см3 насиченого розчину купруму (ІІ) сульфату і додайте невеликими порціями обчислену кількість порошку цинку, перемішуючи розчин скляною паличкою. Коли реакція закінчиться, злийте рідину, обробіть осад розбавленою хлоридною кислотою. Щоб розчинити залишки цинку, промийте осад кілька разів водою методом декантації, перенесіть його на лійку Бюхнера, профільтруйте і ще раз промийте на лійці до нейтральної реакції.Одержаний порошок міді висушіть між аркушами фільтрувального паперу, перенесіть у банку і щільно закрийте корком. На чому базується ефект витіснення міді із її солей цинком? Напишіть рівняння реакції.



Завдання 3. Сполуки феруму (ІІ)

3.1.Одержання та властивості феруму (II) гідроксиду

Налийте у пробірку 0,5 см3 розчину феруму (ІІ) сульфату або солі Мора (свіжоприготованих) і додайте краплями 2н розчин NaOH до утворення зеленуватого осаду феруму (ІІ) гідроксиду. Розділіть осад на дві пробірки. В одну пробірку додайте декілька крапель розбавленої хлоридної кислоти. Вміст другої пробірки перемішайте скляною паличкою і спостерігайте через декілька хвилин побуріння осаду внаслідок утворення феруму (ІІІ) гідроксиду під дією кисню повітря і води. Напишіть рівняння реакцій.


3.2.Характерна реакція йонів Феруму (ІІ)

Налийте в пробірку 0,5-1 см3 розчину солі Феруму (ІІ) і додайте одну краплю розчину калію гексаціаноферату (ІІІ) (K3[Fe(CN)6]). Осад якого кольору утворився? Напишіть рівняння реакції в молекулярній та йонній формах. Дана реакція є аналітичною для виявлення йонів Fe2+.


3.3.Відновні властивості сполук феруму (ІІ)

3.3.1.Відновлення калію перманганату

Налийте у пробірку 0,5 см3 розчину калію перманганату і 2-3 краплі розбавленої сульфатної кислоти. Внесіть в розчин один мікрошпатель кристалів феруму (ІІ) сульфату або солі Мора. Спостерігайте знебарвлення розчину. Напишіть рівняння реакції.



3.3.2.Відновлення аргентуму нітрату

Налийте в дві пробірки по 0,5 см3 розчину солі Феруму (ІІ). В одну з них додайте рівний об'єм розчину аргентуму нітрату і легко нагрійте, не доводячи до кипіння. Що спостерігається? Охолодіть пробірку. Додайте до неї і в контрольну пробірку по одній краплі 0,01 н розчину калію або амонію роданіду. В якій пробірці появляється забарвлення і чому? Напишіть рівняння реакції відновлення аргентуму нітрату до металічного срібла феруму (ІІ) сульфатом.


Завдання 4. Сполуки Купруму (І)

4.1.Одержання купруму (І) йодиду

Налийте в пробірку декілька крапель розчину купруму сульфату, розбавте його водою і долийте розчин калію йодиду. Зверніть увагу на зміну забарвлення розчину і утворення білого осаду купруму (І) йодиду. Відлийте частину розчину в іншу пробірку. Розбавте його водою і долийте розчин крохмалю. Що при цьому спостерігається? Напишіть рівняння реакції.


4.2.Одержання купруму (І) роданіду

До 1-2 крапель розчину купруму сульфату додайте 2-3 краплі калію (або амонію) роданіду. Спостерігайте утворення чорного осаду купруму (ІІ) роданіду. Напишіть рівняння реакції. Додайте 2-3 краплі сульфатної кислоти і 2-3 краплі натрію сульфіту (Na2SO3) і спостерігайте зміну чорного кольору осаду на білий внаслідок відновлення йона купруму (ІІ) до йона купруму (І).



Завдання 5. Сполуки Феруму (ІІІ)

5.1. Одержання та властивості феруму (ІІІ) гідроксиду

У дві пробірки налийте по 0,5 см3 розчину феруму (ІІІ) хлориду і додайте по 5-10 крапель 2н розчину натрію гідроксиду. Який колір осаду? В одну пробірку прилийте 0,5-1 см3 2н розчину НСl, в другу - 1-2 см3 конц. NaOH. В якій пробірці розчинився осад? Напишіть відповідні рівняння реакцій.



5.2. Оксидаційні властивості сполук Феруму (ІІІ)

У дві пробірки прилийте по 0,5-1,0 см3 розчину феруму (ІІІ) хлориду. В першу пробірку додайте 1-2 см3 сірководневої води, а в другу – 0,5-1,0 см3 розчину йодиду калію. Які зміни спостерігаються? Складіть відповідні рівняння реакцій.



5.3. Якісні реакції на йони Феруму (ІІІ)

5.3.1.Взаємодія з калію гексаціанофератом (II)

До 0,5 см3 розчину феруму (ІІІ) хлориду прилийте 5-10 крапель розчину K4[Fe(CN)6]. Який колір утвореного осаду? Напишіть рівняння реакції та назвіть утворену сполуку.



5.3.2.Взаємодія з амонію роданідом

До 0,5 см3 розчину феруму (ІІІ) хлориду прилийте 5-10 крапель розчину амонію роданіду. Такий же дослід зробіть з розчином феруму (ІІ) сульфату. Який колір розчину в одному і другому випадку? Напишіть рівняння реакцій.


Завдання 6. Комплексні сполуки Fe2+ і Fe3+

6.1.Дослідження стійкості калію гексаціанофератів

Помістіть у дві пробірки по 0,5-1 см3 розчину калію гексаціаноферату (ІІ) K4[Fe(CN)6]. В одну пробірку додайте дві краплини амонію сульфіду, в другу – дві краплі 2н розчину натрію гідроксиду. Чи випадають осади феруму (ІІ) сульфіду і феруму (ІІ) гідроксиду?

Повторіть дослід з калію гексаціанофератом (ІІІ) (K3[Fe(CN)6]. Чи випадають осади феруму (ІІІ) сульфіду і феруму (ІІІ) гідроксиду? Який висновок можна зробити про стійкість йонів [Fe(CN)6]4- і [Fe(CN)6]3-?

На розчин калію гексаціаноферату (ІІІ) подійте розчином калію чи амонію роданіду. Чи спостерігається утворення червоного забарвлення, характерного для йона Fe3+? Напишіть рівняння дисоціації комплексних сполук Феруму і комплексних йонів. Напишіть вирази для констант нестійкості і випишіть із таблиці їх чисельне значення.


Завдання 7. Сполуки Купруму (ІІ)

7.1 Одержання і властивості купруму (ІІ) гідроксиду

Налийте в пробірку 4-5 см3 розчину купруму сульфату і додайте такий самий об’єм розбавленного розчину натрію гідроксиду. Спостерігайте утворення драглистого блакитного осаду купруму (ІІ) гідроксиду. Збовтайте вміст пробірки і розділіть його на чотири пробірки. Додайте до першої розбавленої хлоридної кислоти і спостерігайте розчинення осаду. До другої пробірки додайте такий самий об’єм концентрованого розчину лугу і нагрійте. Купруму гідроксид в концентрованому розчині лугу розчиняється частково з утворенням куприту (натрію або калію), внаслідок чого розчин над осадом забарвлюється в фіолетовий колір (проявляються амфотерні властивості купруму (ІІ) гідроксиду). При розбавленні розчину він розкладається і фіолетовий колір зникає. До третьої пробірки додайте краплями розчин аміаку до розчинення осаду внаслідок утворення комплексної сполуки - солі тетраамінкупруму (ІІ) гідроксиду ([Cu(NH3)4](OH)2) інтенсивного синього кольору. При підкисленні розчину кислотою комплекс розкладається і синій колір перетворюється у блакитний. Вміст четвертої пробірки нагрійте до кипіння. Спостерігайте зміну кольору осаду з блакитного на чорний внаслідок перетворення купруму (ІІ) гідроксиду в купруму (ІІ) оксид. Злийте обережно з осаду рідину, а осад розділіть на три пробірки. До першої додайте концентрованої HCl, до другої – конц. H2SO4, до третьої – конц. HNO3 і спостерігайте за реакціями спочатку на холоді, а потім при нагріванні. Напишіть рівняння реакцій.


7.2.Забарвлення солями купруму полум’я

Чистий платиновий або ніхромовий дротик занурте в розчин солі Купруму, а потім прожарте в безбарвній частині полум’я пальника. Спостерігайте забарвлення полум’я в зелений або синій колір.


7.3.Одержання купруму (ІІ) сульфіду

Внесіть у пробірку 2-3 краплі розчину купруму (ІІ) сульфату і додайте декілька крапель свіжоприготованої сірководневої води. Який колір осаду купруму (ІІ) сульфіду? Додайте до осаду декілька крапель концентрованої хлоридної кислоти. Що відбувається? Напишіть рівняння реакції.


7.4.Одержання купруму (ІІ) гексаціаноферату (ІІ)

До невеликої кількості (0,5 см3) розчину купруму (ІІ) сульфату додайте (0,5 см3) розчину калію гексаціаноферату (ІІ) (K4[Fe(CN)6]). Спостерігайте випадання червоно-бурого осаду купруму (II) гексаціаноферату (ІІ). Напишіть рівняння реакції.


Завдання 8. Сполуки Кобальту і Ніколу

8.1. Одержання та властивості кобальту (ІІ) гідроксиду та ніколу (ІІ) гідроксиду

В одну пробірку налийте 1-2 см3 кобальту (ІІ) хлориду, в другу – 1-2 см3 ніколу (ІІ) сульфату. В кожну пробірку прилийте 0,5-1 см3 2н розчину натрію гідроксиду. Як змінився колір осадів? Розділіть кожний з одержаних розчинів на дві частини:

а) на одну частину подійте 5-10 краплями бромної води. Як змінюється колір осадів?

б) на другу частину подійте розчином NaOH.

Зробіть висновок про амфотерність цих гідроксидів. Напишіть відповідні рівняння реакцій.
8.2.Комплексні сполуки Кобальту і Ніколу

8.2.1.Одержання хімічних комплексів Кобальту (ІІ) і Ніколу (ІІ)

В одну пробірку прилийте 0,5-1 см3 розчину кобальту (ІІ) хлориду, а в другу – 0,5-1 см3 розчину ніколу (ІІ) сульфату. В обидві пробірки додайте краплями 25% розчин NH4OH до одержання осадів відповідних гідроксидів. Який колір осадів? До кожної пробірки прилийте 25% розчин NH4OH до розчинення осаду і утворення сполук-аміакатів. Як змінився колір у пробірках? Напишіть рівняння реакцій і назвіть утворені комплексні сполуки.


8.2.2. Реакція виявлення йонів Co2+

До 1см3 розчину солі Кобальту додайте 3-4 см3 концентрованого розчину KCNS або NH4CNS і 1см3 бутилового спирту чи етеру. Збовтайте вміст пробірки і спостерігайте забарвлення верхнього шару рідини в синій колір, внаслідок утворення комплексної сполуки (NH4)2[Co(CNS)4], яка в органічних розчинниках краще розчинна, ніж у воді. Розбавте розчин великою кількістю води і добре збовтайте. Чому розчин знебарвлюється? Напишіть рівняння реакції.


8.2.3. Виявлення йонів Ni2+ (реакція Чугаєва)

Налийте в пробірку 5-10 см3 дистильованої води, додайте 2-3 краплі розчину солі Ніколу і 2-3 краплі розчину аміаку, а потім кілька крапель спиртового розчину диметилгліоксиму і нагрійте до кипіння. Спостерігайте утворення яскраво-червоного осаду комплексної солі.


Завдання 9. Аргентум. Срібло

9.1. Одержання срібла (реакція “срібного дзеркала” )

В добре вимиту пробірку налийте 1-2 см3 розбавленого розчину аргентуму нітрату і до нього краплями долийте розбавленого розчину аміаку до розчинення осаду, що утворився, потім додайте 0,5 см3 розчину глюкози і нагрійте вміст пробірки на водяній ванні при температурі не вище 60о С. Спостерігайте покриття внутрішньої поверхні пробірки блискучим шаром металічного срібла. Напишіть рівняння реакції.


9.2.Витіснення срібла з його солей міддю

Візьміть мідний дріт або пластинку і старанно очистіть його поверхню наждачним папером, а потім занурте в 0,1н розчин аргентуму нітрату. Спостерігайте поступове виділення металічного срібла у вигляді чорного порошку. Напишіть рівняння реакцій.


9.3.Одержання і властивості оксиду аргентуму

Налийте у три пробірки по 1-2 см3 розбавленого розчину лугу і додайте по декілька крапель аргентуму нітрату. Спостерігайте утворення бурого розчину аргентуму оксиду. Додайте до першої пробірки нітратної кислоти, а до другої – розчину лугу. Що при цьому спостерігається? Який висновок можна зробити про хімічний характер аргентуму оксиду? До третьої пробірки додайте розчин аміаку до розчинення осаду внаслідок утворення комплексної сполуки [Ag(NH3)2]OH. Напишіть рівняння реакцій.


Завдання 10. Сполуки Цинку і Кадмію
10.1.Розчинення цинку і кадмію в кислотах і лугах

а) В чотири пробірки помістіть по 1 мікрошпателю цинкового пилу і додайте по 0,5 см3 розбавленого розчину: в першу – хлоридної, в другу – сульфатної, в третю – нітратної кислоти, в четверту – розчину лугу. Що спостерігається? Напишіть рівняння реакції. Повторіть дослід з концентрованими розчинами кислот і лугу. Напишіть рівняння реакцій.

б) Повторіть вказані досліди з металічним кадмієм. Напишіть рівняння реакцій.

10.2.Одержання гідроксидів цинку і кадмію та дослідження їх властивостей

У дві пробірки налийте по 3-4 краплі розчину солі Цинку, у дві інші – розчину солі Кадмію. До кожної пробірки додайте 1 краплю натрію гідроксиду і спостерігайте утворення білих драглистих осадів гідроксидів. Перевірте їх розчинність в розбавленій хлоридній кислоті і надлишку лугу. Які властивості проявляють гідроксиди обох металів? Напишіть рівняння реакцій.



10.3.Одержання і властивості сульфідів цинку і кадмію

В одну пробірку налийте 1-2 см3 розчину кадмію сульфату, а в другу – цинку хлориду. Додайте до обох пробірок надлишок розчину натрію сульфіду. Спостерігайте утворення осадів. Яке забарвлення мають осади в обох пробірках? Злийте рідину з осадів і дослідіть розчинність сульфідів у розбавлених та концентрованих хлоридній і сульфатній кислотах на холоді і при нагріванні. Що при цьому спостерігається? Напишіть рівняння реакцій.


Завдання 11. Меркурій. Ртуть.
11.1.Взаємодія калію йодиду з солями меркурію (І)

До 1-2 см3розчину меркурію (І) нітрату додайте краплями розчину калію йодиду і спостерігайте утворення жовто-зеленого осаду меркурію (І) йодиду. Ця сполука нестійка і поступово розкладається на ртуть і меркурію (ІІ) йодид, яка в надлишку калію йодиду розчиняється внаслідок утворення комплексної сполуки. Напишіть рівняння реакцій.



11.2.Одержання меркурію (І) хлориду (каломелі)

До 1-2 см3 розчину натрію хлориду або хлоридної кислоти додайте краплями розчину меркурію (І) нітрату і спостерігайте утворення білого осаду каломелі. Напишіть рівняння реакції.



11.3.Одержання і властивості меркурію (ІІ) оксиду

До 1-2 см3 меркурію (ІІ) нітрату додайте 2-3 см3 розбавленого розчину лугу і спостерігайте утворення жовтого осаду меркурію (ІІ) оксиду. Розділіть одержаний осад з розчином у дві пробірки, додайте до одної розбавленої кислоти, до другої – надлишок розчину лугу. Що при цьому спостерігається? Напишіть рівняння реакцій.



11.4.Одержання і властивості аргентуму тетрайодомеркурату

До 1-2 см3 розчину меркурію (ІІ) нітрату додайте краплями розчину калію йодиду до розчинення осаду, що утворюється, а потім розчину аргентуму нітрату і спостерігайте утворення ясно-жовтого осаду комплексної солі (Ag2[HgI4]). Відфільтруйте осад, промийте його на фільтрі водою і висушіть між аркушами фільтрувального паперу. Покладіть невелику кількість одержаної комплексної сполуки в суху пробірку і підігрійте. Спостерігайте зміну яскраво-жовтого забарвлення солі на оранжево-червоне. При охолодженні сполуки забарвлення знову стає яскраво-жовтим. Комплексна сполука застосовується як теплочутлива фарба (термоіндикатор). Напишіть рівняння реакцій.



ЛІТЕРАТУРА

1.Державна Фармакопея України / Держ. підприємство “Науково-експертний фармакопейний центр.” –1-е вид. –Харків: РІРЕГ, 2001. –556 с.

2.Коровин Н.В. Общая химия. –М.: Высшая школа, 1998. –559 с.

3.Угай Я.А. Общая и неорганическая химия. –М.: Высшая школа, 1997. –527 с.

4.Конспект лекцій.

5.Практикум з загальної та неорганічної хімії: Посібник // Є.Я.Левітін, Р.Г.Клюєва, А.М.Бризицька та ін. –Х.: Основа, 1998. –119 с.

6.Неорганическая химия.: Учебное пособие для студ. фармац. спец. вузов (Практикум) // А.К.Сухомлинов, Н.В.Боровская, П.Я.Пустовар и др. –Киев: Высшая школа, 1983. –167 с.

7.Григор’єва В.В., Самійленко В.М., Сич А.М. Загальна хімія. К.: Вища школа, 1991. –430 с.

8.Романова Н.В. Загальна та неорганічна хімія. К.: Вища школа, 1998. –480 с.

9.Ахметов Н.С. Общая и неорганическая химия.: Учебное пособие для студ. хим.-техн.спец. вузов. –М.: Высшая школа, 1998. –743 с.

10.Карапетьянц М.Х., Дракин С.И. Общая и неорганическая химия. –М.: Высшая школа, 1993. –592 с.

11.Телегус В.С., Бодак О.І., Заречнюк О.С., Кінжибало В.В. Основи загальної хімії / За ред. В.С.Телегуса: Підручник. –Львів: Світ, 2000. –424 с.

12.Скопенко В.В., Григор’єва В.В. Найважливіші класи неорганічних сполук. К.: Либідь, 1996. –151 с.

13.Вступ до хімічної номенклатури / О.А.Голуб, М.Ю.Корнілов, В.В.Скопенко та ін. К.: Школяр, 1997. –48 с.

14.Корнілов М.Ю., Білодід О.І., Голуб О.А. Термінологічний посібник з хімії. –К.: ІЗМН, 1996. –256 с.

15.Зайцев О.С. Общая химия. Состояние веществ и химические реакции. М.: Химия, 1990. –352 с.

16.Яцимирський К.Б., Яцимирський В.К. Хімічний зв’язок. К.: Вища школа, 1993. –309 с.

17.Фримантл М. Химия в действии: В 2-х ч. / Пер. с англ. –М.: Мир, 1991. –Ч.1.-528 с.; Ч.2. –622 с.

18.Загальна та неорганічна хімія: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. (Ч.2) // О.М.Степаненко, Л.Г.Рейтер, В.М.Ледовських, С.В.Іванов. –К.: Пед. Преса, 2000. -784 с.

19.Оганесян Э.Т. Неорганическая химия для фармацевтических вузов. –М.: Высшая школа, 1983. –523 с.



20.Перепелиця О.П. Властивості та екологічний вплив хімічних елементів: Довідник. –К.: Вентурі, 1997. –192 с.


Каталог: images -> Portal
Portal -> Тематичний план практичних занять з модуля 3
Portal -> Навчально-методичний комплекс
Portal -> Сагітальні аномалії прикусу. Дистальний прикус. Етіологія, патогенез, клініка та діагностика дистального прикусу
Portal -> Сагітальні аномалії прикусу. Дистальний прикус. Етіологія, патогенез, клініка та діагностика дистального прикусу
Portal -> ”Стоматологія ортопедична
Portal -> 1. Які основні компоненти цинк-фосфатного цементу: a фторалюмосилікат та фосфорна кислота


Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15


©stom.tilimen.org 2019
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет