Уявлень про самого себе, що формується на основі досвіду спілку- вання людини з іншими і їхньої поведінки стосовно неї і змінюється від- повідно до ситуацій, що виникають перед нею, і її власних дій щодо них



Pdf көрінісі
Дата26.10.2018
өлшемі88.53 Kb.

http://problemps.at.ua/ 

Проблеми сучасної психології. 2015. Випуск 28

http://problemps.at.ua/ 

Проблеми сучасної психології. 2015. Випуск 28



407

© О.В. Осика



УДК 159.98

О.В. Осика

osika.1984@mail.ru



Клієнт-центрована терапія К. Роджерса 

в психокорекційній роботі зі студентами

Osyka O.V. Client-centered therapy by C. Rogers in the psycho-correctional 

work with the students / O.V. Osyka // Problems of Modern Psychology : Collection of 

research papers of Kamianets-Podilskyi Ivan Ohienko National University, G.S. Kostiuk 

Institute of Psychology at the National Academy of Pedagogical Science of Ukraine / 

scientific editing by S.D.Maksymenko, L.A.Onufriieva. – Issue 28. – Kamianets-

Podilskyi : Aksioma, 2015. – Р. 407–416. 

О.В. Осика. Клієнт-центрована терапія К.Роджерса у психокорек-

ційній роботі зі студентами. У статті розглянуто основні поняття клі-

єнт-центрованої терапії К.Роджерса. Поле досвіду – те, що потенційно 

доступне свідомості, частина внутрішнього світу, що сприймається. 

«Самість» – це цілісність, що містить тілесний (на рівні організму) і 

символічний, духовний (на рівні свідомості) досвід. «Я»-реальне – сис-

тема уявлень про самого себе, що формується на основі досвіду спілку-

вання людини з іншими і їхньої поведінки стосовно неї і змінюється від-

повідно до ситуацій, що виникають перед нею, і її власних дій щодо них. 

«Я»-ідеальне – уявлення про себе як про ідеал, такий, яким би хотілося 

стати внаслідок реалізації своїх можливостей. Самоактуалізація розу-

міється як рух до більш реалістичного функціонування. Представлена 

характеристика досліджень вітчизняних і зарубіжних психологів щодо 

клієнт-центрованої терапії та людиноцентрованого підходу К.Роджерса. 

Представниками цього підходу є: М.Боуен, Є.О.Загряжська,  Р.Лі, 

А.Менегетті, Н.Роджерс, А.Сегрера, С.Спектор.  Сутність процесу ко-

рекції: емпатія, турбота, конгруентність, психологічний клімат. Го-

ловний професійний обов’язок психолога – створити відповідний пси-

хологічний клімат, у якому клієнт сам би відмовився від захисних 

механізмів. При цьому найважче – бути справжньою людиною в спілку-

ванні з клієнтом, виявляти повагу, турботу, прийняття і розуміння клі-

єнта. Визначено, що акцент корекції робиться на емоціях та почуттях 

студента, корекційна робота здійснюється за принципом «тут і тепер». 

Надана позиція психолога як помічника й ініціативна позиція студен-

та щодо саморозвитку в корекційному процесі. Розкрито етапи корек-

ційного процесу та компоненти роджерської психотехніки: конгруент-

ність, вербалізація, відображення емоцій. 



Ключові слова: клієнт-центрована терапія, студент, самоактуалі-

зація, емпатія, турбота, конгруентність, психологічний клімат, аутен-

тичність.


Збірник наукових праць К-ПНУ імені Івана Огієнка, Інституту психології  імені Г.С.Костюка НАПН України

Збірник наукових праць К-ПНУ імені Івана Огієнка, Інституту психології  імені Г.С.Костюка НАПН України



408

О.В. Осыка. Клиент-центрированная терапия К.Роджерса в психо-

коррекционной работе со студентами. В статье рассмотрены основные 

понятия клиент-центрированной терапии К.Роджерса. Поле опыта – 

это то, что потенциально доступно сознанию, часть внутреннего мира

которая воспринимается. «Самость» – это целостность, включающая 

телесный (на уровне организма) и символический, духовный (на уров-

не сознания) опыт. «Я»-реальное – система представлений о самом себе, 

которая формируется на основе опыта общения человека с другими 

и их поведения относительно его и изменяется зависит от ситуаций, 

которые возникащих перед ним, и его собственных действий в отно-

шении их. «Я»-идеальное – представление о себе как об идеале, таким, 

каким хотелось бы стать в результате реализации своих возможностей. 

Самоактуализация понимается как движение к более реалистическо-

му функционированию. Представлена характеристика исследований 

отечественных и зарубежных психологов по проблеме клиент-центри-

рованной терапии и человекоцентрированного подхода К.Роджерса. 

Представителями этого подхода являются: М.Боуэн, Е.А.Загряжская, 

Р.Ли, А.Менегетти, Н.Роджерс, А.Сегрера, С.Спектор. Сущность про-

цесса коррекции: эмпатия, забота, конгруэнтность, психологический 

климат. Главная профессиональная обязанность психолога – создать 

определенный психологический климат, в котором клиент сам бы отка-

зался от защитных механизмов. При этом тяжелее всего – быть насто-

ящим человеком в общении с клиентом, проявлять уважение, заботу, 

принятие и понимание клиента. Определено, что акцент коррекции 

делается на эмоциях и чувствах студента, коррекционная работа осу-

ществляется по принципу «здесь и теперь». Подана позиция психоло-

га как помощника и инициативная позиция саморазвития студента в 

коррекционном процессе. Раскрыты этапы коррекционного процесса 

и компоненты роджерской психотехники: конгруэнтность, вербализа-

ция, отображение эмоций.

Ключевые слова: клиент-центрированная терапия, студент, само-

актуализация, эмпатия, забота, конгруэнтность, психологический кли-

мат, аутентичность.

Постановка проблеми. Предметом вивчення клієнт-центро-

ваної терапії є цілісна людина в її вищих специфічних проявах, 

таких як креативність, самоактуалізація, самореалізація, лю-

бов, розвиток, транеценденція «Его», цінності, вибір, автономія, 

відповідальність. У процесі становлення особистості студентів 

необхідно вивчити теорію та практику клієнт-центрованої тера-

пії К.Роджерса, яка сприяє пошуку ресурсів особистості для са-

мопізнання, зміни Я-концепції, цілеспрямованої поведінки.



Аналіз основних досліджень і публікацій. Представниками 

клієнт-центрованої терапії та людиноцентрованого підходу є: 

М. Боуен, Р. Лі, Н. Роджерс, А. Сегрера, С. Спектор, А. Менегет-


http://problemps.at.ua/ 

Проблеми сучасної психології. 2015. Випуск 28

http://problemps.at.ua/ 

Проблеми сучасної психології. 2015. Випуск 28



409

ті. Є.О. Загряжська аналізує основні положення клієнт-центро-

ваного підходу в психотерапії К. Роджерса [1; 2]. Вона вказує на 

унікальність даного підходу, схожість і різницю з іншими під-

ходами в психотерапії: психоаналітичною, гештальт-терапією, 

психодраматерапією. 

І. Гіль Сон представляє психоаналітичну точку зору на тера-

певтичну практику К. Роджерса. Розглядає взаємодію терапевта 

і клієнта. Відслідковує зміни відношень між терапевтом та клі-

єнтом, контакти з несвідомими тривогами клієнта в процесі те-

рапії.

О.А. Ромек розглядає особливості розуміння і використання 



гуманістичного підходу в терапевтичних методах К. Роджерса 

і А.Еліса. Надається різниця гуманістичного підходу в клієнт-

центрованій і раціонально-емоційній поведінковій терапіях. 

Розглядаються критичні аргументи А. Еліса щодо ролі емпатії і 

підтримки в успіху терапії [7].

О.В. Черніков аналізує стенограми психотерапевтичної сесії 

К.Роджерса з клієнткою з позиції «терапії внутрішніх сімейних 

систем». Він висуває низку гіпотез стосовно психологічних про-

блем клієнтки, представляє класифікацію емфатичних технік, 

використаних К. Роджерсом. О.В. Черніков розглядає задачі й 

техніки роботи з різними складовими особистості клієнтки. До-

водить вплив К.Роджерса на розвиток психотерапії.

О.Ю. Петрова представляє точку зору гештальт-підходу на 

психотерапію К. Роджерса. К.Л. Михайлова прослідковує за-

гальне й особливе в теоретичних підходах Дж. Морено та К. Ро-

джерса в психотерапевтичній літературі [5]. 

А.А. Осиповою, О.Б. Орловим характеризується психотера-

певтична позиція К. Роджерса. Проблема використання клієнт-

центрованої терапії у психокорекційній роботі зі студентами за-

лишається малодослідженою [4].



Формулювання цілей статті (постановка завдання). Метою 

дослідження є вивчення особливостей психотерапевтичного про-

цесу клієнт-центрованої терапії К. Роджерса та використання 

компонентів роджерської психотехніки в корекційній роботі зі 

студентами. 

Виклад основного матеріалу дослідження. Американський 

психолог К. Роджерс у книзі «Клієнт-центрована терапія: сучас-

на практика, зміст і теорія» обґрунтував принципово новий не-

директивний підхід до роботи з клієнтом. За К. Роджерсом, ін-

дивід взаємодіє з реальністю, керуючись спадковим напрямком 

організму до розвитку своїх можливостей, що забезпечують його 



Збірник наукових праць К-ПНУ імені Івана Огієнка, Інституту психології  імені Г.С.Костюка НАПН України

Збірник наукових праць К-ПНУ імені Івана Огієнка, Інституту психології  імені Г.С.Костюка НАПН України



410

ускладнення і збереження. Людина володіє всією необхідною 

компетентністю, щоб успішно вирішувати проблеми, що вини-

кають перед нею, і належно направляти свою поведінку. Проте 

ця здатність може розвинутися лише в контексті соціальних цін-

ностей, коли людина одержує змогу встановлювати позитивні 

зв’язки [6].

Поле досвіду – те, що потенційно доступне свідомості, части-

на внутрішнього світу, що сприймається (використовувані сло-

ва, символи, що відбивають реальність). Поле досвіду – це «кар-

та» території, якою є реальність. Отже, вагоме значення має те, 

що усвідомлюється, бо людина сприймає зовнішню реальність 

через свій внутрішній світ, через своє поле досвіду, що може об-

межувати її сприйняття реальності (зовнішнього світу).

«Самість»   центральне поняття в концепції К.Роджерса. 

«Самість» 



 це цілісність, що містить тілесний (на рівні організ-

му) і символічний, духовний (на рівні свідомості) досвід. У такий 

спосіб «самість» 

 це система внутрішніх відносин, феноменоло-

гічно пов’язаних із зовнішнім світом і даних людині в її «Я».



«Я»-реальне   система уявлень про самого себе, що форму-

ється на основі досвіду спілкування людини з іншими та їхньої 

поведінки стосовно неї і змінюється відповідно до ситуацій, що 

виникають перед нею, і її власних дій щодо них. 



«Я»-ідеальне – 

уявлення про себе як про ідеал, такий, яким би хотілося стати 

внаслідок реалізації своїх можливостей [6].

До «Я»-ідеального прагне наблизитися «Я»-реальне. Сту-

пінь розходження між «Я»-реальним і «Я»-ідеальним визначає 

ступінь дискомфорту особистості й особистісний ріст. Якщо сту-

пінь розходження невеликий, то він виступає двигуном особис-

тісного росту. Згідно К.Роджерса, прийняття себе таким, яким 

ти є в дійсності – ознака справжнього здоров’я. Високий ступінь 

розходження, коли «Я»-ідеальне виражає загострене самолюб-

ство і підвищену амбіційність, може стати причиною невротич-

ного зриву.

На думку К.Роджерса [6], людина, з одного боку, прагне урів-

новажити відповідно до свого реального «Я» якнайбільше своїх 

зовнішніх переживань, а, з другого боку, намагається зблизити 

уявлення про саму себе з тими глибинними переживаннями, що 

складають її ідеальне «Я» і відповідають тому, чим вона хотіла б 

бути. Отже, реальне «Я» може так і не досягти відповідності іде-

альному «Я» або через те, що під тиском зовнішніх обставин лю-

дина змушена відмовляти собі у визначеному життєвому досвіді, 

або потім тому, що вона нав’язує собі такі почуття, цінності або 


http://problemps.at.ua/ 

Проблеми сучасної психології. 2015. Випуск 28

http://problemps.at.ua/ 

Проблеми сучасної психології. 2015. Випуск 28



411

установки, що лише віддаляють її реальне «Я» від ідеального 

«Я». Тривога і порушення психологічної адаптації можуть бути 

наслідком невідповідності між реальним «Я» і життєвим досві-

дом, з одного боку, і між реальним «Я» і тим ідеальним образом, 

що склався в людини про себе саму, з іншого боку.



Тенденція до самоактуалізації   один з фундаментальних 

аспектів людської природи, розуміється як рух до більш реаліс-

тичного функціонування. Психологічне зростання є динаміч-

ним. Йому можуть перешкоджати умовні цінності, що являють 

собою заперечення, навмисне ігнорування, запобігання деяких 

аспектів «самості» заради одержання нагороди для себе. Корек-

ційні впливи повинні бути спрямовані на руйнування умовних 

цінностей, їхній перегляд і відмову від них. Психолог, на дум-

ку К.Роджерса, повинен концентруватися на суб’єктивному, чи 

феноменологічному, досвіді клієнта. К.Роджерс вважав, що лю-

дина має тенденцію до самоактуалізації, що сприяє її здоров’ю і 

зростанню. Психолог діє як помічник в усуненні емоційних бло-

ків чи перешкод до зростання і сприяє більшій зрілості клієнта (з 

усуненням перешкод вивільняються сили росту і відкривається 

шлях для саморозвитку та самовдосконалення) [4].

Можна розглянути основні поняття в підході К.Роджерса, 

що належать до самого процесу корекційної роботи: «емпатія», 

«турбота», «конгруентність», «психологічний клімат» [1; 2; 3].



Емпатія  – особливе ставлення психолога до клієнта, при 

якому останній сприймається і трактується не через призму ін-

струментальних концепцій, а безпосередньо через позитивне осо-

бисте ставлення і прийняття феноменів логічного світу клієнта.



Турбота – традиційний термін екзистенціалізму – в кон-

цепції К.Роджерса має виражений відтінок безумовного при-

йняття клієнта таким, яким він є, причому саме співчутливого 

прийняття з вираженою готовністю відгукнутися на актуальний 

стан клієнта і з перспективою бачення особистісного потенціалу 

клієнта.


Конгруентність відбиває такі істотні ознаки поведінки пси-

холога: відповідність між почуттями і змістом висловлювань; 

безпосередність поведінки; невідстороненість; інструменталь-

ність концепцій; щирість і перебування таким, яким психолог є 

в повсякденному житті.

Психологічний клімат – одне з ключових понять, бо воно 

концентрує в собі відносини, професійні (особистісні) вміння, 

властивості і розглядається як головна умова позитивного зрос-

тання особистості в психокорекції. Для К.Роджерса психологіч-



Збірник наукових праць К-ПНУ імені Івана Огієнка, Інституту психології  імені Г.С.Костюка НАПН України

Збірник наукових праць К-ПНУ імені Івана Огієнка, Інституту психології  імені Г.С.Костюка НАПН України



412

ний клімат містить усю гаму переживань (від найхворобливі-

ших до найпіднесеніших), справжній прояв яких уможливлює 

особистісне зростання. За словами К.Роджерса, психологічний 

клімат – не панацея і не все вирішує, але він «застосовується до 

всіх» [2; 4; 5].



Мета корекції полягає у виробленні в студента більшої само-

поваги і здатності починати дії, необхідні для приведення його 

«Я»-реального у відповідність з його особистим досвідом і гли-

бинними переживаннями. Спершу увага концентрується не на 

проблемах людини, а на ній самій, на її «Я», тому завдання, що 

ставиться і вирішується в межах взаємодії – психолога і студен-

та, – це допомога щодо особистісного зростання і розвитку, за-

вдяки якому людина сама вирішує свої проблеми. А другорядне 

завдання – створення відповідного психологічного клімату і від-

повідних відносин. К.Роджерс висував чотири умови, необхідні 

для підтримки атмосфери, що сприяє цьому процесу:

1. Насамперед важливо, щоб психолог зберігав 



безумовне 

позитивне ставлення до студента, що виражається широкою 

гамою почуттів, навіть якщо вони будуть іти врозріз з його влас-

ними установками. 

2. 


Емпатія. Психолог намагається побачити світ очима сту-

дента і переживати події так само, як їх переживає студент.

3. 

Аутентичність. Психолог повинен довести її, відмовив-

шись від маски професіонала або від якого-небудь іншого образу, 

що міг би зруйнувати атмосферу еволюції студента, що лежить в 

основі цього методу.

4. І нарешті, психолог повинен 

утримуватися від інтерпре-

тації повідомлень студента або від підказки рішень його  про-

блем [4; 6]. 

Для такого корекційного процесу характерним є: акцент на 

емоційних аспектах, почуттях, а не на інтелектуальних суджен-

нях, думках, оцінках; корекційна робота ведеться за принципом 

«тут і тепер»; перевага надається ініціативі студента, що є голо-

вним у взаємодії і прагне до саморозвитку, а психолог лише на-

правляє це прагнення в потрібне русло. Студент сам визначає ті 

зміни, що йому необхідні, і сам їх здійснює.

Позиція психолога. Основна вимога – відмовитися від спроб 

грати яку-небудь роль; бути самим собою. Головний професійний 

обов’язок психолога – створити відповідний психологічний клі-

мат, у якому студент сам би відмовився від захисних механізмів. 

При цьому найважче – бути справжньою людиною в спілкуванні 

зі студентом, виявляти повагу, турботу, прийняття і розуміння 



http://problemps.at.ua/ 

Проблеми сучасної психології. 2015. Випуск 28

http://problemps.at.ua/ 

Проблеми сучасної психології. 2015. Випуск 28



413

студента. К.Роджерс указав на необхідні умови успішного ко-

рекційного процесу, що стосуються особистості психолога і до-

сить незалежні від приватних характеристик самого клієнта. Це 

і є «тріада К.Роджерса»: конгруентність у відносинах з клієнтом; 

безумовна позитивна оцінка стосовно клієнта; емпатичне сприй-

няття клієнта [2; 4].

Конгруентність, або дійсність, означає необхідність пра-

вильної символізації психологом його власного досвіду. Під до-

свідом розуміють як неусвідомлювані події, так і феномени, 

представлені у свідомості й належні до цього моменту, а не до 

певного досвіду. Коли «Я-переживання» (тобто інформація про 

вплив сенсорних або інших подій у цей момент) символізується 

правильно і включається в «Я-концепцію», тоді виникає стан 

конгруентності «Я» і досвіду. У відкритої для досвіду особистості 

«Я-концепція» символізується у свідомості цілком конгруентно 

з досвідом. Якщо психолог переживає погрозу або дискомфорт у 

відносинах, а усвідомлює лише прийняття і розуміння, то він не 

буде конгруентним у цих відносинах і корекція не буде повно-

цінною.

Психолог не завжди повинен бути конгруентною особистіс-



тю. Достатньо того, щоби щоразу при безпосередніх відносинах 

з визначеним студентом він цілком був би самим собою, із усі-

ма властивими йому переживаннями цього моменту, правильно 

символізованими й інтегрованими. 



Позитивна оцінка студента 

передбачає сердечність, відвертість, повагу, симпатію, прийнят-

тя. 

Емпатичне сприйняття студента означає сприйняття 

суб’єктивного світу (що охоплює весь комплекс відчуттів, сприй-

нять і спогадів студента, доступних свідомості в цей момент), 

сприйняття з властивими емоційними компонентами і значен-

нями, ніби той, хто сприймає, сам був цією іншою людиною. 

Вимоги і чекання від клієнта. У концепції К.Роджерса на-

явні визначені пропозиціональні передумови, що стосуються 

клієнта. Очікується, що, з’явившись на прийом, клієнт буде по-

чувати себе безпомічним, поводитися неконгруентно, очікувати 

допомоги і буде досить закритим. Упродовж установлення від-

носин, у процесі зміни їх стану, світосприймання і формування 

іншого ставлення до себе, відбувається їх зростання, тобто вони 

стають більш зрілими [1; 7].

