Тема «Одноклітинні організми»



Дата16.07.2017
өлшемі254.71 Kb.
#38256
Біологія 6 клас

Тема 2. «Одноклітинні організми»


Тема уроку: Евглена зелена, амеба, інфузорія – одноклітинні тварини (середовище існування, процеси життєдіяльності, будова, роль у природі). Лабораторне дослідження 3 Спостереження інфузорій.
Цілі уроку: забезпечити засвоєння знань про особливості організації та процеси життєдіяльності одноклітинних тварин як цілісних організмів, показати їх місце в природі; продовжити формувати вміння працювати з підручником, додатковою літературою, таблицями, малюнками, виділяти головне, встановлювати ознаки подібності та відмінності між організмами, удосконалювати вміння працювати з мікроскопом, спостерігати за живими найпростішими на тимчасових препаратах; виховувати культуру спілкування, бережливе ставлення до природи.
Очікувані результати.

Учень/учениця:

називає:

  • середовища існування одноклітинних організмів;

  • ім’я вченого, який першим побачив одноклітинні організми (А.Левенгук);

наводить приклади:

  • одноклітинних організмів;

описує:

  • будову одноклітинних організмів (на прикладі вивчених);

  • результати власних спостережень;

характеризує:

  • прояви життєдіяльності в одноклітинних організмах (живлення, дихання, подразливість, розмноження, рух);

  • пристосування одноклітинних тварин до середовища життя;

  • роль одноклітинних організмів в екосистемах;

порівнює за вказаними ознаками:

  • будову і процеси життєдіяльності одноклітинних тварин;

розпізнає:

  • одноклітинні організми (із числа вивчених) на малюнках та фотографіях;

дотримується правил :

  • роботи з мікроскопом;

робить висновок:

  • клітини можуть бути самостійними організмами.

Терміни та поняття: амеба протей, інфузорія-туфелька, евглена зелена, пелікула, автотрофний, гетеротрофний та змішаний типи живлення, скоротлива та травна вакуолі, циста, таксис.
Міжпредметні зв’язки: географія, біологія рослин, екологія.
Тип уроку. Урок засвоєння нових знань.
Місце уроку в навчальній темі. Вступний.
Методи та прийоми: 1. Інформаційно-рецептивний: ТЗН (виклад інформації, одержання з тексту нових знань, лабораторна робота);

2. Репродуктивний: словесні (конкретизація і закріплення вже набутих знань);

3. Проблемно-пошуковий: пошукова діяльність учнів (постановка проблемних запитань, різноманітна самостійна робота учнів, групові форми роботи);

4. Навчально-дослідницький: дослідницька робота учнів (здобуття нових знань у процесі самостійної роботи учнів, формування висновків).


Матеріали та обладнання: таблиця «Найпростіші», схеми, малюнки, додаткова література, підручник, ноутбук, проектор, екран, презентація уроку, мікроскопи, тимчасові мікропрепарати інфузорій.
Хід уроку

І. Організаційний етап

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.


ІІ.Актуалізація опорних знань учнів (до 5хв.)

«Склади слово»

Складіть слова із поданих букв та установіть відповідність між термінами та їх визначеннями.



  1. Л І К И Т А Н

  2. Ь С Т О П Д Р А В З Л И І

  3. К П О І М Р С О К

а) - здатність організмів змінювати прояви життєдіяльності у відповідь на дію подразника;

б) - одиниця будови всіх живих організмів;

в) - прилад для розглядання дрібних, невидимих для неозброєного ока предметів.

Відповідь: 1-б, 2-а, 3-в.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів. Повідомлення теми, мети, завдань уроку. (до 5 хв.)

Слово вчителя

У краплині води, яку розглядав під сконструйованим власноруч мікроскопом відомий учений Антоні Левенгук, було виявлено безліч різноманітних живих істот, яких назвали «малесенькими звірятками». Це найпростіші тварини, що об’єднуються в підцарство Protozoa. Вони належать до найменших живих істот, кожна з яких складається з однієї мікроскопічної клітини. Це корененіжки, джгутикові, інфузорії. Розміри їх тіла вимірюються мікронами – тисячними частинами міліметра. Одноклітинні зустрічаються у всіх водоймах та вологих місцях – морях, річках, ставках, ґрунті, у внутрішніх органах тварин, рослин та людини. Найпростіші здатні до «безсмертя». Смерть через старість їм не загрожує. Цікаво, що інфузорія-туфелька (парамеціум) ділиться щоденно. Нащадки однієї інфузорії туфельки за рік складають теоретичну цифру 75×10108 особин. Порожня куля, яка торкається одним боком до Сонця, а іншим до землі не змогла б вмістити цю кількість інфузорій. Якщо б зібрати всіх найпростіших з 1 га ґрунту, їх вага дорівнювала б приблизно одній тонні. Морська вода іноді світиться ночами. Ця властивість води пов’язана з одноклітинними організмами.



    1. Проблемні запитання:

  • Які ж загальні ознаки представників підцарства Найпростіші?

  • На підставі яких особливостей будови й життєдіяльності ми зараховуємо тварин до цього підцарства?

  • Чи доцільною є назва «найпростіші» щодо одноклітинних тварин?

На ці запитання ви знайдете відповідь на сьогоднішньому уроці.

    1. Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети та завдань уроку.


ІУ. Засвоєння нового матеріалу (до 20 хв.)

План засвоєння нового матеріалу

  1. Особливості будови клітин та основні процеси життєдіяльності найпростіших (Розповідь учителя, бесіда, складання опорної схеми, словникова робота.)

2. Різноманітність найпростіших (Робота в групах, самостійна робота з підручником, роздавальним матеріалом, обговорення, заповнення таблиці.)

4.1. Особливості будови клітин найпростіших.

Розповідь учителя (учитель використовує таблицю «Найпростіші», проектує зображення одноклітинних на екран.) Додаток А
Найпростіші – це організми, які перебувають на клітинному рівні організації. За будовою вони відповідають окремій клітині багатоклітинних (звідси й назва «одноклітинні»), за функціями – самостійному організму.

Розміри тіла найпростіших варіюють у широких межах. Найдрібніші з них, які паразитують у клітинах крові ссавців, не більші за 2–4 мкм; деякі інфузорії досягають 1,5 мм у довжину, паразит грегарина — до 1 см; черепашки морських корененіжок-форамініфер, які мешкають на великих глибинах, можуть досягати 5–6 см у діаметрі.

А зараз давайте уявимо яка має бути модель будови тіла одноклітинного організму?

Тіло найпростіших складається з тих самих компонентів, що й клітина багатоклітинних — із зовнішньої мембрани, цитоплазми, ядра й органел. Більшість найпростіших має одне ядро, але існують і багатоядерні форми.



Запитання до учнів:

— Пригадайте, що таке органела.



Очікувана відповідь учнів:

Органели— постійні клітинні структури, клітинні органи, що забезпечують виконання специфічних функцій у процесі життєдіяльності клітини — зберігання та передачу генетичної інформації, транспорт речовин, синтез і перетворення речовин та енергії, поділ, рух тощо.


Розповідь учителя

Зовнішня мембрана має типову будову, проте за рахунок додаткових утворень у деяких видів може досягати великої товщини і густини. Цитоплазма поділяється на два шари: зовнішній і внутрішній. В цитоплазмі розміщені органели загального призначення — мітохондрії, ендоплазматична сітка, апарат Гольджі та ін. Крім того, відповідно до функцій, властивих цілому організму, найпростіші мають органели спеціального призначення, які здійснюють функції пересування, живлення, виділення, захисту тощо.



Самостійна робота учнів з підручником

Завдання для учнів:

1. Визначте органели руху найпростіших та їхні способи пересування. (Додаток Б)

Характерними органелами клітин найпростіших є травні й скоротливі вакуолі. Травна вакуоля — міхурець, заповнений травним соком. Вона утворюється навколо харчових часток, що потрапили всередину клітини. Зі скоротливими вакуолями пов’язані процеси виділення, регуляції надходження води в клітину.

4.2 Основні процеси життєдіяльності найпростіших.

4.2.1 Особливості живлення найпростіших

Серед найпростіших є види з автотрофним, гетеротрофним та змішаним (міксотрофним) типом живлення. Автотрофи мають хлоропласти, які беруть участь у процесі фотосинтезу. Хлоропласти є і в найпростіших, що мають міксотрофний тип живлення, наприклад евглена зелена. Такі форми на світлі здатні до фотосинтезу, але, якщо світло відсутнє, вони переходять до гетеротрофного типу живлення, тобто поглинають готові органічні сполуки з навколишнього середовища. Тверді частинки або мікроорганізми поглинаються шляхом фагоцитозу, рідина — піноцитозу. Неперетравлені рештки викидаються назовні (в амеби — з травної вакуолі в будь-якій ділянці тіла, в інфузорії — через спеціальний отвір — порошицю).



4.2.2 Особливості процесів дихання та виділення найпростіших

Процес виділення у найпростіших відбувається за допомогою скоротливих вакуоль.

Це — міхурець з водянистою рідиною, який збільшується в міру надходження до нього продуктів обміну й води і, досягнувши певного розміру, виштовхує свій вміст назовні. Основна функція скоротливої вакуолі — регуляція осмотичного тиску всередині тіла. Це пов’язано з тим, що концентрація солей у прісній воді значно нижча, ніж у цитоплазмі клітин найпростіших, і тому, за фізичними законами, вода з навколишнього середовища надходить до клітини, підвищуючи внутрішньоклітинний тиск. Щоб клітина не зруйнувалася, скоротлива вакуоля періодично скорочується, виводячи надлишки води з клітини. Разом з водою виводяться і розчинені в ній продукти обміну речовин. У морських найпростіших вона або відсутня, або скорочується дуже рідко. Діяльність скоротливої вакуолі має значення і для дихання, оскільки сприяє надходженню через мембрану клітин води з розчиненим у ній киснем, а з вмістом скоротливої вакуолі виводиться вуглекислий газ.

4.2.3 Реакція найпростіших на подразники

Відповідь на подразнення — характерна ознака найпростіших.

Подразливість — здатність живих клітин, тканин або цілого організму реагувати на зовнішні або внутрішні дії — подразники — виявляється у найпростіших у вигляді рухових реакцій за напрямом до подразника або від нього, що називаються таксисами. Проте якщо амеба звичайна відповідає на подразники всією поверхнею тіла, то в інфузорії-туфельки є спеціальні органели захисту й нападу. Це паличкоподібні утвори, що лежать під тонкою пелікулою перпендикулярно до поверхні тіла. На подразники тварина реагує викиданням довгих ниток. Це рідина, що швидко твердішає на повітрі, а потрапляючи на тіло тварини відповідного розміру, паралізує її.

4.2.4 Особливості розмноження найпростіших

Найпростіші можуть розмножуватися нестатевим і статевим шляхом. Найпростішою формою розмноження є поділ клітини навпіл, унаслідок чого утворюються дві дочірні клітини. Нові, дочірні особини починають рухатися, живитися і швидко досягають розмірів материнської. В амеби й інфузорії поділ відбувається впоперек тіла, у євглени зеленої – вздовж.

За несприятливих умов зовнішнього середовища (наприклад, підвищення або зниження температури) вегетативні форми найпростіших перетворюються на цисти (від грец. kystis — пузир). Вони перестають живитися, рухатися й покриваються товстою оболонкою, процеси обміну речовин при цьому різко сповільнюються. При відновленні сприятливих умов із цисти знову виходить активна вегетативна форма. Інцистування — захисна реакція, яка виникла в процесі еволюції і забезпечує виживання в несприятливих умовах. Цисти можуть зберігатися протягом тривалого часу — місяцями й навіть роками (деякі джгутикові до 15 років).

Руханка (Діти виконують розминку)

Кожен обирає собі тварину і протягом хвилини імітує її голос (гавкає, рохкає, свистить ) і рухи (стрибає, бігає, махає крилами). Вправу припиняють за командою вчителя.

4.3 Різноманітність найпростіших

Робота в групах (учитель розподіляє учнів за трьома групами і кожна отримує окреме завдання для самостійної роботи з підручником, роздавальним матеріалом,з подальшим обговоренням та заповненням таблиці.)
Ми з вами розглянемо особливості організації на прикладі трьох представників: амеби, евглени та інфузорії- туфельки.

(Учитель проектує схему «Основні систематичні категорії найпростіших» на екран.) Додаток В

У вас на партах лежить матеріал про кожного представника. (На кожній парті: текст, порожній бланк таблиці. Завдання — опрацювати запропонований текст, виділити основні моменти, зафіксувавши їх у формі таблиці.)

І група. Вияснити особливості будови та життєдіяльності амеби звичайної;

ІІ група. Які особливості будови та життєдіяльності евглени зеленої;



ІІІ група. Що особливого в будові та життєдіяльності інфузорії-туфельки.

(Після вивчення запропонованих текстів учні презентують свою роботу та заповнюють таблицю.) Додаток Д
У. Узагальнення та систематизація знань (до 10 хв.)

    1. Лабораторне дослідження 3. Спостереження інфузорій.

  1. Інструктаж з техніки безпеки учнів.

  2. Виконання лабораторного дослідження (згідно з інструкційною карткою).

    1. Розгадування кросворда.

Додаток Ж




1Я

Д

Р

О













2П

О

Д

І

Л




 



















3О

Р

Г

А

Н

Е

Л

И







4П

О

Р

О

Ш

И

Ц

Я







5Т

А

К

С

И

С







6С

К

О

Р

О

Т

Л

И

В

А

7П

С

Е

В

Д

О

Н

І

Ж

К

И




8Т

У

Ф

Е

Л

Ь

К

А




9Ц

И

С

Т

А
















10Л

Е

В

Е

Н

Г

У

К










11Т

Р

А

В

Н

А










12В

А

К

У

О

Л

І












  1. Обов’язкова частина клітини найпростіших.

  2. Нестатеве розмноження інфузорій.

  3. Структурні компоненти клітини.

  4. Органела для видалення непотрібних речовин з клітини.

  5. Реакція амеби на подразнення.

  6. Вакуоля, яка видаляє надлишок води із клітини.

  7. Органели руху корененіжок.

  8. Форма тіла найбільш розповсюдженої інфузорії.

  9. Тимчасова форма існування, пристосована для перенесення несприятливих умов життя.

  10. Учений, який відкрив найпростіших істот.

  11. Вакуоля призначена тля перетравлення їжі.

  12. Порожнини в клітинах, обмежені мембраною, заповнені рідиною.


УІ. Підсумок уроку і повідомлення домашнього завдання

(до 5 хв.)

6.1. «Мозковий штурм»

Чи доцільною є назва «найпростіші» щодо одноклітинних тварин?



Очікувана відповідь учнів:

Вживання назви «найпростіші» щодо одноклітинних тварин невиправдане. Клітини одноклітинних і багатоклітинних тварин зазвичай мають усі органели, характерні для еукаріотичних клітин: ядро, мітохондрії, апарат Гольджі, ендоплазматичну сітку, лізосоми та ін.. Принциповою відмінністю найпростіших від клітини багатоклітинних є спеціалізація останніх, тобто кожний вид клітин виконує в організмі яку-небудь одну функцію і тому залежить від діяльності інших клітин і не може існувати ізольовано. На противагу цьому єдина клітина, що є організмами найпростіших, пересувається, захоплює їжу, розмножується, захищається від ворогів, тобто володіє всіма властивостями цілого організму і фізіологічно йому відповідає. У зв’язку з цим клітини одноклітинних, окрім вищезгаданих органел, ще мають особливі органели, які в багатоклітинних або відсутні, або трапляються дуже рідко: травні вакуолі; органели виділення (порошиця), руху (псевдоподії, джгутики, війки), захоплення їжі (клітинний рот, клітинна глотка).



6.2. Домашнє завдання

Завдання для всього класу.

Опрацювати відповідний параграф підручника



Індивідуальні та творчі завдання.

  1. Скласти сенкани на теми «Амеба», «Інфузорія», «Евглена».

  2. Підготувати повідомлення на тему:

  • «Одноклітинні твариноподібні організми збудники хвороб людини».


Список використаних джерел:

1. Абдуліна Ю.М., Базь М.В., Вербицька З.В. та інш. Відкриті та нестандартні уроки з біології у 7 класі: Методичний посібник – Харків: Вид. гр. «Основа», 2004. – 144 с.

2. Марисова І.В., Татаринов К.А. та інш. Хрестоматія з зоології. – К.: Радянська школа , 1964. – 263 с.

3. Молис С.А. Книга для чтения по зоологии (пособие для учащихся). – М.: Просвещение, 1981. – 224 с.

4. Охрименко А.М., Шухова Є.В. Хрестоматія із зоології . – К.: Радянська школа, 1988. – 272 с.

Додаток А



Додаток Б


Додаток В


Додаток Г
І група

Амеба протей

Амеба протей — одна з великих вільноживучих амеб. Амебу можна зустріти в прісних водах, у невеликих ставках і канавах з мулистим дном. Її розмір — 0,5 мм. Вона схожа на маленьку, ледве помітну простим оком безбарвну драглисту грудочку, що постійно змінює свою форму. Здатна утворювати псевдоподії (випинання цитоплазми). Ці тимчасові структури служать не лише для руху, але і для заковтування їжі. Амеба – всеїдна тварина.

У тілі амеби є ядро. Розмножується амеба шляхом поділу клітини надвоє. Процес цей починається з поділу ядра. Після цього на тілі амеби з'являється перетяжка, що перетягує тіло амеби на дві половинки, у кожну з яких відходить по одному ядру. Темп розмноження залежить від живлення і температури. За рясного живлення і температури 25 °С амеба розмножується один раз на добу.

У цитоплазмі амеби є світлий пухирець. Це — скоротлива вакуоль. Вона заповнюється рідиною, що надходить у неї з навколишньої цитоплазми. Досягти певного розміру, вакуоль зменшується, її вміст виливається назовні через пору. Разом з рідиною з тіла амеби виводяться і продукти обміну речовин. У такий спосіб вона бере участь у виділенні. Вода, що постійно надходить у цитоплазму, містить кисень, тому скоротлива вакуоль бере участь і в процесі дихання.

У цієї тварини немає спеціалізованих сенсорних органел, але вона реагує на багато подразників. Наприклад, амеба може розпізнати різні види їжі, «тікає» від яскравого світла, високих концентрацій низки речовин й постійного механічного подразнення.

У разі настання несприятливих умов (висихання водойми або нестачі їжі) амеба інцистується. При цьому вона округляється і виділяє двошарову оболонку.


Група ІІ

Евглена зелена

Евглена живе в дрібних прісних водоймах, дуже забруднених свіжими органічними речовинами, що легко розкладаються. Її можна зустріти в гнилих калюжах, канавах, біля скотарень, у сирій землі поряд із ними.

Евглена має веретеноподібну форму тіла, загострену назадньому кінці й округлу на передньому. На передньому кінці — глотка, що веде в резервуар. У передній частині розташована скорочувальна вакуоль і червоне вічко. Вона служить для орієнтації евглени та складається з жирових крапель, просочених червоним пігментом.

Є один джгутик — органоїд руху. З допомогою джгутиків організм угвинчується в навколишнє середовище.

Форма тіла стала. Це зумовлено тим, що зовнішній шар ектоплазми утворює щільну еластичну пелікулу. У цитоплазмі містяться зелені хроматофори, що несуть хлорофіл. У клітині є ядро. Нестатеве розмноження супроводжується поділом ядра, після чого розділяється вся клітина. Джгутик при цьому відокремлюється або відходить до однієї з клітин.

На світлі за наявності в навколишньому середовищі мінеральних солей, що містять необхідні хімічні елементи, відбувається автотрофний спосіб живлення. У їхньому тілі протікає фотосинтез і засвоєння неорганічних солей, при цьому утворюється вуглевод, близький до крохмалю. Якщо евглену помістити в темряву, у розчин, що містить органічні речовини, то вони втрачають хлорофіл, стають безбарвними й починають засвоювати з навколишнього середовища готові органічні речовини. У такий спосіб евглени переходять від автотрофного до гетеротрофного способу живлення. Гетеротрофне живлення здійснюється в них не заковтуванням оформлених часток їжі, а поглинанням розчинених у навколишньому середовищі органічних поживних речовин через пелікулу. Часто розвиваючись у забруднених водах, де є велика кількість розчинених органічних речовин, евглени живляться міксотрофно. Газообмін відбувається всією поверхнею тіла.

За несприятливих умов евглена інцистується. При цьому вона відкидає джгут, округляється і виділяє навколо себе щільну оболонку, що оберігає від висихання. Утворюється циста спокою.

Група ІІІ

Інфузорія-туфелька

Інфузорія туфелька — найпростіший одноклітинний організм розміром близько 0,1 мм. Зустрічається в тих же водоймах, що і евглена, і амеба. Живиться переважно бактеріями та мікроскопічними водоростями. Служить їжею для личинок, дрібних рибок, рачків.

За свою схожість з підошвою жіночого взуття цей вид інфузорій набув другу назву — «туфелька». Форма цього одноклітинного організму постійна і не змінюється зі зростанням або іншими факторами. Все тіло вкрите дрібними віями, схожими на джгутики евглени. Дивно, але цих війок на кожній особини налічується близько 10 тисяч. З їх допомогою клітина пересувається у воді і захоплює їжу.

Клітина покрита щільною мембраною, всередині якої міститься цитоплазма. У цій драглистій рідині розміщені два ядра, велике і мале. Велике відповідає за харчування клітини і виділення, мале — за розмноження. Отвір, який виконує роль рота, розташований з широкої сторони клітини. Він веде в глотку, на кінці якої утворюються травні вакуолі. Будова тіла інфузорії туфельки відрізняється також досить цікавою особливістю — наявністю трихоцист. Це особливі органи, а точніше — органели, службові клітини для живлення і захисту. Помітивши їжу, інфузорія викидає трихоцисти і утримує ними здобич. Їх же вона висуває, коли хоче захистити себе від хижаків.

Інфузорія розмножується двома способами: статево і нестатево. Нестатеве розмноження відбувається 1-2 рази на добу шляхом поперечного поділу тіла навпіл, яке починається з ділення ядер.

Їжею є бактерії. Навколоротові війки створюють струм води в напрямку ротового отвору. Бактерії проникають через рот у глотку і скупчуються на її дні. Інфузорія туфелька харчується безупинно. Грудочка на дні глотки відривається і разом з рідиною спрямовується в цитоплазму, утворюючи травну вакуоль, що здійснює складний шлях, який закінчується тим, що вона наближається до поверхні тіла і через пелікулу її вміст викидається назовні.

У разі настання несприятливих умов — висихання, накопичення продуктів обміну в зовнішньому середовищі — інфузорія інцистується .


Додаток Д

Таблиця 1



Порівняльна характеристика найпростіших


Органели

Амеба

Евглена

Інфузорія-туфелька

Цитоплазма

+

+

+

Ядро










Травна вакуоля










Скоротлива вакуоля










Порошиця










Війки










Псевдоподії










Джгутики










Хлоропласти










Клітинний рот










Вічко











Додаток Ж





1







О













2




Д










 



















3










Н
















4

О

























5




К
















6
















Л










7



















І













8Т

























9

И

























10










Н



















11










Н













12
















І













  1. Обов’язкова частина клітини найпростіших.

  2. Нестатеве розмноження інфузорій.

  3. Структурні компоненти клітини.

  4. Органела для видалення непотрібних речовин з клітини.

  5. Реакція амеби на подразнення.

  6. Видаляє надлишок води із клітини.

  7. Органели руху корененіжок.

  8. Форма тіла найбільш розповсюдженої інфузорії.

  9. Тимчасова форма існування, пристосована для перенесення несприятливих умов життя.

  10. Учений, який відкрив найпростіших істот.

  11. Органела призначена тля перетравлення їжі.

  12. Порожнини в клітинах, обмежені мембраною, заповнені рідиною.



Достарыңызбен бөлісу:




©stom.tilimen.org 2022
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет