Методичні рекомендації гендерн І досліджен ня

(назва навчальної дисципліни)

(шифр і назва напряму підготовки)

(шифр і назва спеціальності)

(назва спеціалізації)

(назва інституту, факультету, відділення)

Робоча програма навчальної дисципліни

розглянута на засіданні кафедри соціальних технологій

Протокол від. “ ” 20___ року №

“_____”___________________ 20___ року
Схвалено методичною комісією

Науково-навчального інституту гуманітарних технологій

Державного університету телекомунікацій

за напрямом підготовки 6.030101 Соціологія

__________, 20__ рік

 __________, 20__ рік

1. Опис навчальної дисципліни

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить (%):

для денної форми навчання –

для заочної форми навчання –

2. 
   Мета та завдання навчальної дисципліни
   

• 
  ознайомити студентів з основними поняттями гендерних досліджень;
  
• 
  ознайомити з основними течіями фемінізму і теоретичними концепціями гендерних досліджень:
  
• 
  сформувати навички використання основних принципів гендерних досліджень під час виконання власного дослідницького проекту;
  
• 
  сформувати гендерну культуру особистості вільну від стереотипів;
  
• 
  розвивати вміння використання методології гендерних досліджень для аналізу в соціальних науках.
  

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

• 
  понятійно-категоріальний апарат гендерних досліджень;
  
• 
  історію виникнення та становлення гендерних досліджень у вітчизняній та світовій науці;
  
• 
  особливості гендерного підходу до аналізу соціальних явищ;
  
• 
  проблематику сучасних дискусій щодо гендерних відносин в суспільстві.
  

• 
  працювати з бібліографією та першоджерелами;
  
• 
  використовувати методологію та понятійно-категоріальний апарат гендерних досліджень для соціологічного аналізу;
  
• 
  проводити гендерний аналіз документації, що супроводжують професійну діяльність.
  
• 
  на основі результатів соціологічних досліджень та статистичної інформації узагальнювати, робити порівняльну характеристику факторів гендерної стратифікації.
  

3. 
   Програма навчальної дисципліни
   

Тема 1. Історія походження розмірковувань про стать та виникнення фемінізму

Практики соціальної боротьби: боротьба жінок за рівноправ’я, суфражизм, жіночі суспільні рухи, активізація жінок в політиці, науці, на виробництві.

. Фемінізм як передумова становлення гендерних досліджень. Ліберальна течія фемінізму: дві хвилі, від „Захисту прав людини” (1790) М. Уолстоункрафт до „Загадки жіночності” Б. Фрідан (1963).

Роботи К. Маркса, Ф. Енгельса, А. Бебеля в контексті формування феміністських ідей. Марксистський фемінізм. Роботи К. Маккіннон концепція „зростання свідомості”. Концепція З. Айзенстайн. Фемінізм на теренах радянського союзу, роботи А. Коллонтай. Е. Голдман, К. Цеткін. Х. Хартман: „Нещасливий шлюб марксизму з фемінізмом”.

Тема 2. Від радикального фемінізму до критики психоаналізу
Радикальна течія фемінізму: „особисте є політичним”. Концепції М. О’Браєн та М. Мієс. Аналіз мови в роботах М. Делі та Д. Спендер. Радикальна позиція А. Дворкін, С. Файєрстоун, К. Делфі, К. Мілет та інші.

Екзистенціальна традиція та праця „Друга стать” С. де Бовуар. Концепція жінки як „Іншого”. Становлення жінкою.

Психоаналіз в концепції фемінізму. Феміністська критика З. Фрейда. К. Хорні: неммаскулінний аналіз жіночої сексуальності. М. Кляйн: доедипальна стадія становлення суб’єктивності. „Психоаналіз і фемінізм” Дж. Мітчел. Н. Чодороу про материнство. К. Гілліган про жіночу мораль.
Тема 3. Проблеми існування теорії гендерних досліджень в сучасних умовах

Постмодернізм і теорія гендерних досліджень. Феміністські ідеї в світлі робіт М. Фуко, Р. Барта, Ж. Бодріяра. Дж. Батлер „Гендерна турбота”: „перформативна суб’єктивність”.

Ідея «номадичного суб’єкта» Р. Брайдотті. Л. Ірігарей „Етика статевої відмінності”. Ю. Крістєва. Г. Ч. Співак. „Третя хвиля”: фемінізм та етнічні відмінності, Б. Хукс.

Переосмислення понять природа та культура у межах сучасної теорії гендерних досліджень. Природа як цінність у свідомості ХХ-ХХІ ст. Становлення концепції екофемінізму в середині 1970-х рр. Концепції К. Мерчант, В. Шиви, С. Гріффін.

Виникнення „чоловічих досліджень”. Основні теорії маскулінності. Типи маскулінності. Р.Коннелл: теорія гендерної системи. М. Кіммел: вивчення маскулінності. Праці І. С. Кона.

Кіберфемінізм: нове розуміння людини в сучасному інформаційному світі. Формування ідентичності людини крізь призму інноваційних телекомунікаційних технологій. Д. Гаравей „Маніфест кіборгів”: формування поняття кіборг. Ш. Тьоркл: нове поняття про живе і життя, що формується під впливом нових телекомунікаційних технологій. Квір-ідентичність в контексті проблеми неосексуальності: Т. Де Лауретіс, Е. Гросс.

Гендерна нерівність та інформаційна нерівність як соціальні продукти сучасної епохи.

Змістовий модуль 2.

ГЕНДЕРНІ ДОСЛІДЖЕННЯ В ЕПІСТЕМОЛОГІЧНОМУ ТА МЕТОДОЛОГІЧНОМУ РАКУРСАХ
Тема 4. Структура гендерних досліджень та їх міждисциплінарність
Поняття міждисциплінарності як ознака сучасної науки та наукової діяльності. Структурна організація гендерних досліджень. Практично-емпіричний рівень розвитку гендерних досліджень. Теоретичний рівень розвитку гендерних досліджень. Методологічний рівень розвитку гендерних досліджень.

Співвідношення понять методика, метод і методологія. Залежність вибору методу від дослідницької парадигми. Фемінізм і методологія: чи можна говорити про специфічні феміністські методи (С. Хардінг). Якісні та кількісні методи в соціальних науках: феміністський погляд. Методи збору соціальної інформації в гедерних дослідженнях: включене спостереження, біографічний метод, поглиблене інтерв’ю, діалогове або інтегративне інтерв’ю  бесіда аналіз документів. „Я” та „інший” в феміністському дослідженні.

Тема 5. Понятійний апарат гендерних досліджень. Стать, гендер, сексуальність як міждисциплінарні конструкти
Поняття статі, гендеру та сексуальності в історії науки. Співвідношення гендеру та сексуальності, статі і сексуальності.

Розуміння гендера в різних соціальних науках: психології (гендерна ідентичність), соціології (гендер і суспільство), філософії (гендер як науковий конструкт), історії (гендерна історія), економіці (гендер та гроші), філології (мова і гендер), мистецтвознавстві, та юриспруденції. Гендер як соціальне примушення. Гендер як право. Гендер як вибір. Гендер як інструмент історичного аналізу (Дж. Скотт). Стать і гендер в соціальних науках (К. Уест, Д. Зімерманн) „doing gender”. Погляди І. С. Кона на стать та гендер.

Значення та дисциплінарна специфіка понять: гендерна структурація, гендерні групи, гендерні відносини, гендерні стратегії, гендерні стереотипи, гендерні ролі, гендерна соціалізація, гендерні образи, гендерні моделі.

Гендер в культурному контексті. Теорія гендерної системи С. Бем: лінзи гендера.

Критика позицій класичної епістемології: Ж, Ллойд. Знання, емоції, цінності: концепція Е. Джаггар, Л. Коуд. Специфічний „жіночий досвід” як можлива основа феміністської науки. Феміністська епістемологія і критика науки: Е. Ф. Келлер, Х. Лонгіно. Феміністська позиційна теорія: Д.Сміт. Теорія stand-point. Феміністський емпіризм.

Під час вивчення курсу передбачається використання інтерактивних, евристичних, пояснювально-ілюстративних, дослідницьких методів, а також методів активізації пізнавальної діяльності, формування та стимулювання пізнання.

Для оцінки знань і рівня роботи студента передбачено такі форми контролю: поточний (співбесіда, обговорення, доповіді, тестування, розв’язування творчих завдань, оформлення рефератів тощо), проміжний (модульний контроль, тестування) і підсумковий (комплексний модульний контроль).

Шкала оцінювання: національна та ECTS

1. 
   Програми навчальної дисципліни.
   
2. 
   Робочої програми навчальної дисципліни.
   
3. 
   Лекційного фонду.
   
4. 
   Методичних розробок з дисципліни.
   
5. 
   Засобів для проведення поточного та підсумкового контролю: білетів до іспиту, контрольних завдань.
   
6. 
   Перелік базової і допоміжної навчальної літератури, що забезпечує вивчення дисципліни.
   

1. 
   Антология гендерной теории. Сб. пер. / Сост. Е.Гапова, А.Усманова. – Минск: Пропилеи, 2000. – 384 с.
   
2. 
   Брандт Г. А. Философская антропология феминизма: природа женщины. — Екатеринбург: Изд-во Гуманитарного ун-та. — 2004. — 204 с.
   
3. 
   Введение в гендерные исследования. Ч. I: Учебное пособие / Под ред. И. А. Жеребкиной. — Харьков: ХЦГИ; СПб.: Алетейя, 2001.— 708 с.
   
4. 
   Введение в гендерные исследования: Учеб. пос. / Под ред. И.В.Костиковой.  М.: Изд-во МГУ, 2000. – 224 с.
   
5. 
   Гайденко В. А. Поворот к феминистской эпистемологии: Постнеклассика — феминизм — наука: Монографія. — Суми: ВТД „Університетська книга”, 2003. — 176 с.
   
6. 
   Основи теорії гендеру: Навчальний посібник. / В. П. Агеєва, В. В. Близнюк, І. О. Головашенко та ін. — К.: „К.І.С.”, 2004. — 536 с.
   
7. 
   Феминизм и гендерные исследования. Хрестоматия / Под ред. В. И. Успенской. Тверь, 1999.  170 с.
   
8. 
   Хрестоматия по курсу “Основы гендерных исследований” / Отв. Ред. О.А.Воронина. – М.: МЦГИ, 2000. – 395 с.
   
9. 
   Хрестоматия феминистских текстов: Переводы / Под ред. Е.Здравомысловой, А.Темкиной. – СПб.: Изд-во Дмитрий Буланин, 2000. – 303 с.
   
10. 
    Гендер для чайников // ред. И. Тартаковская.  М: Звенья, 2009.  247 с.
    

1. 
   Симона де Бовуар С. Друга стать: В 2 т.: Т. 1. —К.: Основи, 1994. — 393 c.
   
2. 
   Симона де Бовуар С. Друга стать: В 2 т.: Т. 2. —К.: Основи, 1994. — 395 с.
   
3. 
   Джаггар Э. М. Любовь и знание: эмоции в феминистской эпистемологии // Женщины, познание и реальность: исследования по феминистской философии. — М.: РОССПЭН, 2005. — С. 152-179.
   
4. 
   Доманов О. Феминизм в этическом пространстве // Потолок пола: Сб. научных. и публицистических статей. — Новосибирск, 1998. — С. 217-226.
   
5. 
   Елштайн Дж. Б. Громадський чоловік, приватна жінка. Жінки у соціальній політичній думці. — К.: Видавнийчий дім „Альтернативи”, 2002. — 344 с.
   
6. 
   Жеребкина И. А. Женское Политическое Бессознательное. Проблема Гендера и Женское Движение в Украине. — Харьков: ХЦГИ, Ф-Пресс, 1996. — 382 с.
   
7. 
   Забужко О. С. Хроніки від Фортінбраса. Вибрана есеїстика 90-х. — К.: Факт, 2001. — 340 с.
   
8. 
   Иригарей Л. Пол, который не единичен // Гендерные исследования. — 1999. — №3. — С. 64–70.
   
9. 
   Иригарей Л. Этика полового различия. — М.: Издательство «Художественный журнал», 2005. — 182 с.
   
10. 
    Кіммел М. С. Гендероване суспільство. — К.: Сфера, 2003. — 480 с.
    
11. 
    Кісь О. Моделі конструювання гендерної ідентичности жінки в сучасній Україні // Незалежний культурологічний часопис „Ї”. — 2003. — №27. — С. 37-58.
    
12. 
    Клингер К. Феминизм и его счастливый или несчастный „брак” с различными теоретическими течениями 20-го столетья // Гендерные исследования. — 1998. — №1. — С. 35–64.
    
13. 
    Кон И. С. Пол и гендер. Заметки о терминах // Андрология и генитальная хирургия. — 2004. — №1-2. — С. 31–35. — http://www.andronet.ru/journal/stat_2004_01-02_kon.htm
    
14. 
    Кон И. С. Введение в сексологию. — М.: Медицина, 1988. — 320 с.
    
15. 
    Коуд Л. Опыт познание и ответственность // Женщины, познание и реальность: исследования по феминистской философии. — М.: РОССПЭН, 2005. — С. 180–196.
    
16. 
    Ллойд Ж. Человек рациональный // Женщины познание и реальность: Исследования по феминистской философии. — М.: РОССПЭН, 2005 — С. 132–151.
    
17. 
    Лонгино Х. Э. Возможно ли существование феминистской науки // Женщины познание и реальность: Исследования по феминистской философии. — М.: РОССПЭН, 2005 — С. 232–248.
    
18. 
    Лорбер Дж. Пол как социальная категория // THESIS. —1994. — вып. 6. — С. 127–136.
    
19. 
    Мид М. Мужское и женское. Исследование полового вопроса в меняющемся мире. — М.: РОССПЭН, 2004. — 416 с.
    
20. 
    Милль Дж. С. Порабощение женщин // Феминизм: проза, мемуары, письма. — М.: Прогресс, 1992. — С. 220–241.
    
21. 
    Мілет К. Сексуальна політика. — К.: Основи, 1998. — 621 с.
    
22. 
    Мітчелл Дж. Психоаналіз і фемінізм: Радикальна переоцінка психоаналізу Фройда / Перекл. з англ. І. Добропас, Т. Шмігер. — Львів: Астролябія, 2004. — 480 с.
    
23. 
    Павличко С. Д. Фемінізм. — К.: Основи, 2002. — 324 с.
    
24. 
    Пушкарева Н. Гендерные исследования и исторические науки // Гендерные исследования. — 1999. — №3. — С. 166–186.
    
25. 
    Рубин Г. Обмен женщинами: заметки о „политической экономии” пола // Хрестоматия феминистских текстов. Переводы под ред. Е. Заславской, А. Темкиной. — СПб., 2000. — С. 89-139.
    
26. 
    Рубин Г. Размышляя о поле: заметки о радикальной теории сексуальных политик // Гендерные исследования. — 1999. — №3. — С. 5-63.
    
27. 
    Салег А. Екофемінізм // Енциклопедія постмдернізму. — К.: Основи, 2003. — С. 142–143.
    
28. 
    Темкина А. Сценарии сексуальности и сексуальное удовольствие в автобиографиях современных российских женщин // Гендерные исследования. — 1999. — №3. — С. 125–150.
    
29. 
    Томпсон Д. Л., Пристли Д. Социология: Вводный курс / Пер с англ. —М.: ООО „Фирма „Издательство АСТ”; Львов: „Инициатива”, 1998. — 492 с.
    
30. 
    Харауэй Д. Манифест киборгов: наука, технология и социалистический феминизм 1980-х гг. // Гендерная теория и искусство. Антология: 1970-2000. — М.: РОССПЭН, 2005. — С. 322–377.
    
31. 
    Хардинг С. Доказательные стратегии феминизма // Женщины познание и реальность: Исследования по феминистской философии. — М.: РОССПЭН, 2005 — С. 215-231.
    
32. 
    Хома Т. Чи був фемінізм в Україні? // Ї: Незалежний культурологічний часопис. — 2000. — №17. — С. 21–27.
    
33. 
    Хорни К. Женская психология. — СПб: Восточно-Европейский институт психоанализа, 1993. — 223 с.
    
34. 
    Хукс Б. Феминистская теория: от края к центру // Антология гендерной теории. — Минск: Пропилеи, 2000. — С. 236–253.
    
35. 
    Чодороу Н. Воспроизводство материнства: психоанализ и социология пола // Антология гендерной теории. — Минск: Пропилеи, 2000. — С. 29–76.
    
36. 
    Эллиот П., Менделл Н. Теории феминизма // Гендерные исследования: Феминистская методология в социальных науках: Материалы 2-й международной летней школы по гендерным исследованиям (Форос-1998). — Харьков: ХЦГИ, 1998. — С. 15–51.
    
37. 
    Gatens M. Feminism and Philosophy: Perspectives on difference and equality. — Indiana University Press, 1991. — 163 p.
    
38. 
    Haraway D. Situated Knowledges: The Science Question in Feminism and the Privilege of Partial Perspective // Feminist Studies. — 1988. —vol. 14, No. 3. — P. 575–599.
    
39. 
    Harding S. “Strong objectivity”: A Response to the New Objectivity Question // Synthese. — 1997. —vol. 106, №. 3. — P. 331–349.
    
40. 
    Keller E. F. Reflections on gender and science. — New Haven: Lnd. Gall UP, 1995. — 193 p.
    
41. 
    Schiebinger L. Has Feminism Changed Science? — Cambridge, Massachusetts London: Harvard University Press, 1999. — 252 p.