Свята і пам'ятні дні Національні



Дата08.04.2019
өлшемі44.8 Kb.
08 ЛИПНЯ – ЦЕЙ ДЕНЬ В ІСТОРІЇ
Свята і пам'ятні дні

Національні

україна Україна: День родини. Відзначається щорічно згідно з Указом Президента (№ 1209/2011 від 30 грудня 2011 р.)
Події

52 до н. е. — прийнята дата заснування Парижа.

1492 — перша морська експедиція з Європи до Індії відпливла з Лісабона на чолі з Васко да Гама.

1573 — Булонським едиктом покладено край 4-річній війні французьких католиків і гугенотів.

1592 — відбулася битва при Сачхоні між японським і корейським флотами.

1618 — за «зачаровування» французької королеви була страчена  камеристка Марії Медічі.

1654 — в Америку прибув перший єврей Яків Барсімсон.

1659 — Битва під Конотопом.

1709 — Полтавська битва.

1777 — Вермонт став 1-м штатом, який скасував рабство.

1796 — видано перший паспорт громадянина США.

1889 — вперше вийшла друком фінансова газета «The Wall Street Journal».

1913 — завершилися останні вибори у Галицький крайовий сейм, внаслідок яких кількість українських депутатів збільшилася майже вдвічі (з 16 до 31).

1916 — указ про мобілізацію на примусові роботи 400 тис. жителів Туркестану і степових областей. Масове повстання казахських племен було жорстоко придушене.

1918 — створено Державний сенат Української держави — вищу судову інституцію.

1944 — в Радянському Союзі введено звання «Матір-героїня» і податок на бездітність.

1974 — ЦК КПРС затвердив проект будівництва Байкало-Амурської магістралі.

2014 — Футбол. Збірна Німеччини у півфіналі Чемпіонату світу перемогла на його полі 5-разового чемпіона світу, фаворита і господря чемпіонату збірну Бразилії з сенсаційним рахунком 7:1 (5:0 в 1-му таймі), побивши при цьому багато світових футбольних рекордів.


Народились

1593 — Артемізія Джентілескі, італійська художниця епохи бароко, представниця  Неаполітанської школи.

1621 — Жан де Лафонтен, французький поет, байкар.

1811 — Володимир Опанасович Караваєв, київський хірург, засновник сучасної офтальмології, один із організаторів медичного факультету в Києві і перший його декан.

1819 — Ватрослав Лисинський, хорватський композитор, представник епохи ілліризму, що вважається «основоположником нової хорватської та південнослов'янської музики».

1819 — Френсіс Леопольд Мак-Клінток, британський полярний дослідник, який знайшов останки полярної експедиції Джона Франкліна.

1838 — Фердинанд фон Цепелін, конструктор дирижаблів.

1839 — Джон Девісон Рокфеллер, американський нафтовий магнат.

1840 — Мануел де Арріага, перший президент Португалії у 1911—1915 роках.

1842 — Бенардос Микола Миколайович, український винахідник, творець дугового електрозварювання (1882).

1851 — Сер Артур Джон Еванс, британський археолог, який відкрив Мінойську цивілізацію.

1867 — Кете Колльвіц, видатна німецька художниця, графік і скульптор.

1894 — Капиця Петро Леонідович, фізик, лауреат Нобелівської премії (1978).

1900 — Юрій Смолич, український письменник.

1920 — Готфрід Крістіансен, винахідник конструктора «Лего».

1936 — Валентин Чемерис, український письменник.

1938 — Лесь Танюк, український письменник, режисер, політик.
Померли

1695 — Хрістіан Гюйгенс, нідерландський фізик, механік, математик і астроном.

1822 — Персі Біші Шеллі, англійський поет епохи романтизму.

1823 — Генрі Реберн, шотландський живописець.

1946 — Олександр Васильович Александров, російський радянський композитор і диригент, народний артист СРСР, генерал-майор, професор.

1979 — Роберт Бернс Вудворд, американський хімік-органік, Лауреат Нобелівської премії з хімії за 1965 рік.

1979 — Томонага Синітіро (Sin-itiro Tomonaga), японський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 1965 року «за фундаментальні роботи по квантовій електродинаміці, що мали глибокі наслідки для фізики елементарних частинок» (спільно з Річардом Фейнманом і Джуліусом Швінгером; *1906).

1989 — Платон Майборода, український композитор.



1993 — Генрі Гацліт, американський економіст, журналіст, письменник.


Достарыңызбен бөлісу:


©stom.tilimen.org 2019
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет