Павлюк павлюк



Дата15.07.2017
өлшемі445 b.
#36371


ВСІХ ТИХ, КОГО ЦІКАВЛЯТЬ ТАЄМНИЦІ ДОІСТОРИЧНОГО СВІТУ, ХТО ЛЮБИТЬ ПРИГОДИ ТА ХОЧЕ ПОРИНУТИ В ЗАГАДКОВІ ЧАСИ МЕЗОЗОЙСЬКОЇ ЕРИ, ЗАПРОШУЮ ЗДІЙСНИТИ ЗАХОПЛЮЮЧУ МАНДРІВКУ СЛІДАМИ ДИВОВИЖНИХ СТВОРІНЬ ПРИРОДИ, ЯКІ ПАНУВАЛИ НА ЗЕМЛІ 160 МІЛЬЙОНІВ РОКІВ.

  • ВСІХ ТИХ, КОГО ЦІКАВЛЯТЬ ТАЄМНИЦІ ДОІСТОРИЧНОГО СВІТУ, ХТО ЛЮБИТЬ ПРИГОДИ ТА ХОЧЕ ПОРИНУТИ В ЗАГАДКОВІ ЧАСИ МЕЗОЗОЙСЬКОЇ ЕРИ, ЗАПРОШУЮ ЗДІЙСНИТИ ЗАХОПЛЮЮЧУ МАНДРІВКУ СЛІДАМИ ДИВОВИЖНИХ СТВОРІНЬ ПРИРОДИ, ЯКІ ПАНУВАЛИ НА ЗЕМЛІ 160 МІЛЬЙОНІВ РОКІВ.




ПАВЛЮК

  • ПАВЛЮК

  • ВЛАДИСЛАВ

  • УЧЕНЬ 2 (6) – А КЛАСУ ВЕСЕЛИНІВСЬКОЇ РАЙОННОЇ ГУМАНІТАРНОЇ ГІМНАЗІЇ

  • КОНСУЛЬТАНТ:

  • ПАВЛЮК

  • ІННА

  • ВАСИЛІВНА



ЖИТТЯ НА ПЛАНЕТІ ЗЕМЛЯ ВИНИКЛО БІЛЯ 3000 МІЛЬЙОНІВ РОКІВ ТОМУ;

  • ЖИТТЯ НА ПЛАНЕТІ ЗЕМЛЯ ВИНИКЛО БІЛЯ 3000 МІЛЬЙОНІВ РОКІВ ТОМУ;

  • ПОЧАЛОСЬ ВОНО У ВОДІ З КРИХІТНИХ ОДНОКЛІТИННИХ ІСТОТ;

  • ТА ТІЛЬКИ ПРИБЛИЗНО 220 МІЛЬЙОНІВ РОКІВ ТОМУ В ПРОЦЕСІ ЕВОЛЮЦІЇ НА ЗЕМЛІ З’ЯВИЛИСЬ ДИНОЗАВРИ.



НЕ ВСІ ВИДИ ДИНОЗАВ-РІВ ЖИЛИ НА ЗЕМЛІ В ОДИН І ТОЙ ЖЕ ПЕРІОД;

  • НЕ ВСІ ВИДИ ДИНОЗАВ-РІВ ЖИЛИ НА ЗЕМЛІ В ОДИН І ТОЙ ЖЕ ПЕРІОД;

  • З ПЛИНОМ ЧАСУ ДЕЯКІ ВИДИ ВИМЕРЛИ, А В ПРО-ЦЕСІ ЕВОЛЮЦІЇ ВИНИКЛИ ІНШІ;

  • ТА В ЦІЛОМУ ДИНОЗАВРИ ЖИЛИ НА ПЛАНЕТІ ПРИБЛИЗНО 160 МЛН.

  • РОКІВ.

  • ЛЮДИ І ДИНОЗАВРИ НЕ БУЛИ СУЧАСНИКАМИ – ВОНИ “РОЗМИНУЛИСЯ” В ЧАСІ.



НА ДУМКУ ВЧЕНИХ, ОДНІЄЮ З ПРИЧИН БУЛО ТЕ, ЩО ДИНОЗАВРИ ДУЖЕ ДОБРЕ ПРИСТОСУВАЛИСЬ ДО СЕРЕДОВИЩА СВОГО ІСНУВАННЯ;

  • НА ДУМКУ ВЧЕНИХ, ОДНІЄЮ З ПРИЧИН БУЛО ТЕ, ЩО ДИНОЗАВРИ ДУЖЕ ДОБРЕ ПРИСТОСУВАЛИСЬ ДО СЕРЕДОВИЩА СВОГО ІСНУВАННЯ;

  • ОДНІ З НИХ БУЛИ РОСЛИНОЇДНИМИ, ІНШІ – ХИЖАКАМИ, ТОМУ ЇЖІ ВИСТАЧАЛО ВСІМ;

  • ВОНИ МАЛИ ДУЖЕ МІЦНУ ШКІРУ;

  • НАВІТЬ МАЛЯТА ДИНОЗАВРІВ МАЛИ ВЕЛИКІ ШАНСИ НА ВИЖИВАННЯ, ОСКІЛЬКИ ВИЛУПЛЯЛИСЯ З ЯЄЦЬ З ТВЕРДОЮ ОБОЛОНКОЮ, ЯКА ЗАХИЩАЛА ЗАРОДОК ПІД ЧАС РОЗВИТКУ.





ОДНА З НАЙЦІКАВІШИХ ГРУП МЕЗОЗОЙСЬКИХ ПЛАЗУНІВ – АРХОЗАВРИ, ТОБТО “РОДОНАЧАЛЬНІ ЯЩЕРИ”.

  • ОДНА З НАЙЦІКАВІШИХ ГРУП МЕЗОЗОЙСЬКИХ ПЛАЗУНІВ – АРХОЗАВРИ, ТОБТО “РОДОНАЧАЛЬНІ ЯЩЕРИ”.

  • ВОНИ ПОДІЛЯЮТЬСЯ НА ТЕКОДОНТІВ, ДИНОЗАВРІВ, КРОКОДИЛІВ ТА ЛІТАЮЧИХ ЯЩЕРІВ.

  • ДЛЯ БІЛЬШОСТІ АРХОЗАВРІВ ХАРАКТЕРНЕ ДВОНОГЕ ХОДІННЯ, ЇХНІ ЗАДНІ КІНЦІВКИ НАБАГАТО БІЛЬШІ І МАСИВНІШІ, НІЖ ПЕРЕДНІ.



* НАПРИКІНЦІ ТРІАСУ З’ЯВИЛАСЬ ДРУГА ГРУПА АРХОЗАВРІВ – ДИНОЗАВРИ (“ДИНОС” - З ГРЕЦЬКОЇ “ДИВОВИЖНИЙ”, “СТРАШНИЙ”).

  • * НАПРИКІНЦІ ТРІАСУ З’ЯВИЛАСЬ ДРУГА ГРУПА АРХОЗАВРІВ – ДИНОЗАВРИ (“ДИНОС” - З ГРЕЦЬКОЇ “ДИВОВИЖНИЙ”, “СТРАШНИЙ”).

  • * СЕРЕД НИХ БУЛИ НЕ ТІЛЬКИ ХИЖІ, А Й РОСЛИНОЇДНІ ДИНОЗАВРИ – ЗАУРОПОДИ (“ЯЩЕРОНОГІ”).

  • СПОЧАТКУ, ЯК І ХИЖІ ДИНОЗАВРИ, ВОНИ БУЛИ ДВОНОГИМИ ТВАРИНАМИ, А В ЮРСЬКИЙ ПЕРІОД У ЗВ’ЯЗКУ З ПРИСТОСУВАННЯМ ДО ЖИТТЯ В ВОДІ, ВОНИ ЗНОВУ ПОВЕРНУЛИСЯ ДО ЧЕТВЕРОНОГОГО ХОДІННЯ.

  • ТРІАСОВІ ДИНОЗАВРИ ПОРІВНЯНО З ЮРСЬКИМИ І КРЕЙДОВИМИ ВЕЛЕТНЯМИ “НЕВЕЛИКІ”: ЇХ ДОВЖИНА ТІЛЬКИ 5 – 6 МЕТРІВ.



ХАРАКТЕРНИМ ПРЕДСТАВНИКОМ РОСЛИНОЇДНИХ ДИНОЗАВРІВ ЮРИ З ГРУПИ ЗАУРОПОД БУВ ДИПЛОДОК (“ДВОДУМ”).

  • ХАРАКТЕРНИМ ПРЕДСТАВНИКОМ РОСЛИНОЇДНИХ ДИНОЗАВРІВ ЮРИ З ГРУПИ ЗАУРОПОД БУВ ДИПЛОДОК (“ДВОДУМ”).

  • ДОВЖИНА ДИПЛОДОКА БЛИЗЬКО 30 м; З НИХ БІЛЬШЕ ПОЛОВИНИ ПРИПАДАЄ НА ХВІСТ, ТА Й ШИЯ ЗНАЧНО ДОВША ЗА ТУЛУБ.

  • ДИПЛОДОК – ОДНА З НАЙБІЛЬШИХ ТВАРИН, ЯКІ БУДЬ-КОЛИ ВОДИЛИСЬ НА ЗЕМЛІ.

  • НЕЗВАЖАЮЧИ НА ПОРІВНЯНО КОРОТКЕ ТІЛО, ВІН ВАЖИВ ДЕСЯТКИ ТОНН, І ЦЮ ВЕЛИЧЕЗНУ ВАГУ ПІДТРИМУВАЛИ ЧОТИРИ КОЛОНОПОДІБНІ НОГИ.



ДИПЛОДОК ПОЧУВАВ СЕБЕ ЧУДОВО У ВОДІ. ВІН БУВ МЕШКАНЦЕМ ВЕЛИКИХ ОЗЕР АБО МІЛКИХ МОРІВ.

  • ДИПЛОДОК ПОЧУВАВ СЕБЕ ЧУДОВО У ВОДІ. ВІН БУВ МЕШКАНЦЕМ ВЕЛИКИХ ОЗЕР АБО МІЛКИХ МОРІВ.

  • ЙОГО ІНОДІ НАЗИВАЮТЬ “ЯЩЕРОМ - ВОДОЛАЗОМ”.

  • ВЕЛИЧЕЗНИЙ ЗРІСТ ДАВАВ ЙОМУ ЗМОГУ ЗАХОДИТИ У ВОДУ НА ЗНАЧНУ ГЛИБИНУ РАЗОМ З ТИМ БУВ ДОБРИМ ЗАХИСТОМ ВІД РІЗНИХ ВОДНИХ ХИЖАКІВ.

  • ЖИВИВСЯ ДИПЛОДОК В ОСНОВНОМУ ВОДЯНОЮ РОСЛИННІСТЮ.



ДИПЛОДОК – “ПОДВІЙНА

  • ДИПЛОДОК – “ПОДВІЙНА

  • БАЛКА”.

  • ДОВЖИНА ТІЛА ДИПЛОДОКА 27 м

  • ВАГА 10 т.

  • ЦЕЙ РОСЛИНОЇДНИЙ ЯЩЕР БУВ ВЕЛИЧЕЗНИМ, МАСИВНИМ І ДОСИТЬ МИРОЛЮБНИМ;

  • ВІН НЕ ВІДРІЗНЯВСЯ НІ СПРИТНІСТЮ, НІ РОЗУМОМ. ЧЕРЕЗ ЦЕ ЙОМУ ПОСТІЙНО ДОВОДИЛОСЯ БУТИ НА СТОРОЖІ.

  • НЕДИВЛЯЧИСЬ НА ВЕЛЕТЕНСЬКІ РОЗМІРИ, ВІН МІГ ЛЕГКО РУХАТИ СВОЄЮ ДОВГОЮ ГНУЧКОЮ ШИЄЮ. КІСТКИ ШИЇ БУЛИ ПОРОЖНИСТІ, ЧЕРЕЗ ЦЕ ЇЇ ВАГА БУЛА ВІДНОСНО НЕВЕЛИКА.



ХИЖІ ДИНОЗАВРИ, ТАКІ, ЯК ЦЕРАТОЗАВР, АЛОЗАВР ТА ІНШІ, ДОСЯГАЛИ ДУЖЕ ВЕЛИКИХ РОЗМІРІВ.

  • ХИЖІ ДИНОЗАВРИ, ТАКІ, ЯК ЦЕРАТОЗАВР, АЛОЗАВР ТА ІНШІ, ДОСЯГАЛИ ДУЖЕ ВЕЛИКИХ РОЗМІРІВ.

  • ПЕРЕДНІ КІНЦІВКИ ЇХ ЗМЕНШУЮТЬСЯ, А ЗАДНІ,



АЛОЗАВР – “ДИВНИЙ ЯЩЕР”.

  • АЛОЗАВР – “ДИВНИЙ ЯЩЕР”.

  • АЛОЗАВР БУВ СПРАВЖНІМ ГІГАНТОМ – ЙОГО ДОВЖИНА ВІД КІНЧИКА НОСА ДО КІНЧИКА ХВОСТА ДОРІВНЮВАЛА ДОВЖИНІ ТРЬОХ СУЧАСНИХ ВАНТАЖНИХ АВТОМОБІЛІВ.

  • САМОЮ НЕБЕЗПЕЧНОЮ “ЗБРОЄЮ” АЛОЗАВРА БУЛИ ЙОГО ГІГАНТСЬКІ ЩЕЛЕПИ І ГОСТРІ ЗУБИ.



ЦЕРАТОЗАВР – “РОГАТИЙ ЯЩЕР”.

  • ЦЕРАТОЗАВР – “РОГАТИЙ ЯЩЕР”.

  • ЦЕЙ ХИЖАК МАВ БУДОВУ ТІЛА, ЯКА ІДЕАЛЬНО ПРИСТО- СОВАНА ДО ПОЛЮВАННЯ. У НЬОГО БУВ ДОВОЛІ ВЕЛИКИЙ ЧЕРЕП, ЩЕЛЕПИ ТАКІ Ж ВЕЛИЧЕЗНІ, ЯК У АЛОЗАВРА.

  • ДОВЖИНА ТІЛА СЯГАЛА ШЕСТИ МЕТРІВ.

  • КОРОТКІ ПЕРЕДНІ КІНЦІВКИ ЗАКІНЧУВАЛИСЯ ЧОТИРИПА-ЛИМИ КИСТЯМИ З ВЕЛИЧЕЗ-НИМИ ГОСТРИМИ КІГТЯМИ.



ГРУПА ДИНОЗАВРІВ, ЩО ВИНИКЛА НАПРИКІНЦІ ЮРСЬКОГО ПЕРІОДУ – СТЕГОЗАВРИ.

  • ГРУПА ДИНОЗАВРІВ, ЩО ВИНИКЛА НАПРИКІНЦІ ЮРСЬКОГО ПЕРІОДУ – СТЕГОЗАВРИ.

  • ЦЕ ВЕЛИЧЕЗНІ СУХОПУТНІ ЯЩЕРИ, СПИНА ЯКИХ БУЛА ВКРИТА ДВОМА РЯДАМИ ТРИКУТНИХ КІСТКОВИХ ШИПІВ, ЯКІ ЗАХИЩАЛИ ЇХ ВІД НАПАДУ ХИЖАКІВ.

  • ЗВІДСИ І НАЗВА – “СТЕГО-ЗАВР”: “СТЕГО” – ВКРИВАЮ.

  • ВОНИ ПОВЕРНУЛИСЬ ДО ЧОТИРИНОГОГО ХОДІННЯ, БО ПРИ ТАКОМУ СТАНІ ТІЛА ВОНИ БУЛИ НЕПРИСТУПНІ ДЛЯ НАПАДІВ.



* СТЕГОЗАВР – ВЕЛИКИЙ І ДОВОЛІ ДИВНИЙ НА ВИГЛЯД РОСЛИНОЇДНИЙ ДИНОЗАВР.

  • * СТЕГОЗАВР – ВЕЛИКИЙ І ДОВОЛІ ДИВНИЙ НА ВИГЛЯД РОСЛИНОЇДНИЙ ДИНОЗАВР.

  • ДОВЖИНА ЙОГО ТІЛА ДОСЯГАЛА МАЙЖЕ 9 м, НОГИ У НЬОГО БУЛИ ТОВСТІ І КОРОТКІ.

  • В ПОРІВНЯННІ З РОЗМІРАМИ ТУЛУБА ГОЛОВА У СТЕГОЗАВРА БУЛА КРИХІТНОЮ. ЙОГО ЧЕРЕП СЯГАВ ВЕЛИЧИНИ ЧЕРЕПА СУЧАСНОЇ ВЕЛИКОЇ СОБАКИ.

  • ЗАМІСТЬ ГУБ ВІН МАВ БЕЗЗУБИЙ РОГОВИЙ КЛЮВ.

  • ВЕЛИЧИНА МОЗКУ ЦЬОГО БАГАТОТОННОГО ЯЩЕРА НЕ ПЕРЕВИЩУВАЛА ГРЕЦЬКИЙ ГОРІХ.

  • НАЙСТРАШНІШИМИ ВОРОГАМИ СТЕГОЗАВРА БУЛИ ВЕЛЕТЕНСЬКІ АЛОЗАВР ТА ЦЕРАТОЗАВР.



КРЕЙДОВИЙ ПЕРІОД ПОЧИНАЄТЬСЯ ПОРІВНЯНО З ЮРОЮ ДЕЯКИМ ЗМЕНШЕННЯМ МОРІВ;

  • КРЕЙДОВИЙ ПЕРІОД ПОЧИНАЄТЬСЯ ПОРІВНЯНО З ЮРОЮ ДЕЯКИМ ЗМЕНШЕННЯМ МОРІВ;

  • ПОТІМ ВІДБУВАЄТЬСЯ ЩЕ БІЛЬШЕ, НІЖ В ЮРІ, ЗАНУРЕННЯ МАТЕРИКІВ І РОЗШИРЕННЯ МЕЖ МОРЯ.

  • КІНЕЦЬ КРЕЙДОВОГО ПЕРІДУ ХАРАКТЕРИЗУЄТЬСЯ ПОТУЖНИМИ ГОРОТВОРНИМИ ПРОЦЕСАМИ, У З’ВЯЗКУ З ЧИМ ЗНОВУ ЗБІЛЬШУЄТЬСЯ ПЛОЩА МАТЕРИКІВ.

  • У СЕРЕДИНІ КРЕЙДОВОГО ПЕРІОДУ ВІДБУВАЮТЬСЯ ІСТОТНІ ЗМІГНИ В РОСЛИННОМУ ПОКРИВІ ЗЕМЛІ – НАДЗВИЧАЙНО ШВИДКЕ ПОШИРЕННЯ ПОКРИТОНАСІННИХ РОСЛИН.

  • У КРЕЙДОВИЙ ПЕРІОД ТРИВАЄ РОЗКВІТ РІЗНИХ ГРУП ДИНОЗАВРІВ, НА ЗМІНУ ОДНИМ ВИДАМ ПРИХОДЯТЬ НОВІ.



ІГУАНОДОН – В ПЕРЕКЛАДІ “ЗУБ ІГУАНИ”.

  • ІГУАНОДОН – В ПЕРЕКЛАДІ “ЗУБ ІГУАНИ”.

  • ВОНИ МАЛИ МАСИВНІЗАДНІ КІНЦІВКИ, НА ЯКИХ ПЕРЕСУ-ВАЛИСЬ, І ЛЕГШІ ПЕРЕДНІ.

  • КІГТІ НА НОГАХ ПЕРЕТВО-РИЛИСЬ У НАПІВКОПИТА.

  • ЧЕРЕП СВОЇМИ ОБРИСАМИ ДУЖЕ НАГАДУЄ ЧЕРЕП КОНЯ, А ЗУБИ ВІДЗНАЧАЮТЬСЯ СКЛАДНОЮ БУДОВОЮ І МАЮТЬ ВИСОКУ КОРОНКУ, ЯК У РОСЛИНОЇДНИХ ССАВЦІВ.

  • ЖИЛИ СТАДАМИ, КОЧУЮЧИ З МІСЦЯ НЕ МІСЦЕ.



РОГАТІ ДИНОЗАВРИ ЗОВНІШНІСТЮ НАГАДУЮТЬ НОСОРОГІВ, АЛЕ ЧАСТО ПЕРЕВЕРШУВАЛИ ЇХ РОЗМІРАМИ.

  • РОГАТІ ДИНОЗАВРИ ЗОВНІШНІСТЮ НАГАДУЮТЬ НОСОРОГІВ, АЛЕ ЧАСТО ПЕРЕВЕРШУВАЛИ ЇХ РОЗМІРАМИ.

  • ЦЕ БУЛИ РОСЛИНОЇДНІ ТВАРИНИ;

  • ЇХ ЩЕЛЕПИ ЗАКІНЧУВАЛИСЬ ВЕЛИЧЕЗНИМ ДЗЬОБОМ, АЛЕ, КРІМ ДЗЬОБА, ВОНИ МАЛИ ТАКОЖ І ЗУБИ.

  • НА ГОЛОВІ ТАКОГО ДИНОЗАВРА БУЛО ВІД 1 ДО 5 РОГІВ ДОВЖИНОЮ 1,5 – 2 м.

  • НАЗИВАЛИ ЦИХ ТВАРИН ЗАЛЕЖНО ВІД ЧИСЛА РОГІВ.



ТРИЦЕРАТОПС – “ТРИРОГИЙ”.

  • ТРИЦЕРАТОПС – “ТРИРОГИЙ”.

  • ЗАДНЯ ЧАСТИНА ЧЕРЕПА РОЗРОСТАЛАСЬ У СВОЄРІДНИЙ “КОМІР”, ЯКИЙ ПРИКРИВАВ ШИЮ.

  • МАВ ВЕЛИЧЕЗНУ ГОЛОВУ.

  • ШКІРУ МАВ ДУЖЕ ТОВСТУ, ПОКРИТУ ЛУСКОЮ.



ТИРАНОЗАВР РЕКС – (КОРОЛЬ ЯЩЕРІВ- ТИРАНІВ), БУВ ОДНИМ З САМИХ ЖОРСТОКИХ ХИЖАКІВ, ЩО ЖИЛИ НА ПЛАНЕТІ ЗЕМЛЯ;

  • ТИРАНОЗАВР РЕКС – (КОРОЛЬ ЯЩЕРІВ- ТИРАНІВ), БУВ ОДНИМ З САМИХ ЖОРСТОКИХ ХИЖАКІВ, ЩО ЖИЛИ НА ПЛАНЕТІ ЗЕМЛЯ;

  • ЗАДНІ КІНЦІВКИ У ТЕРАНОЗАВРІВ МАСИВНІ І СИЛЬНІ, ОЗБРОЄНІ СТРАШНИМИ КІГТЯМИ;

  • ЗАВДЯКИ МЕТРОВІЙ ПАЩІ З ВЕЛИЧЕЗНИМИ ЗУБАМИ ВІН МІГ РОЗПРАВИТИСЬ З БУДЬ- ЯКОЮ ТВАРИНОЮ;

  • ТИРАНОЗАВР МІГ НА КОРОТКИХ ДИСТАНЦІЯХ РОЗВИВАТИ ЗНАЧНУ ШВИДКІСТЬ, УТРИМУЮЧИ РІВНОВАГУ ЗА ДОПОМОГОЮ ХВОСТА.





НАША ПОДОРОЖ ДІЙШЛА КІНЦЯ.

  • НАША ПОДОРОЖ ДІЙШЛА КІНЦЯ.

  • У ВІТРИЛА ДУВ ПОПУТНИЙ ВІТЕР ЗНАНЬ.

  • КОРАБЕЛЬ МИНУВ РИФИ НЕБЕЗПЕКИ.

  • РЕЗУЛЬТАТИ ЗАФІКСОВАНО В БОРТОВОМУ ЖУРНАЛІ.

  • ДЯКУЮ ЗА ПЕРЕГЛЯД.

  • ДО НАСТУПНОЇ ЗУСТРІЧІ!



Каталог: public -> uploads -> books
uploads -> Дипломдық ЖҰмыс (жоба) Күндізгі оқу факультетінің курсанты: Нурсапаев Думан Сабетбайұлы Мамандығы: 5В100100 «Өрт қауіпсіздігі»
uploads -> Анемия у детей
uploads -> Дипломдық ЖҰмыс (жоба)
uploads -> Өрт кезінде аса қауіп палаталар орналасқан қабаттардан төнеді, өйткені онда тәулік бойымен әртүрлі жағдайдағы науқастар болады
uploads -> Прогнозирование развития возможного пожара при выбросе сдяв на тоо «деп» г. Костанай
uploads -> Бекітілді ақмола облысы бойынша ауыл шаруашылығы мақсатындағы жерлерді ұтымды пайдалану жөніндегі


Достарыңызбен бөлісу:




©stom.tilimen.org 2022
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет