Становлення дидактики як науки. Основні категорії та проблеми дидактики



Дата26.10.2018
өлшемі445 b.



Становлення дидактики як науки. Основні категорії та проблеми дидактики.

  • педагог Вольфганг Ратке (1571—1635) – тлумачив дидактику як наукову дисципліну, що досліджує теоретичні та методичні засади навчання.

  • педагог Я.-А. Коменський у книзі «Велика дидактика» (1632) виклав основні принципи навчання і форми його організації.

  • педагог Йоганн-Генріх Песталоцці (1746—1827) спробував поєднати дитячу працю з навчанням; навчальний процес — побудованим на основі чуттєвих сприймань.



педагог Йоганн-Фрідріх Гербарт (1776—1841) розробив теорію ступенів освіти; намагався вирішити проблему виховуючого навчання,

  • педагог Йоганн-Фрідріх Гербарт (1776—1841) розробив теорію ступенів освіти; намагався вирішити проблему виховуючого навчання,

  • педагог Фрідріх-Адольф-Вільгельм Дістервег (1790—1866) проголошував прогресивні принципи дидактики: природодоцільності, культуродоцільності, самодіяльності; створив дидактичні засади розвиваючого навчання

  • К. Ушинський (1823—1881) в основу свого бачення завдань педагогіки поклав ідею природодоцільності, народності початкового навчання.

  • Василь Сухомлинський (1918—1970) розвинув ідею розумового виховання дитини під час навчання та практичної діяльності у педагогічній справі.



Низка проблем, які необхідно вирішити, а саме:

  • як визначити зміст досвіду, який потрібно передати молодшому поколінню;

  • як забезпечити засвоєння цього досвіду;

  • як забезпечити розвиток людських творчих сил кожного індивіда.



Головні поняття і категорії дидактики.

  • • учіння - набуття суб'єктом певних знань, вмінь, навичок, що перетворюють вже сформовані форми поведінки або формують нові;

  • навчання - цілеспрямований процес взаємодії викладача та студента, в результаті якого останній набуває знань, формуються вміння та навички;

  • освіта - цілеспрямований, систематичний, тривалий процес і результат засвоєння певної системи знань і забезпечення на цій основі відповідного рівня розвитку особистості.

  • самоосвіта - прагнення самої особистості до поглиблення власних знань шляхом індивідуального вивчення матеріалу. Результатом самоосвіти є отримання освіти, яка може носити як загальний, так і спеціальний, професійний характер.



2. Навчання як цілісний процес. Його предмет та завдання.

  • “Освіта - скарб, навчання - ключ до нього”

  • Компоненти навчання:

    • Цільовий
    • стимулююче-мотиваційний
    • Змістовий
    • операційно-дійовий
    • контрольно-регулюючий
    • оціночно-результативний (мета, завдання, зміст, методи, засоби, форми організації навчання, досягнуті результати).


Етапи організації пізнавальної діяльності:

  • Перший етап полягає у сприйнятті навчального матеріалу.

  • На другому етапі відбувається осмислення теоретичних закономірностей та способів вирішення навчальних завдань.

  • На третьому етапі відбувається закріплення одержаних знань через систему вправ, самостійних робіт, додаткових роз’яснень.

  • На четвертому етапі знання включаються в міру наявних можливостей в практичну діяльність.



Функції навчання:

  • Освітня функція навчання сприяє перетворенню знань у надбання особистості, яка навчається, виробленню умінь і навичок використання знань на практиці.

  • Виховна функція виявляється у формуванні світогляду, високих моральних якостей, естетичних смаків, трудових умінь.

  • Розвиваюча функція спрямована на формування творчої особистості.



Основні компоненти навчального процесу:

  • 1. Мета навчання. Визначається умовами розвитку суспільства та набутим досвідом у формуванні підростаючої особистості.

  • 2. Завдання навчання. Випливають із мети навчання і дають змогу здобувати знання, набувати вміння і навички згідно з навчальними планами та програмами.

  • 3. Зміст освіти (навчання). Стрижнем його є чітко окреслена система знань, умінь та навичок, якими повинен оволодіти учень протягом навчання у школі.



  • 4. Методи навчання. Основні способи навчальної роботи вчителя та учнів, за допомогою яких здобувають певні знання, вміння і навички.

  • 5. Засоби навчання. Підручники, посібники, комп'ютери, навчаючі контролюючі машини, спортивні знаряддя, за допомогою яких учні здобувають знання та удосконалюють навички.

  • 6. Форми організації навчання. Основною формою навчання у школі є урок, додаткові форми — факультативні заняття, гурткова, секційна робота, різноманітні конкурси, олімпіади, спортивні змагання тощо.



4. Структура процесу засвоєння знань.



Модель умов забезпечення успішності реалізації освітніх завдань у вищій школі 



Каталог: data -> kafedra -> internal
internal -> История современных антимикробных средств началась с открытия Паулем Эрлихом способности анилиновых красителей убивать трипаносомы
internal -> Врожденные
internal -> Апендицит Апендицит
internal -> Інтракраниальные аневризмы
internal -> Опухоли почек и мочеточника
internal -> Особливістю смоктання у новонародженого є: Одночасне смоктання і дихання
internal -> Этиология, патогенез, клиника, диагностика, профилактика и лечение сагиттальных аномалий прикуса
internal -> Местное обезболивание. Показания и противопоказания к нему. Техника исполнения. Осложнения местного обезболивания, их лечение и профилактика
internal -> Анатомо-физиологические особенности развития та строения тканей и органов челюстно-лицевой области. Местное и общее обезболивание у детей
internal -> Представление о хирургических методах лечение болезней пародонта


Достарыңызбен бөлісу:


©stom.tilimen.org 2019
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет