Користувача до іншого, наявною є така властивість грошей, як трансферабельність, тобто обіг між споживачами



Дата25.06.2017
өлшемі61.09 Kb.
користувача до іншого, наявною є така властивість грошей, як трансферабельність, тобто обіг між споживачами.

Проте відповідні розрахунки мало досліджені в наукових працях, а з практичної точки зору не володіють рядом ознак, що притаманні як електронним грошам так і платіжним системам в яких фони функціонують.

В цілому, обіг електронних грошей здійснюється, завдяки функціонуванню платіжних систем, де платіжна система – платіжна організація, члени платіжної системи та сукупність відносин, що виникають між ними при проведенні переказу коштів, є обов’язковою функцією, що має виконувати платіжна система.

Підсумовуючи вище викладене, варто зазначити, що розподіл електронних грошей на види має не аби яке значення, оскільки в залежності від виду електронних грошей, здійснюється формування платіжної системи в якій вони функціонують та виконують функцію платіжного інструменту.



Л. О. Усікова,
Філія ПАО “Креди агриколь банк”, м. Донецьк

Правове регулювання аудиту операцій


з цінними паперами в комерційному банку

Ринок фінансових активів в Україні представлений різними цінними паперами: пайовими, борговими, похідними. Щоб орієнтуватися у великій кількості акцій, облігацій, сертифікатів, векселів, необхідно з’ясувати їх економічне призначення, умови випуску та обігу, шляхи отримання доходу. Цими знаннями повинен володіти аудитор.

Головна мета аудитора – визначити дохідність кожного папера, як поточну, так і кінцеву. Фінансові інвестиції пов’язані з певним ризиком як недоотримання очікуваного доходу, так і втрати інвестиційного капіталу. Водночас кваліфікований аналіз кон’юктури ринку фінансових активів дає змогу оцінити надійність запропонованих вкладень та вибирати оптимальний варіант.

Аудитом операцій банку з цінними паперами передбачено перевірку: законності, правильності та своєчасності проведення операцій з цінними паперами.

Аудит діяльності банку на ринку цінних паперів необхідно розпочинати перш за все з оцінки:

чи є банк емітентом, власником цінних паперів або професійним учасником ринку цінних паперів;

наявність ліцензії професійного учасника ринку цінних паперів, які види діяльності дозволено ліцензію.

Банк може отримати ліцензії Національної Комісії по цінним паперам та Фондовому Ринку на такі види професійної діяльності:

діяльність з торгівлі цінними паперами, що охоплює: дилерську діяльність; брокерську діяльність; діяльність з управляння цінними паперами; андерайтинг;

депозитарна діяльність, що передбачає такі види діяльності: депозитарну діяльність зберігача цінних паперів; розрахунково-клірингову діяльність; діяльність з ведення реєстру власників іменних цінних паперів.

Служба внутрішнього аудиту здійснює перевірку портфеля цінних паперів банку з метою:

забезпечення виконання вимог чинного законодавства України;

забезпечення повноти, своєчасності і вірогідності відображення операцій у первинних документах, бухгалтерських реєстрах;

виявлення недоліків у системі внутрішнього контролю і розроблення рекомендацій та шляхів їх удосконалювання;

виявлення сфер потенційних збитків і умов зменшення ризиків щодо операцій з цінними паперами.

У ході перевірки аудитор аналізує портфель цінних паперів у банку.

Для того, щоб оцінити рівень важливості та обсяги аудиторської вибірки, слід проаналізувати структуру портфеля цінних паперів у динаміці за період, що перевіряється, і лише після цього розпочати безпосередню перевірку правильності здійснення цих операцій банком і відображення їх в обліку.

У разі зміни цілей придбання цінних паперів банк переводить їх з інвестиційного портфеля в торговий портфель або з торгового портфеля в інвестиційний з відображенням такого переведення в бухгалтерському обліку на відповідних рахунках. Реалізація цінних паперів безпосередньо з інвестиційного портфеля здійснюватися не може, заздалегідь ці цінні папери повинні бути переведені в торговий портфель, при цьому треба провести їх переоцінку, а далі відбувається їх продаж.

Для класифікації цінних паперів і віднесення їх до того чи іншого портфеля потрібно знати наміри банку, тобто первісне бажання банку на час придбання цінних паперів щодо подальшого їх використання, і здатність банку дотримуватися визначеного наміру щодо використання цінних паперів.

Рішення щодо віднесення банком цінних паперів до будь якого із визначених портфелів приймається кредитним комітетом.

За належністю цінного папера до того чи іншого портфеля і його категорія за видом сплати доходу визначають методику обліку кожного виду вкладень банку в цінні папери.

Загалом операції комерційних банків із цінними паперами з позиції їх відображення в балансі банку можна розділити на такі групи: активні, пасивні й позабалансово обліковуються довірчі операції з цінними паперами, що здійснюються за рахунок третіх осіб, операції щодо зберігання цінних паперів тощо. Цю думку пропонують Г. І. Спяк і Т. І. Фаріон, зазначена класифікація дає можливість чітко розмежувати підходи для визнання методики обліку груп операцій банку з цінними паперами.

Під час проведення аудиту операцій з цінними паперами аудитор перевіряє процедуру запобігання несанкціонованому доступу до службової інформації та її неправомірному використанню у разі суміщення різних видів професійної діяльності на ринку цінних паперів.

Згідно з діючою практикою сучасного аудиту потрівно контролювати два напрями. По-перше, обмеження доступу до цінних паперів. По-друге, фізичну безпеку цінних паперів.

Якщо банк використовує інтернет-технології на ринку цінних паперів, то слід перевіряти наявність систем контролю, які могли б своєчасно реагувати на будь-які несанкціоновані дії з боку дилерів.

Операціям з цінними паперами можуть бути притаманні такі недоліки та ризики:

неформальне надання конфіденційної інформації щодо операцій з цінними паперами;

перевищення установлених лімітів ризику (за емітентами, видами цінних паперів і ін.);

уникнення банком формування резервів під операції з цінними паперами (за наявності великих оборотів за рахунками цінних паперів, але несуттєвих залишків наприкінці місяця);

відсутність усіх потрібних журналів реєстрації або невідповідність їх форми установленим вимогам;

приміщення, у яких зберігаються документи системи реєстраторів, не відповідають встановленим вимогам;

несвоєчасно відкриваються (закриваються) рахунки власників іменних цінних паперів.

Завершується аудит операцій банків з цінними паперами написанням звіту. Виявлені недоліки і порушення нормативно-правових актів у систематизованому порядку за їх значущістю викладають у документі аудиту згідно з чинним законодавством і стандартами аудиту.

О. О. Уткина, аспірантка
ДВНЗ “Київський національний економічний університет
імені Вадима Гетьмана”

МЕНЕДЖМЕНТ КРЕДИТНИХ ОПЕРАЦІЙ БАНКІВ УКРАЇНИ

Кредитні операції в економіці України становлять головний вид активних операцій банків, які організують рух капіталу та акумулюють і перерозподіляють його в ті сфери, де виникає така необхідність, тож якщо кредитна діяльність проводиться ефективно, то це, в свою чергу, позитивно впливає на ефективність функціонування як окремого банку, так і банківської системи в цілому. Менеджмент кредитних операцій кожного банку якраз і покликаний забезпечувати цю ефективність, що проявляється в налагодженій, виваженій роботі всіх підрозділів банку, які формують відносини між кредитором та позичальником, а також визначають всі аспекти процесу кредитування.

Функціонування менеджменту кредитних операцій банку проявляється на кожному етапі процесу кредитування, серед яких шість найважливіших: розгляд кредитної заявки, експертиза позичальника та його проекту, структурування кредиту, оформлення кредитної справи та надання кредиту, моніторинг кредиту, погашення кредиту. Порівняння етапів процесу кредитування на прикладі банків України дає розуміння того, що виокремлювати певні етапи необхідно більшою мірою задля теоретичного надбання, але в реальному житті вони є і мають бути різними для кожного конкретного банку, для кожного конкретного позичальника, для кожного конкретного банківського продукту (програми), а не бути уніфікованими.

Побудова організаційної структури повинна займати одне з вирішальних значень у досягненні цілей банківського менеджменту, вона має розглядатися як чинник, котрий здатний суттєво вплинути на результати праці банківських управлінців, а значить і банку в цілому.

Структура кредитних операцій банку за період з 2007 до 2011 року змінилася, але не радикальним чином. Кредити юридичним особам продовжують займати найвагоміше місце серед усіх наданих кредитів. Зростає питома вага кредитів фізичним особам під іпотечні заставні, коли питома вага інших кредитів для фізичних осіб зменшується, що означає витіснення одних видів кредитування іншим, що є більш надійним, безпечним та більш поширеним.



Якість кредитів за 2007–2011 роки знизилась: поточних та незнецінених кредитів стало менше, а прострочених, але не знецінених та




Достарыңызбен бөлісу:


©stom.tilimen.org 2019
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет