Кафедра патологічної анатомії
Сутність та структура пренатальної патології Пренатальна (антенатальна) патологія включає в себе патологічні процеси людського зародка, починаючи з запліднення і закінчуючи народженням дитини. Пренатальний період триває 280 днів, або 40 тижнів.
Період кіматогенезу Весь розвиток від зачаття до пологів називається кіматогенезом, якому передує прогенез – період дозрівання жіночої і чоловічої статевих клітин (гамети) до запліднення. Період кіматогенезу поділяється на три періоди: – бластогенез, триває від запліднення до 15-го дня вагітності; - ембріогенез – від 16-го до 75-го дня вагітності; - фетогенез – триває від 76-го до 280-го дня вагітності.
Гаметопатії Розрізняють генні, хромосомні і геномні мутації, які є причиною природжених вад (виродливостей). Виродливості несумісні з життям завершуються спонтанним викиднем.
Бластопатії порушення інплантації бластоцисти (позаматкова вагітність) двійникові виродливості одиночні виродливості вади формування плаценти і пуповини
Ембріопатії Патологія ембріонального періоду з 16-го до 75-го дня вагітності, на протязі якого завершується основний органогенез. До ембріопатій відносяться в основному природжені вади розвитку – виродливості.
Класифікація природжених вад 1) відсутність якого-небуть органу або частини тіла – агенезія, аплазія, 2) недорозвиненість органу – гіпоплазія; 3) надмірний розвиток – гіперплазія; 4) зміна форми: злиття органів, атрезія або стеноз отворів чи каналів, незарощення ембріональних щілин – дисрафія або персистенція, виворіт – екстрофія. 5) зміна в розташуванні органів – ектопія; 6) персистенція ембріональних (провізорних) органів, частіше жаберних дуг або їх залишків.
Фетопатії патологія фетального періоду, в терміні з 76-го до 280-го дня вагітності, продовж, якого здійснюється основна тканинна диференціація органів. Характерними є два типи проявів: порушення тканинного морфогенезу та реактивні зміни у вигляді розвитку розладів кровообігу, дистрофій і некрозів, збочених імунних реакцій і компенсаторно-пристосувальних процесів.
Перинатальний період Терміном “перинатальний період” об’єднують пізній фетальний період (з 29 тижня внутрішьноутробного розвитку і до початку пологів), інтранатальний (під час пологів) і ранній неонатальний (від народження до шостої доби включно).
Класифікація перинатального періоду Антенатальний (допологовий); Інтранатальний (під час пологів); Постнатальний (післяпологовий або неонатальний).
Новонароджене немовля Немовля, яке почало самостійно дихати. Мертвонароджений плід Плід, у якого в момент народження відсутній подих, і його не вдається викликати штучним шляхом. Серцебиття у такого плоду якийсь час може продовжуватись. Незрілість Анатомічне недозрівання і недодиференціювання окремих структур органів. Переношеність Плід з гестаційним періодом понад 42 тижні.
Класифікація перинатальної патології недоношеність; незрілість; переношеність; інфекційні захворювання; неінфекційні захворювання.
Причини недоношеності хвороба плоду, особливо внутрішньоутробна інфекція, яка поєднується з ураження посліду тієї ж етіології; плацентарна недостатність; важкі токсикози вагітності; екстрагенітальна патологія матері; кримінальні втручання.
Ознаки недоношеності: термін гестації менше 37 тижнів; мала маса і довжина дитини (менше 2,5 кг і 47 см); відсутність або слабка вираженість ядер закостеніння; м’якість хрящів носа і вух (раковини щільно прилягають до голови); нігті м’які, не доходять до кінчика пальців; зберігається зайвий пушок, особливо на плечовому поясі і верхніх відділах спини; у хлопчиків яєчка не опущені в мошонку; у дівчаток великі статеві губи не прикривають клітор і малі статеві губи;
Ознаки незрілості: поперечна смугастість кардіоміоцитів слабка; фолікули селезінки дрібні; клубочки нирки мають келихоподібну капсулу.
Ознаки переношеності сухість, лущення, часткова мацерація шкіри; загальна гіпотрофія; наявність ядер закостеніння проксимального епіфізі великогомілкової і плечової кісток; пуповина і оболонки посліду пофарбовані меконієм.
Етіологія: віруси: герпесу, цитомегалії, гепатиту, краснухи, ВІЛ та ін.; бактерії: блідої трепонеми, лістерії, туберкульозу; мікоплазми; хламідії; гриби; найпростіші (токсоплазми). Шляхи зараження: антенатально; інтранатально.
Запалення плідних оболонок
Внутрішньоутробний герпес Збудник – Herpes simplex II, рідше І типу. Вірус розмножується в клітинах епітелію.
Морфологічні ознаки внутрішньоутробного герпесу: збільшення розміру епітелію, особливо ядер; ацидофільні і базофільні включення в ядрах; фрагментація хроматину з крайовим розташуванням грудочок; слабо виражена або відсутня запальна реакція навколо ділянок альтерації; гігантоклітинний метаморфоз гепатоцитів і клітин Купфера; гігантоклітинна пневмонія; макроскопічно жовтуватого або сірого кольору ділянки ураженого органу.
Цитомегалія Етіологія – Cytomegalovirus hominis. Збудник розмножується в епітелії.
Морфологічні ознаки цитомегалії оксифільні і базофільні включення в ядрах епітеліоцитів із зоною просвітлення навколо них; світлобазофільні включення в цитоплазму; лімфогістіоцитрані інфільтрати з домішками ерітромієлобластів навколо ділянок альтерації; найбільш часто розвивається сіаладеніти; макроскопічні прояви виражені слабо.
Лістеріоз Етіологія – Listeria monocytogenes.
Морфологічні ознаки лістеріозу лістеріозна гранульома: в центрі – скупчення лейкоцитів навколо лістеріол, по периферії – фібриноїдний некроз, в перифокальних ділянках – грануляційна тканина, яка складається із гістіоцитів; у внутрішніх органах – гранульоми (лістеріоми)
Ускладнення лістеріозу флегмони новонароджених; омфаліт; пупковий сепсис; мастит
Класифікація неінфекційної перинатальної патології асфіксія; пологова травма; гемолітична хвороба; геморагічна хвороба новонароджених; пневмопатії; пневмонії.
Асфіксія
Причини асфіксії Причини асфіксії антенатального періоду: аноксичний стан матері; гострі порушення матково-плацентарного або плацентарно-плодового кровообігу; Причини асфіксії інтранатального періоду: передчасне відшарування плаценти; порушення матково-плацентарного кровообігу; передлежання плаценти; порушення кровотоку по пуповині внаслідок: перетискання головкою плоду, випадіння з пологових шляхів матері, перерозтяжіння пуповини, туге обвиття навколо шиї плода, істинні вузли пуповини.
Види асфіксії синя асфіксія, характерна для хронічної внутрішньоутробної асфіксії; біла асфіксія внаслідок гострого порушення гемодинаміки по типу колапсу.
Морфологічні ознаки асфіксії ціаноз і акроціаноз; набряки стоп, мошонки і статевих губ; крововиливи на серозних оболонках.; легені м’ясистої консистенції, не заповнюють грудної клітки, безповітряні шматочки тонуть у воді; аспірація елементів навколоплідних вод; коагулопатія споживання.
Пологова травма місцеве пошкодження тканин плоду протягом родового акту, яке виникло внаслідок дії механічної сили безпосередньо на плід, а не на плаценту або пуповину, і проявляється розривами, переломами, вивихами, розтрощенням тканин.
Ступінь пошкодження плоду залежить від ступеня недоношеності або переношеності плоду; ступеня формування і розміру черепа; ступеня формування серповидного відростка і намету мозочка; форми і розмірів тазу; порушення розсовування тканин пологових шляхів при передчасному розриву плодового міхура; динаміки пологового акту (стрімкі пологи); тривалості стояння головки плода в шийковому каналі матки.
Морфологічні ознаки пологової травми пологова пухлина; крововиливи; кефалогематома; крововиливи у порожнину черепа; крововиливи у шлуночки головного мозку; пошкодження кісток черепа.
Гемолітична хвороба виникає при несумісності крові матері і плоду в основному по резус-чиннику (мати “–”, плід “+”), що призводить до гемолізу еритроцитів плоду антитілами матері.
На І добу життя – з ознаками кишкової непрохідності, ГХН переводиться у ВІТН; Розвинувся ВНЕК ІV ст. з перфорацією та розвитком перитоніту; Через 22 дні – дитина померла.
Форми гемолітичної жовтяниці анемічна; жовтянична; набрякова.
1) при внутрішньоутробній смерті 5-7 місячного плоду: аутоліз; мацерація; набряк обличчя; помірне збільшення печінки, селезінки; 2) при анемічній формі: жовтяниці немає; недокрів’я внутрішніх органів; помірно виражений еритробластоз; блідість шкірних покривів і слизових;
Патологічна анатомія гемолітичної хвороби 3) при важкій післяпологовій жовтяниці: білірубінова енцефалопатія; ядерна жовтяниця; еритробластоз; гемосидероз; жовчні стази; гіперплазія селезінки;
Білірубінова енцефалопатія
Геморагічна хвороба новонароджених Геморагічна хвороба новонароджених – клініко-анатомічний синдром, який характеризується внутрішніми і зовнішніми крововиливами, що виникають у новонароджених у перші дні після пологів. Етіологія – пов’язана із спадковістю або впливом екзогенних чинників (приймання ліків вагітною жінкою), а також під впливом інфекційних хвороб новонароджених.
Геморагічна хвороба новонароджених Механізми розвитку: коагулопатія; тромбоцитопатія; ангіопатія; Патологічна анатомія: часткові або сегментарні легеневі крововиливи; лінійні або плямисті крововиливи на плеврі; масивні гематоми наднирників; плямисті крововиливи в кірковому і мозковому шарах нирки; мелена (несправжня);
Пневмопатії Пневмопатії – ряд неінфекційних уражень органів дихання, до яких відносять хворобу гіалінових мемебран, набряково-геморагічний синдром, ателектази легень
Пневмонії
Особливості сепсису, що вирізняють його від інших інфекційних хвороб: 1. Сепсис – поліетіологічне захворювання. Він може викликатися багатьма мікроорганізмами. Але перш за все - це стафілококи. Менінгококи, клебсієли, синьогнійна паличка, а також змішані інфекції. 2. Епідеміологічна особливість, що полягає в незаразності цього захворювання. Сепсис не відтворюється в експерименті. 3. Клінічна особливість: відсутність циклічності, не можна виділити періоди, характерні для інфекційних хвороб. 4. Імунологічна – відсутність імунітету.
Стадії патогенезу Синдром системної запальної відповіді (руйнація ендотелію, медіаторний каскад). Септична артеріальна гіпотензія (NO, TNF). Септичний шок (серцева слабість, порушення мікроциркуляції). Синдром поліорганної недостатності (“шокова нирка”, дистрес-синдром та ін.).
ВХІДНІ ВОРОТА
За клініко морфологічними ознаками виділяють септицемію, септико- піємію, септичний (бактеріальний) ендокардит та хроніосепсис.
Гноячковий нефрит
СЕПТИЧНІ ЕМБОЛИ В ЛЕГЕНЯХ
ЗМІНИ В ЛЕГЕНЯХ І НИРКАХ ПРИ СЕПТИЧНОМУ ШОКУ
Дякую за увагу!
Достарыңызбен бөлісу: |