У працях К.Роджерса виділяється сім етапів корекційного 

процесу, знання і повноцінне використання яких можна віднести 

до методичної сторони підходу [6]: 1) 

заблокованість внутріш-

ньої комунікації (відсутні «Я-повідомлення») чи повідомлення 


Збірник наукових праць К-ПНУ імені Івана Огієнка, Інституту психології  імені Г.С.Костюка НАПН України

Збірник наукових праць К-ПНУ імені Івана Огієнка, Інституту психології  імені Г.С.Костюка НАПН України



414

особистісних сенсів, заперечується наявність проблем, відсутнє 

бажання до змін; 2) 

стадія самовираження, коли клієнт почи-

нає в атмосфері прийняття відкривати свої почуття, проблеми з 

усіма своїми обмеженнями і наслідками; 3-4) 

розвиток процесу 

саморозкриття і прийняття себе клієнтом у всій своїй складнос-

ті, суперечливості, обмеженості і незавершеності; 5) 



формуван-

ня ставлення до свого феноменологічного світу як до близького 

собі, тобто переборення відчуженості від свого «Я» і, як наслі-

док, зростання потреби бути собою; 6) 

розвиток конгруентнос-

ті, самоприйняття і відповідальності, встановлення вільної 

внутрішньої комунікації. Поведінка і самовідчуття «Я» стають 

органічними,



  спонтанними, відбувається інтегрування всього 

особистісного досвіду в єдине ціле; 7) 



особистісні зміни, відкри-

тість собі і світові. Психолог уже стає непотрібним, тому що 

досягнуто основну мету психокорекційної роботи. Клієнт знахо-

диться в стані конгруентності з собою і світом, відкритий ново-

му досвідові, наявний реалістичний баланс між «Я»-реальним і 

«Я»-ідеальним.

Основні компоненти роджерівської психотехніки: встанов-

лення конгруентності, вербалізація, відображення емоцій [4; 6]. 

Перший компонент було охарактеризовано вище. Зупинимося 

на двох інших: 1) 



вербалізація. Прийом полягає в переказі пси-

хологом повідомлення студента. При цьому необхідно викорис-

товувати власні слова, уникаючи тлумачення повідомлення чи 

внесення власного бачення проблем студента. Мета такого пере-

фразовування – виділення у висловлюванні студента найбільш 

істотного, «гострих кутів». Студент також одержує підтверджен-

ня тому, що його не лише слухають, але і чують; 2) 

відображення 

емоцій. Сутність прийому полягає у виокремленні психологом 

тих емоцій, що студент виявляє під час розповіді про себе, про 

події свого життя [6]. 

Висновки. Клієнт-центрована терапія веде студентів до про-

цесу самодослідження та саморозкриття, до конструктивних 

змін особистості й поведінки, сприяє розвитку й особистісному 

зростанню. Перспектива дослідження полягає у використанні 

клієнт-центрованої терапії, в консультуванні студентів щодо по-

долання внутріособистісних та міжособистісних конфліктів.



Список використаних джерел

1.  Загряжская Е.А. Человекоцентрированный подход в психо-

терапии К. Роджерса / Е.А. Загряжская // Вопросы психо-

логии. – 2012. – № 6. – С.66–69.



http://problemps.at.ua/ 

Проблеми сучасної психології. 2015. Випуск 28

http://problemps.at.ua/ 

Проблеми сучасної психології. 2015. Випуск 28



415

2.  Загряжская Е.А. К. Роджерс в зеркалах других психоте-

рапевтических подходов: в поисках общей теории психоте-

рапии / Е.А.Загряжская // Вопросы психологии. – 2012. – 

№ 6. – С. 122–132.

3.  Орлов А.Б. Психотерапевтическое завещание К. Роджерса / 

А.Б.Орлов // Вопросы психологии. – 2012. – № 6. – С.117–

121.


4.  Осипова А.А. Общая психокоррекция / А.А. Осипова. – М. : 

ТЦ «Сфера», 2000. – 512 с.

5.  Петрова Е.Ю. Эмпатическое понимание в клиентоцентри-

рованном подходе и «Я-Ты» диалог в гештальт-терапии 

/ Е.Ю. Петрова //Вопросы психологии. – 2012. – № 6. – 

С.107–116.

6.  Роджерс К. Клиентоцентрированный / человекоцентри-

рованный подход в психотерапии / К. Роджерс // Вопросы 

психологии. – 2012. – № 6. – С.70–81.

7.  Ромек Е.А. Клиентоцентрированный подход и рационально-

эмоциональная поведенческая терапия (Если бы на стуле 

К. Роджерса сидел А.Эллис…) / Е.А. Ромек // Вопросы пси-

хологии. – 2012. – № 6. – С.87–95.

Spysok vykorystanyh dzherel

1.  Zagryazhskaya E.A. Chelovekotsentrirovannyi podhod v psi-

hoterapii K.Rojersa / E.A. Zagryazhskaya // Voprosy psiholo-

gii. – 2012. – №6. – S.66–69

2.  Zagryazhskaya E.A. K. Rojers v zerkalah drugih psihoterape-

vticheskih podhodov: v poiskah obshchei teorii psihoterapii / 

E.A. Zagryazhskaya // Voprosy psihologii. – 2012. – №6. – 

S.122–132.

3.  Orlov A.B. Psihoterapevticheskoe zaveshchanie K. Rojersa / 

A.B.Orlov // Voprosy psihologii. – 2012. – №6. – S.117–

121.

4.  Osipova A.A. Obshchaya psihokorektsiya / A.A. Osipova. – M. : 



TTS «Sfera», 2000. – 512 s.

5.  Petrova E.Yu. Empaticheskoe ponimanie v klientotsentirovan-

nom podhode i «YA-TY» dialog v geshtalt-terapii / E.Yu.Petro-

va // Voprosy psihologii. – 2012. – №6. – S.107–116.

6.  Rojers K. Klientotsentrirovannyi / chelovekotsentrirovan-

nyi podhod v psihoterapii / K. Rojers // Voprosy psihologii. – 

2012. – №6. S.70–81.

7.  Romek E.A. Klientotsentrirovannyi podhod I ratsionalno-

emotsionalnaya povedencheskaya terapiya (Esli by na stule 


Збірник наукових праць К-ПНУ імені Івана Огієнка, Інституту психології  імені Г.С.Костюка НАПН України

Збірник наукових праць К-ПНУ імені Івана Огієнка, Інституту психології  імені Г.С.Костюка НАПН України



416

K.Rojersa sidel A.Elis…) / E.A. Romek // Voprosy psihologii. – 

2012. – №6. – S.87–95.

O.V. Osyka.  Client-centered therapy by C. Rogers in the psycho-

correctional work with the students. The main notions of the client-

centered therapy by C. Rogers are considered in the article. The field of 

experience is everything accessible for consciousness, the part of the 

inner world that can be acquired. «Loneliness» is the wholesome notion 

that includes experience both bodily (at the level of one’s organism) and 

symbolic, inner (at the level of one’s consciousness). «Me»-real – is the 

system of ideas about oneself which is formed by the person on the basis 

of his communication with other people and their attitude to him; it may 

change in accordance with the situations that appear around him and his 

own actions in the above mentioned situations. «Me»-ideal – is the notion 

about oneself as an ideal he would like to become as a result of the realization 

of all his potentialities. Self-realization is seen as the movement to more 

rational functioning. The characteristics of the investigations of both – 

home and foreign investigators concerning the client-centered therapy 

and person-centered approach by C. Rogers are represented in the article 

too. The representatives of this approach are: M. Bouen, Y.O. Zahriazhska, 

R. Lee, A. Meneghetti, N. Rogers, A. Segrera, S. Spector. The essence of 

the correction process includes empathy, care, congruence, psychological 

climate. The main professional duty of a psychologist is to create the 

appropriate psychological climate that would urge the client to refuse from 

the protective mechanisms. And the most difficult thing is to be a genuine 

personality in communication with a client, to show respect, care, adoption 

and understanding of a client. It is defined that the accent in correction 

work is done on the emotions and feelings of a student; correctional work is 

carried out in accordance with the principle «here and now». The positions 

of a psychologist as a helper, and full of initiative position of a student 

concerning his self-development in the correction process, are represented 

in the article. The stages of the correction work and components of psycho-

techniques by C. Rogers that include congruency, verbalization, and 

demonstration of emotions are shown too.



Key words: client-centered therapy, student, self-actualization, 

empathy, care, congruency, psychological climate, authenticity.



Received January 11, 2015

Revised January 25, 2015

Accepted February 19, 2015



Достарыңызбен бөлісу:


©stom.tilimen.org 2019
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет