Пре- та перинатальна патологія Дитячі інфекції Сепсис Кафедра патологічної анатомії

Пре- та перинатальна патологія Дитячі інфекції Сепсис

• Кафедра патологічної анатомії

Сутність та структура пренатальної патології

• Пренатальна (антенатальна) патологія включає в себе патологічні процеси людського зародка, починаючи з запліднення і закінчуючи народженням дитини. Пренатальний період триває 280 днів, або 40 тижнів.

Період кіматогенезу

• Весь розвиток від зачаття до пологів називається кіматогенезом, якому передує прогенез – період дозрівання жіночої і чоловічої статевих клітин (гамети) до запліднення.

• Період кіматогенезу поділяється на три періоди:

• – бластогенез, триває від запліднення до 15-го дня вагітності;

• - ембріогенез – від 16-го до 75-го дня вагітності;

• - фетогенез – триває від 76-го до 280-го дня вагітності.

Гаметопатії

• Розрізняють генні, хромосомні і геномні мутації, які є причиною природжених вад (виродливостей).

• Виродливості несумісні з життям завершуються спонтанним викиднем.

Бластопатії

• порушення інплантації бластоцисти (позаматкова вагітність)

• двійникові виродливості

• одиночні виродливості

• вади формування плаценти і пуповини

Ембріопатії

• Патологія ембріонального періоду з 16-го до 75-го дня вагітності, на протязі якого завершується основний органогенез.

• До ембріопатій відносяться в основному природжені вади розвитку – виродливості.

Класифікація природжених вад

•  1)     відсутність якого-небуть органу або частини тіла – агенезія, аплазія,

• 2)     недорозвиненість органу – гіпоплазія;

• 3)     надмірний розвиток – гіперплазія;

• 4)     зміна форми: злиття органів, атрезія або стеноз отворів чи каналів, незарощення ембріональних щілин – дисрафія або персистенція, виворіт – екстрофія.

• 5)     зміна в розташуванні органів – ектопія;

• 6) персистенція ембріональних (провізорних) органів, частіше жаберних дуг або їх залишків.

Фетопатії

• патологія фетального періоду, в терміні з 76-го до 280-го дня вагітності, продовж, якого здійснюється основна тканинна диференціація органів. Характерними є два типи проявів: порушення тканинного морфогенезу та реактивні зміни у вигляді розвитку розладів кровообігу, дистрофій і некрозів, збочених імунних реакцій і компенсаторно-пристосувальних процесів.

Перинатальний період

• Терміном “перинатальний період” об’єднують пізній фетальний період (з 29 тижня внутрішьноутробного розвитку і до початку пологів), інтранатальний (під час пологів) і ранній неонатальний (від народження до шостої доби включно).

Класифікація перинатального періоду

• Антенатальний (допологовий);

• Інтранатальний (під час пологів);

• Постнатальний (післяпологовий або неонатальний).

• Новонароджене немовля

• Немовля, яке почало самостійно дихати.

• Мертвонароджений плід

• Плід, у якого в момент народження відсутній подих, і його не вдається викликати штучним шляхом. Серцебиття у такого плоду якийсь час може продовжуватись.

• Незрілість

• Анатомічне недозрівання і недодиференціювання окремих структур органів.

• Переношеність

• Плід з гестаційним періодом понад 42 тижні.

Класифікація перинатальної патології

• недоношеність;

• незрілість;

• переношеність;

• інфекційні захворювання;

• неінфекційні захворювання.

Причини недоношеності

• хвороба плоду, особливо внутрішньоутробна інфекція, яка поєднується з ураження посліду тієї ж етіології;

• захворювання статевих органів вагітної;

• плацентарна недостатність;

• важкі токсикози вагітності;

• екстрагенітальна патологія матері;

• кримінальні втручання.

Ознаки недоношеності:

• термін гестації менше 37 тижнів;

• мала маса і довжина дитини (менше 2,5 кг і 47 см);

• відсутність або слабка вираженість ядер закостеніння;

• м’якість хрящів носа і вух (раковини щільно прилягають до голови);

• нігті м’які, не доходять до кінчика пальців;

• зберігається зайвий пушок, особливо на плечовому поясі і верхніх відділах спини;

• у хлопчиків яєчка не опущені в мошонку;

• у дівчаток великі статеві губи не прикривають клітор і малі статеві губи;

Ознаки незрілості:

• поперечна смугастість кардіоміоцитів слабка;

• фолікули селезінки дрібні;

• клубочки нирки мають келихоподібну капсулу.

Ознаки переношеності

• сухість, лущення, часткова мацерація шкіри;

• загальна гіпотрофія;

• наявність ядер закостеніння проксимального епіфізі великогомілкової і плечової кісток;

• пуповина і оболонки посліду пофарбовані меконієм.

Інфекційні захворювання

• Етіологія:

• віруси: герпесу, цитомегалії, гепатиту, краснухи, ВІЛ та ін.;

• бактерії: блідої трепонеми, лістерії, туберкульозу;

• мікоплазми;

• хламідії;

• гриби;

• найпростіші (токсоплазми).

• Шляхи зараження:

• антенатально;

• інтранатально.

Запалення плідних оболонок

Внутрішньоутробний герпес

• Збудник – Herpes simplex II, рідше І типу.

• Вірус розмножується в клітинах епітелію.

Морфологічні ознаки внутрішньоутробного герпесу:

• збільшення розміру епітелію, особливо ядер;

• ацидофільні і базофільні включення в ядрах;

• фрагментація хроматину з крайовим розташуванням грудочок;

• слабо виражена або відсутня запальна реакція навколо ділянок альтерації;

• гігантоклітинний метаморфоз гепатоцитів і клітин Купфера;

• гігантоклітинна пневмонія;

• гігантоклітинне ураження мозку;

• макроскопічно жовтуватого або сірого кольору ділянки ураженого органу.

Цитомегалія

• Етіологія – Cytomegalovirus hominis. Збудник розмножується в епітелії.

Морфологічні ознаки цитомегалії

• оксифільні і базофільні включення в ядрах епітеліоцитів із зоною просвітлення навколо них;

• світлобазофільні включення в цитоплазму;

• лімфогістіоцитрані інфільтрати з домішками ерітромієлобластів навколо ділянок альтерації;

• найбільш часто розвивається сіаладеніти;

• макроскопічні прояви виражені слабо.

Лістеріоз

• Етіологія – Listeria monocytogenes.

Морфологічні ознаки лістеріозу

• лістеріозна гранульома: в центрі – скупчення лейкоцитів навколо лістеріол, по периферії – фібриноїдний некроз, в перифокальних ділянках – грануляційна тканина, яка складається із гістіоцитів;

• у внутрішніх органах – гранульоми (лістеріоми)

Ускладнення лістеріозу

• флегмони новонароджених;

• омфаліт;

• пупковий сепсис;

• мастит

Класифікація неінфекційної перинатальної патології

• асфіксія;

• пологова травма;

• гемолітична хвороба;

• геморагічна хвороба новонароджених;

• пневмопатії;

• пневмонії.

Асфіксія

• Гіпоксичний , який поєднується з гіперкапнією, стан плода або новонародженого, що може розвинутися до пологів, під час пологів і після них.

Причини асфіксії

• Причини асфіксії антенатального періоду:

• аноксичний стан матері;

• гострі порушення матково-плацентарного або плацентарно-плодового кровообігу;

• Причини асфіксії інтранатального періоду:

• передчасне відшарування плаценти;

• порушення матково-плацентарного кровообігу;

• передлежання плаценти;

• порушення кровотоку по пуповині внаслідок: перетискання головкою плоду, випадіння з пологових шляхів матері, перерозтяжіння пуповини, туге обвиття навколо шиї плода, істинні вузли пуповини.

Види асфіксії

• синя асфіксія, характерна для хронічної внутрішньоутробної асфіксії;

• біла асфіксія внаслідок гострого порушення гемодинаміки по типу колапсу.

Морфологічні ознаки асфіксії

• темна рідка кров у порожнинах серця і великих кровоносних судинах;

• ціаноз і акроціаноз;

• набряки стоп, мошонки і статевих губ;

• крововиливи на серозних оболонках.;

• легені м’ясистої консистенції, не заповнюють грудної клітки, безповітряні шматочки тонуть у воді;

• аспірація елементів навколоплідних вод;

• коагулопатія споживання.

Пологова травма

• місцеве пошкодження тканин плоду протягом родового акту, яке виникло внаслідок дії механічної сили безпосередньо на плід, а не на плаценту або пуповину, і проявляється розривами, переломами, вивихами, розтрощенням тканин.

Ступінь пошкодження плоду залежить від

• ступеня недоношеності або переношеності плоду;

• ступеня формування і розміру черепа;

• ступеня формування серповидного відростка і намету мозочка;

• ригідності тканин пологового каналу;

• форми і розмірів тазу;

• порушення розсовування тканин пологових шляхів при передчасному розриву плодового міхура;

• динаміки пологового акту (стрімкі пологи);

• тривалості стояння головки плода в шийковому каналі матки.

Морфологічні ознаки пологової травми

• пологова пухлина;

• крововиливи;

• кефалогематома;

• крововиливи у порожнину черепа;

• крововиливи у шлуночки головного мозку;

• пошкодження кісток черепа.

Гемолітична хвороба

• виникає при несумісності крові матері і плоду в основному по резус-чиннику (мати “–”, плід “+”), що призводить до гемолізу еритроцитів плоду антитілами матері.

• На І добу життя – з ознаками кишкової непрохідності, ГХН переводиться у ВІТН; Розвинувся ВНЕК ІV ст. з перфорацією та розвитком перитоніту;

• Через 22 дні – дитина померла.

Форми гемолітичної жовтяниці

• анемічна;

• жовтянична;

• набрякова.

Патологічна анатомія гемолітичної хвороби

• 1) при внутрішньоутробній смерті 5-7 місячного плоду:

• аутоліз;

• мацерація;

• набряк обличчя;

• помірне збільшення печінки, селезінки;

• 2) при анемічній формі:

• жовтяниці немає;

• недокрів’я внутрішніх органів;

• помірно виражений еритробластоз;

• блідість шкірних покривів і слизових;

Патологічна анатомія гемолітичної хвороби

• 3) при важкій післяпологовій жовтяниці:

• білірубінова енцефалопатія;

• ядерна жовтяниця;

• еритробластоз;

• гемосидероз;

• жовчні стази;

• гіперплазія селезінки;

Білірубінова енцефалопатія

Геморагічна хвороба новонароджених

• Геморагічна хвороба новонароджених – клініко-анатомічний синдром, який характеризується внутрішніми і зовнішніми крововиливами, що виникають у новонароджених у перші дні після пологів.

• Етіологія – пов’язана із спадковістю або впливом екзогенних чинників (приймання ліків вагітною жінкою), а також під впливом інфекційних хвороб новонароджених.

Геморагічна хвороба новонароджених

• Механізми розвитку:

• коагулопатія;

• тромбоцитопатія;

• ангіопатія;

• Патологічна анатомія:

• часткові або сегментарні легеневі крововиливи;

• лінійні або плямисті крововиливи на плеврі;

• масивні гематоми наднирників;

• плямисті крововиливи в кірковому і мозковому шарах нирки;

• мелена (несправжня);

Пневмопатії

• Пневмопатії – ряд неінфекційних уражень органів дихання, до яких відносять хворобу гіалінових мемебран, набряково-геморагічний синдром, ателектази легень

Пневмонії

• Особливості сепсису, що вирізняють його від інших інфекційних хвороб:

• 1. Сепсис – поліетіологічне захворювання. Він може викликатися багатьма мікроорганізмами. Але перш за все - це стафілококи. Менінгококи, клебсієли, синьогнійна паличка, а також змішані інфекції.

• 2. Епідеміологічна особливість, що полягає в незаразності цього захворювання. Сепсис не відтворюється в експерименті.

• 3. Клінічна особливість: відсутність циклічності, не можна виділити періоди, характерні для інфекційних хвороб.

• 4. Імунологічна – відсутність імунітету.

Стадії патогенезу

• Синдром системної запальної відповіді (руйнація ендотелію, медіаторний каскад).

• Септична артеріальна гіпотензія (NO, TNF).

• Септичний шок (серцева слабість, порушення мікроциркуляції).

• Синдром поліорганної недостатності (“шокова нирка”, дистрес-синдром та ін.).

ВХІДНІ ВОРОТА

• За клініко морфологічними ознаками виділяють септицемію, септико- піємію, септичний (бактеріальний) ендокардит та хроніосепсис.

Гноячковий нефрит

СЕПТИЧНІ ЕМБОЛИ В ЛЕГЕНЯХ

ЗМІНИ В ЛЕГЕНЯХ І НИРКАХ ПРИ СЕПТИЧНОМУ ШОКУ

Дякую за увагу!