Методичні рекомендації гендерн І досліджен ня



Дата02.04.2019
өлшемі231.03 Kb.
түріМетодичні рекомендації



Форма № Н - 3.04


ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ
інститут гуманітарних технологій


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ГЕНДЕРНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

(назва навчальної дисципліни)


напрям підготовки 6.030101 Соціологія

(шифр і назва напряму підготовки)


спеціальність 6.030101 Соціологія

(шифр і назва спеціальності)


спеціалізація Соціологія

(назва спеціалізації)


інститут Навчально-науковий інститут гуманітарних технологій

(назва інституту, факультету, відділення)




Київ 2014

Робоча програма навчальної дисципліни

розглянута на засіданні кафедри соціальних технологій

Протокол від. “ 20___ року №

“_____”___________________ 20___ року
Схвалено методичною комісією

Науково-навчального інституту гуманітарних технологій

Державного університету телекомунікацій

за напрямом підготовки 6.030101 Соціологія


Протокол від. “____”________________20___ року № ___
“_____”________________20__ року Голова _______________ (_____________________)

__________, 20__ рік

 __________, 20__ рік

  1. Опис навчальної дисципліни





Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

Заочна форма навчання

Кількість кредитів –

Галузь знань

Соціологія

(шифр і назва)



Нормативна

(за вибором)




Напрям підготовки

0301 Соціологія

(шифр і назва)



Модулів – 2

Спеціальність:

Соціологія


Рік підготовки

Змістових модулів – 2

2-й



Індивідуальне науково-дослідне завдання ___________

(назва)


Семестр

Загальна кількість годин –

4-й



Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 28

самостійної роботи студента – 32


Освітньо-кваліфікаційний рівень:

___бакалавр_________________




12 год.

год.

Практичні, семінарські

16 год.

год.

Лабораторні

год.

год.

Самостійна робота

32 год.

год.

Індивідуальні завдання:

год.

Вид контролю:

екз.

залік

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить (%):

для денної форми навчання –

для заочної форми навчання –


  1. Мета та завдання навчальної дисципліни

Метою вивчення навчальної дисципліни є ознайомлення студентів із загальними закономірностями виникнення і розвитку дисциплінарної галузі гендерних досліджень; з основними поняттями, підходами напрямами сучасної гендерної теорії, з основними напрямами феміністської критики науки; показати можливості застосування гендерної теорії та методології для проведення соціальних та гуманітарних досліджень.
Завдання дисципліни:

  • ознайомити студентів з основними поняттями гендерних досліджень;

  • ознайомити з основними течіями фемінізму і теоретичними концепціями гендерних досліджень:

  • сформувати навички використання основних принципів гендерних досліджень під час виконання власного дослідницького проекту;

  • сформувати гендерну культуру особистості вільну від стереотипів;

  • розвивати вміння використання методології гендерних досліджень для аналізу в соціальних науках.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен


знати:

  • понятійно-категоріальний апарат гендерних досліджень;

  • історію виникнення та становлення гендерних досліджень у вітчизняній та світовій науці;

  • особливості гендерного підходу до аналізу соціальних явищ;

  • проблематику сучасних дискусій щодо гендерних відносин в суспільстві.



вміти:

  • працювати з бібліографією та першоджерелами;

  • використовувати методологію та понятійно-категоріальний апарат гендерних досліджень для соціологічного аналізу;

  • проводити гендерний аналіз документації, що супроводжують професійну діяльність.

  • на основі результатів соціологічних досліджень та статистичної інформації узагальнювати, робити порівняльну характеристику факторів гендерної стратифікації.



  1. Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1.

ВИТОКИ ТА ЗМІСТОВНА БАГАТОМАНІТНІСТЬ ГЕНДЕРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Тема 1. Історія походження розмірковувань про стать та виникнення фемінізму


Феміністські ідеї в руслі просвітницьких концепцій та теорії прав людини (Т. Гоббс, Дж. Локк, Ж.-Ж. Руссо). Вплив ідей Дж. Ст. Мілля на формування феміністського руху. Політичні концепції жіночих прав: М. Уолстоункрафт.

Практики соціальної боротьби: боротьба жінок за рівноправ’я, суфражизм, жіночі суспільні рухи, активізація жінок в політиці, науці, на виробництві.

. Фемінізм як передумова становлення гендерних досліджень. Ліберальна течія фемінізму: дві хвилі, від „Захисту прав людини” (1790) М. Уолстоункрафт до „Загадки жіночності” Б. Фрідан (1963).

Роботи К. Маркса, Ф. Енгельса, А. Бебеля в контексті формування феміністських ідей. Марксистський фемінізм. Роботи К. Маккіннон концепція „зростання свідомості”. Концепція З. Айзенстайн. Фемінізм на теренах радянського союзу, роботи А. Коллонтай. Е. Голдман, К. Цеткін. Х. Хартман: „Нещасливий шлюб марксизму з фемінізмом”.

Тема 2. Від радикального фемінізму до критики психоаналізу
Радикальна течія фемінізму: „особисте є політичним”. Концепції М. О’Браєн та М. Мієс. Аналіз мови в роботах М. Делі та Д. Спендер. Радикальна позиція А. Дворкін, С. Файєрстоун, К. Делфі, К. Мілет та інші.

Екзистенціальна традиція та праця „Друга стать” С. де Бовуар. Концепція жінки як „Іншого”. Становлення жінкою.

Психоаналіз в концепції фемінізму. Феміністська критика З. Фрейда. К. Хорні: неммаскулінний аналіз жіночої сексуальності. М. Кляйн: доедипальна стадія становлення суб’єктивності. „Психоаналіз і фемінізм” Дж. Мітчел. Н. Чодороу про материнство. К. Гілліган про жіночу мораль.
Тема 3. Проблеми існування теорії гендерних досліджень в сучасних умовах

Постмодернізм і теорія гендерних досліджень. Феміністські ідеї в світлі робіт М. Фуко, Р. Барта, Ж. Бодріяра. Дж. Батлер „Гендерна турбота”: „перформативна суб’єктивність”.

Ідея «номадичного суб’єкта» Р. Брайдотті. Л. Ірігарей „Етика статевої відмінності”. Ю. Крістєва. Г. Ч. Співак. „Третя хвиля”: фемінізм та етнічні відмінності, Б. Хукс.

Переосмислення понять природа та культура у межах сучасної теорії гендерних досліджень. Природа як цінність у свідомості ХХ-ХХІ ст. Становлення концепції екофемінізму в середині 1970-х рр. Концепції К. Мерчант, В. Шиви, С. Гріффін.

Виникнення „чоловічих досліджень”. Основні теорії маскулінності. Типи маскулінності. Р.Коннелл: теорія гендерної системи. М. Кіммел: вивчення маскулінності. Праці І. С. Кона.

Кіберфемінізм: нове розуміння людини в сучасному інформаційному світі. Формування ідентичності людини крізь призму інноваційних телекомунікаційних технологій. Д. Гаравей „Маніфест кіборгів”: формування поняття кіборг. Ш. Тьоркл: нове поняття про живе і життя, що формується під впливом нових телекомунікаційних технологій. Квір-ідентичність в контексті проблеми неосексуальності: Т. Де Лауретіс, Е. Гросс.

Гендерна нерівність та інформаційна нерівність як соціальні продукти сучасної епохи.

Змістовий модуль 2.

ГЕНДЕРНІ ДОСЛІДЖЕННЯ В ЕПІСТЕМОЛОГІЧНОМУ ТА МЕТОДОЛОГІЧНОМУ РАКУРСАХ
Тема 4. Структура гендерних досліджень та їх міждисциплінарність
Поняття міждисциплінарності як ознака сучасної науки та наукової діяльності. Структурна організація гендерних досліджень. Практично-емпіричний рівень розвитку гендерних досліджень. Теоретичний рівень розвитку гендерних досліджень. Методологічний рівень розвитку гендерних досліджень.

Співвідношення понять методика, метод і методологія. Залежність вибору методу від дослідницької парадигми. Фемінізм і методологія: чи можна говорити про специфічні феміністські методи (С. Хардінг). Якісні та кількісні методи в соціальних науках: феміністський погляд. Методи збору соціальної інформації в гедерних дослідженнях: включене спостереження, біографічний метод, поглиблене інтерв’ю, діалогове або інтегративне інтерв’ю  бесіда аналіз документів. „Я” та „інший” в феміністському дослідженні.

Тема 5. Понятійний апарат гендерних досліджень. Стать, гендер, сексуальність як міждисциплінарні конструкти
Поняття статі, гендеру та сексуальності в історії науки. Співвідношення гендеру та сексуальності, статі і сексуальності.

Розуміння гендера в різних соціальних науках: психології (гендерна ідентичність), соціології (гендер і суспільство), філософії (гендер як науковий конструкт), історії (гендерна історія), економіці (гендер та гроші), філології (мова і гендер), мистецтвознавстві, та юриспруденції. Гендер як соціальне примушення. Гендер як право. Гендер як вибір. Гендер як інструмент історичного аналізу (Дж. Скотт). Стать і гендер в соціальних науках (К. Уест, Д. Зімерманн) „doing gender”. Погляди І. С. Кона на стать та гендер.

Значення та дисциплінарна специфіка понять: гендерна структурація, гендерні групи, гендерні відносини, гендерні стратегії, гендерні стереотипи, гендерні ролі, гендерна соціалізація, гендерні образи, гендерні моделі.

Гендер в культурному контексті. Теорія гендерної системи С. Бем: лінзи гендера.


Тема 6. Феміністська епістемологія як складова теорії гендерних досліджень
Основні риси сучасної науки. Концепції „оволодіння” природою та її „освоєння”. Ідеал „науковості” пізнання та його феміністська критика. Ідеал „науковості” пізнання і його феміністська критика, наука як вища форма пізнання. Поняття „основного напряму” розвитку науки (mainstream) патріархальність науки та наукової парадигми пізнання. Критика „основного напряму” розвитку науки як „чоловічого напряму” (malestream).

Критика позицій класичної епістемології: Ж, Ллойд. Знання, емоції, цінності: концепція Е. Джаггар, Л. Коуд. Специфічний „жіночий досвід” як можлива основа феміністської науки. Феміністська епістемологія і критика науки: Е. Ф. Келлер, Х. Лонгіно. Феміністська позиційна теорія: Д.Сміт. Теорія stand-point. Феміністський емпіризм.


4. Структура навчальної дисципліни

Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

денна форма

заочна форма

усього

у тому числі

усього

у тому числі

Л

п

лаб.

інд.

с. р.

л

п

лаб.

інд.

с. р.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

Модуль 1

Змістовий модуль 1. Витоки та змістовна багатоманітність гендерних досліджень

Тема 1. Історія походження розмірковувань про стать та виникнення фемінізму

8

2

2







4



















Тема 2. Від радикального фемінізму до критики психоаналізу

8

2

2







4



















Тема 3. Проблеми існування гендерних досліджень в сучасних умовах

14

2

4







7



















Разом за змістовим модулем 1

30

6

8







14



















Змістовий модуль 2. Гендерні дослідження в епістемологічному та методологічному ракурсах

Тема 4. Структура гендерних досліджень та їх міждисциплінарність

10

2

2







6



















Тема 5. Понятійний апарат гендерних досліджень. Стать, гендер, сексуальність як міждисциплінарні конструкти

10

2

2







6



















Тема 6. Феміністська епістемологія

10

2

2







6



















Разом за змістовим модулем 2

30

6

6







18


















Усього годин


60

12

16







32





















ІНДЗ








-

-




-







-

-

-



Усього годин


60

12

16







32




















5. Теми семінарських занять

з/п


Назва теми

Кількість

годин


1

Тема 1. Історія походження розмірковувань про стать та виникнення фемінізму

2

2

Тема 2. Від радикального фемінізму до критики психоаналізу

2

3

Тема 3. Проблеми існування гендерних досліджень в сучасних умовах

4

4

Тема 4. Структура гендерних досліджень та їх міждисциплінарність

2

5

Тема 5. Понятійний апарат гендерних досліджень. Стать, гендер, сексуальність як міждисциплінарні конструкти

4

6

Тема 6. Феміністська епістемологія як складова теорії гендерних досліджень

2


8. Самостійна робота


з/п


Назва теми

Кількість

годин


1

Становлення жіночого руху на радянських теренах.

4

2

Психоаналіз в концепції фемінізму

4

3

Виникнення „чоловічих досліджень”. Основні теорії маскулінності

6

4

Концепція Ш. Тьоркл її вплив на формування кіберфемінізму.

6

5

Міждисциплінарність як головна ознака гендерних досліджень

6

6

Специфіка підходів до вивчення проблем статі та сексуальності в різних соціологічних дослідженнях

6

Разом

32


9. Індивідуальні завдання

  1. Маскулінність та фемінність критерії ідентицікації

  1. Фемінізм  політичний рух і теорія

  1. Радикальний фемінізм

  1. Ліберальний фемінізм

  1. Роль праці С. Де Бовуар для становлення феміністського дискурсу

  1. Психоаналітична течія фемінізму

  1. Феміністська критика ідеалу наукового пізнання

  1. Місце жінки в науці

  1. Феміністська критика ідеї об’єктивності наукового пізнання

  1. Концепція фемінної науки

  1. Концепція „жіночої самості” та аутентичного жіночого досвіду

  1. Поняття „відмінності” за працями Л. Ірігарей

  1. Феміністська критика пізнання: ідея епістемічної відповідальності дослідника

  1. Біологічна та гендерна стать: принципи відмінності

  1. Есенціалістський підхід до гендерних відмінностей

  1. Можливості існування феміністського методу

  1. Біологічний та соціальний аспекти статевих відмінностей

  1. Феміністський емпіризм

  1. Розуміння людини в сучасному інформаційному світі та концепція кіберфемінізму

  1. Ш. Тьоркл: поняття живого в сучасному світі



10. Методи навчання

Під час вивчення курсу передбачається використання інтерактивних, евристичних, пояснювально-ілюстративних, дослідницьких методів, а також методів активізації пізнавальної діяльності, формування та стимулювання пізнання.



11. Методи контролю

Для оцінки знань і рівня роботи студента передбачено такі форми контролю: поточний (співбесіда, обговорення, доповіді, тестування, розв’язування творчих завдань, оформлення рефератів тощо), проміжний (модульний контроль, тестування) і підсумковий (комплексний модульний контроль).


12. Розподіл балів, які отримують студенти

Шкала оцінювання: національна та ECTS



Сума балів за всі види навчальної діяльності

Оцінка ECTS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену, курсового проекту (роботи), практики

для заліку

90 – 100

А

відмінно

зараховано



82-89

В

добре

74-81

С

64-73

D

задовільно

60-63

Е

35-59

FX

незадовільно з можливістю повторного складання

не зараховано з можливістю повторного складання

0-34

F

незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни



13. Методичне забезпечення
Основною складовою навчально-методичного забезпечення дисципліни є навчально-методичний комплекс дисципліни, який складається з:

  1. Програми навчальної дисципліни.

  2. Робочої програми навчальної дисципліни.

  3. Лекційного фонду.

  4. Методичних розробок з дисципліни.

  5. Засобів для проведення поточного та підсумкового контролю: білетів до іспиту, контрольних завдань.

  6. Перелік базової і допоміжної навчальної літератури, що забезпечує вивчення дисципліни.

Для забезпечення навчального процесу з дисципліни на кафедрі використовуються комп’ютери, мультимедійне обладнання.
14. Рекомендована література

Базова

  1. Антология гендерной теории. Сб. пер. / Сост. Е.Гапова, А.Усманова. – Минск: Пропилеи, 2000. – 384 с.

  2. Брандт Г. А. Философская антропология феминизма: природа женщины. — Екатеринбург: Изд-во Гуманитарного ун-та. — 2004. — 204 с.

  3. Введение в гендерные исследования. Ч. I: Учебное пособие / Под ред. И. А. Жеребкиной. — Харьков: ХЦГИ; СПб.: Алетейя, 2001.— 708 с.

  4. Введение в гендерные исследования: Учеб. пос. / Под ред. И.В.Костиковой.  М.: Изд-во МГУ, 2000. – 224 с.

  5. Гайденко В. А. Поворот к феминистской эпистемологии: Постнеклассика — феминизм — наука: Монографія. — Суми: ВТД „Університетська книга”, 2003. — 176 с.

  6. Основи теорії гендеру: Навчальний посібник. / В. П. Агеєва, В. В. Близнюк, І. О. Головашенко та ін. — К.: „К.І.С.”, 2004. — 536 с.

  7. Феминизм и гендерные исследования. Хрестоматия / Под ред. В. И. Успенской. Тверь, 1999.  170 с.

  8. Хрестоматия по курсу “Основы гендерных исследований” / Отв. Ред. О.А.Воронина. – М.: МЦГИ, 2000. – 395 с.

  9. Хрестоматия феминистских текстов: Переводы / Под ред. Е.Здравомысловой, А.Темкиной. – СПб.: Изд-во Дмитрий Буланин, 2000. – 303 с.

  10. Гендер для чайников // ред. И. Тартаковская.  М: Звенья, 2009.  247 с.


Допоміжна

  1. Симона де Бовуар С. Друга стать: В 2 т.: Т. 1. —К.: Основи, 1994. — 393 c.

  2. Симона де Бовуар С. Друга стать: В 2 т.: Т. 2. —К.: Основи, 1994. — 395 с.

  3. Джаггар Э. М. Любовь и знание: эмоции в феминистской эпистемологии // Женщины, познание и реальность: исследования по феминистской философии. — М.: РОССПЭН, 2005. — С. 152-179.

  4. Доманов О. Феминизм в этическом пространстве // Потолок пола: Сб. научных. и публицистических статей. — Новосибирск, 1998. — С. 217-226.

  5. Елштайн Дж. Б. Громадський чоловік, приватна жінка. Жінки у соціальній політичній думці. — К.: Видавнийчий дім „Альтернативи”, 2002. — 344 с.

  6. Жеребкина И. А. Женское Политическое Бессознательное. Проблема Гендера и Женское Движение в Украине. — Харьков: ХЦГИ, Ф-Пресс, 1996. — 382 с.

  7. Забужко О. С. Хроніки від Фортінбраса. Вибрана есеїстика 90-х. — К.: Факт, 2001. — 340 с.

  8. Иригарей Л. Пол, который не единичен // Гендерные исследования. — 1999. — №3. — С. 64–70.

  9. Иригарей Л. Этика полового различия. — М.: Издательство «Художественный журнал», 2005. — 182 с.

  10. Кіммел М. С. Гендероване суспільство. — К.: Сфера, 2003. — 480 с.

  11. Кісь О. Моделі конструювання гендерної ідентичности жінки в сучасній Україні // Незалежний культурологічний часопис „Ї”. — 2003. — №27. — С. 37-58.

  12. Клингер К. Феминизм и его счастливый или несчастный „брак” с различными теоретическими течениями 20-го столетья // Гендерные исследования. — 1998. — №1. — С. 35–64.

  13. Кон И. С. Пол и гендер. Заметки о терминах // Андрология и генитальная хирургия. — 2004. — №1-2. — С. 31–35. — http://www.andronet.ru/journal/stat_2004_01-02_kon.htm

  14. Кон И. С. Введение в сексологию. — М.: Медицина, 1988. — 320 с.

  15. Коуд Л. Опыт познание и ответственность // Женщины, познание и реальность: исследования по феминистской философии. — М.: РОССПЭН, 2005. — С. 180–196.

  16. Ллойд Ж. Человек рациональный // Женщины познание и реальность: Исследования по феминистской философии. — М.: РОССПЭН, 2005 — С. 132–151.

  17. Лонгино Х. Э. Возможно ли существование феминистской науки // Женщины познание и реальность: Исследования по феминистской философии. — М.: РОССПЭН, 2005 — С. 232–248.

  18. Лорбер Дж. Пол как социальная категория // THESIS. —1994. — вып. 6. — С. 127–136.

  19. Мид М. Мужское и женское. Исследование полового вопроса в меняющемся мире. — М.: РОССПЭН, 2004. — 416 с.

  20. Милль Дж. С. Порабощение женщин // Феминизм: проза, мемуары, письма. — М.: Прогресс, 1992. — С. 220–241.

  21. Мілет К. Сексуальна політика. — К.: Основи, 1998. — 621 с.

  22. Мітчелл Дж. Психоаналіз і фемінізм: Радикальна переоцінка психоаналізу Фройда / Перекл. з англ. І. Добропас, Т. Шмігер. — Львів: Астролябія, 2004. — 480 с.

  23. Павличко С. Д. Фемінізм. — К.: Основи, 2002. — 324 с.

  24. Пушкарева Н. Гендерные исследования и исторические науки // Гендерные исследования. — 1999. — №3. — С. 166–186.

  25. Рубин Г. Обмен женщинами: заметки о „политической экономии” пола // Хрестоматия феминистских текстов. Переводы под ред. Е. Заславской, А. Темкиной. — СПб., 2000. — С. 89-139.

  26. Рубин Г. Размышляя о поле: заметки о радикальной теории сексуальных политик // Гендерные исследования. — 1999. — №3. — С. 5-63.

  27. Салег А. Екофемінізм // Енциклопедія постмдернізму. — К.: Основи, 2003. — С. 142–143.

  28. Темкина А. Сценарии сексуальности и сексуальное удовольствие в автобиографиях современных российских женщин // Гендерные исследования. — 1999. — №3. — С. 125–150.

  29. Томпсон Д. Л., Пристли Д. Социология: Вводный курс / Пер с англ. —М.: ООО „Фирма „Издательство АСТ”; Львов: „Инициатива”, 1998. — 492 с.

  30. Харауэй Д. Манифест киборгов: наука, технология и социалистический феминизм 1980-х гг. // Гендерная теория и искусство. Антология: 1970-2000. — М.: РОССПЭН, 2005. — С. 322–377.

  31. Хардинг С. Доказательные стратегии феминизма // Женщины познание и реальность: Исследования по феминистской философии. — М.: РОССПЭН, 2005 — С. 215-231.

  32. Хома Т. Чи був фемінізм в Україні? // Ї: Незалежний культурологічний часопис. — 2000. — №17. — С. 21–27.

  33. Хорни К. Женская психология. — СПб: Восточно-Европейский институт психоанализа, 1993. — 223 с.

  34. Хукс Б. Феминистская теория: от края к центру // Антология гендерной теории. — Минск: Пропилеи, 2000. — С. 236–253.

  35. Чодороу Н. Воспроизводство материнства: психоанализ и социология пола // Антология гендерной теории. — Минск: Пропилеи, 2000. — С. 29–76.

  36. Эллиот П., Менделл Н. Теории феминизма // Гендерные исследования: Феминистская методология в социальных науках: Материалы 2-й международной летней школы по гендерным исследованиям (Форос-1998). — Харьков: ХЦГИ, 1998. — С. 15–51.

  37. Gatens M. Feminism and Philosophy: Perspectives on difference and equality. — Indiana University Press, 1991. — 163 p.

  38. Haraway D. Situated Knowledges: The Science Question in Feminism and the Privilege of Partial Perspective // Feminist Studies. — 1988. —vol. 14, No. 3. — P. 575–599.

  39. Harding S. “Strong objectivity”: A Response to the New Objectivity Question // Synthese. — 1997. —vol. 106, №. 3. — P. 331–349.

  40. Keller E. F. Reflections on gender and science. — New Haven: Lnd. Gall UP, 1995. — 193 p.

  41. Schiebinger L. Has Feminism Changed Science? — Cambridge, Massachusetts London: Harvard University Press, 1999. — 252 p.

15. Інформаційні ресурси

www.ntellect-invest.org.ua

www.info-library.com.ua

www.redfox.if.ua

www.osvita.ua




Достарыңызбен бөлісу:


©stom.tilimen.org 2019
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет