Концепція А. Шлейхера. Натуралізм (біологізм) у мовознавстві. Натуралістична лінгвістична концепція А. Шлейхера



Дата18.08.2018
өлшемі445 b.



Натуралізм (біологізм) у мовознавстві. Натуралістична лінгвістична концепція А. Шлейхера.

  • Натуралізм (біологізм) у мовознавстві. Натуралістична лінгвістична концепція А. Шлейхера.

  • Морфологічна й генеалогічна класифікація мов Шлейхера.

  • «Хвильова» теорія Й. Шмідта та інші погляди.

  • Розвиток порівняльно-історичного мовознавства в середині та в ІІ половині ХІХ ст.

  • Молодограматична школа в мовознавстві.

  • Критика молодограматизму і нові пошуки та школи в мовознавстві.







Мова – це природний організм, що виник без участі людської волі, живе за такими самими законами, як і всі інші організми природи (народжується, розвивається і помирає);

  • Мова – це природний організм, що виник без участі людської волі, живе за такими самими законами, як і всі інші організми природи (народжується, розвивається і помирає);

  • мовознавство належить до природознавчих наук;

  • метод мовного дослідження повинен бути той самий, що і при дослідженні рослин, тварин тощо, тобто натуралістичний.



Форма і значення

  • Форма і значення

  • А.Шлейхер визнавав єдність мови й мислення, намагався з’ясувати відношення між структурою мови і будовою мислення.

  • «У думці, - писав він, - необхідно розрізняти матеріал і форму: матеріалом є поняття й уявлення, форму створюють взаємовідношення понять і уявлень».

  • Поняття й уявлення, отримавши звукове вираження, утворюють значення. Суть будь-якої мови визначена тим, як виражені в ній значення (тобто поняття й уявлення) і відношення. Те положення, яке займають стосовно один одного вираження значення й вираження відношення, Шлейхер називає формою. Значення міститься в корені слова, відношення – у суфіксах (словотворчих частках), а разом значення й відношення утворюють слово.





За словами А. Шлейхера, завдання мовознавця – відновити на основі доступних нам пізніших форм існування мови-основи сім’ї (прамови всього роду).

  • За словами А. Шлейхера, завдання мовознавця – відновити на основі доступних нам пізніших форм існування мови-основи сім’ї (прамови всього роду).

  • Таке гіпотетичне відновлення звуків, форм, слів прамови називають реконструкцією.

  • Форму, яка реально не збереглася в сучасних мовах чи не зафіксована в писемних пам’ятках, але реконструйована, А. Шлейхер уперше в науці позначив зірочкою. *

















Фрідріх Діц (1794 – 1876), який у 1836, 1838, 1844 рр. видав три томи відомої «Граматики романських мов», а в 1853 р. «Етимологічний словник романських мов» у двох томах, що справили великий вплив на розвиток мовознавства у багатьох європейських країнах.

  • Фрідріх Діц (1794 – 1876), який у 1836, 1838, 1844 рр. видав три томи відомої «Граматики романських мов», а в 1853 р. «Етимологічний словник романських мов» у двох томах, що справили великий вплив на розвиток мовознавства у багатьох європейських країнах.



Італійський лінгвіст у галузі індоєвропеїстики. Учень і послідовник Ф. Діца.

  • Італійський лінгвіст у галузі індоєвропеїстики. Учень і послідовник Ф. Діца.

  • Автор теорії субстрату. На прикладі індійської та романської групи мов відкрив, що в санскриті, давньогрецькій і латинській мовах існував не один, як вважалося раніше, а три ряди задньоязикових.

  • Основні праці:

  • «Лекції з порівняльної фонології санскритської, грецької і латинської мов» (1870), «Ладинські говори» (1873), «Глотологічні листи» (1886).





Французький мовознавець, соціолог, член Академії написів і красного письменства (1924), іноземний член Національної академії наук України (1924), професор Вищої практичної школи (1891), почесний доктор Колеж де Франс (1906).

  • Французький мовознавець, соціолог, член Академії написів і красного письменства (1924), іноземний член Національної академії наук України (1924), професор Вищої практичної школи (1891), почесний доктор Колеж де Франс (1906).

  • Науковий доробок становить 24 книги, 540 статей, серед них:

  • «Вступ до порівняльного вивчення індоєвропейських мов», «Загальнослов’янська мова», «Основні особливості германської групи мов».







Термін молодограматики бере початок від іронічного вислову Ф. Царнке (“Junggrammatik”) стосовно групи молодих учених славістичної кафедри Лейпцігського університету, що почала свою діяльність у 1870-х рр. Пізніше К. Бругман закріпив за цією назвою статус лінгвістичного терміна. Очільником школи став Август Лескін (1840-1916) – один з перших дослідників історії слов’янських і балтійських мов; автор ідеї про класифікацію основ слов’янського дієслова. До молодограматиків також належали К. Бругман, Г. Остгоф, Г. Пауль, Б. Дельбрюк та ін.

  • Термін молодограматики бере початок від іронічного вислову Ф. Царнке (“Junggrammatik”) стосовно групи молодих учених славістичної кафедри Лейпцігського університету, що почала свою діяльність у 1870-х рр. Пізніше К. Бругман закріпив за цією назвою статус лінгвістичного терміна. Очільником школи став Август Лескін (1840-1916) – один з перших дослідників історії слов’янських і балтійських мов; автор ідеї про класифікацію основ слов’янського дієслова. До молодограматиків також належали К. Бругман, Г. Остгоф, Г. Пауль, Б. Дельбрюк та ін.



Карл Бругман

  • Карл Бругман

  • «Вступ до морфологічних досліджень у галузі індоєвропейських мов» (1878), написана у співавторстві з Германом Остгофом.

  • Герман Пауль

  • «Принцип історії мови» (1880)

  • Бертольд Дельбрюк

  • «Вступ до вивчення мови. З історії методології порівняльного мовознавства» (1919).



Систему поглядів на природу мови, предмет мовознавства і методику наукового дослідження молодограматисти уґрунтували на таких принципах:

  • Систему поглядів на природу мови, предмет мовознавства і методику наукового дослідження молодограматисти уґрунтували на таких принципах:

  • принцип історизму – мова не має свого окремого життя; мова реально існує лише в індивідумі і, таким чином, всі зміни в житті мови породжуються власне мовцями;

  • принцип психологізму – психічна і фізична діяльність людини в процесі засвоєння мови, успадкованої від предків, і в процесі відтворення та перетворення в свідомості звукових образів за своєю суттю завжди залишається незмінною.

  • Відповідно, вони відмовилися від загальнотеоретичних абстрактних реконструкцій прамови, зосереджуючись на принципах окремих мовних змін.





Будь-яка звукова зміна, оскільки вона відбувається механічно, діє за універсальними законами, тобто напрям звукових змін у всіх членів колективу, крім випадків говіркового відхилення, є завжди однаковим.

  • Будь-яка звукова зміна, оскільки вона відбувається механічно, діє за універсальними законами, тобто напрям звукових змін у всіх членів колективу, крім випадків говіркового відхилення, є завжди однаковим.

  • Оскільки творення нових мовних форм за аналогією відіграє ключову роль у житті нових мов, слід без вагань визнати значення цього способу збагачення мови.



звуження;

  • звуження;

  • розширення;

  • перехід власного імені в загальну назву;

  • метафоричні зміни, метонімія, синекдоха;

  • евфемізми;

  • гіпербола;

  • літота.



Виразна “структуралістська” настанова на виявлення, встановлення суворих закономірностей у розвитку мови.

  • Виразна “структуралістська” настанова на виявлення, встановлення суворих закономірностей у розвитку мови.

  • Систематизація мовних процесів і явищ в окремих мовах і вдосконалення методики їхнього дослідження.

  • Відкриття принципу мовних аналогій, зумовленого прагненням мовця поширити продуктивні зразки словозміни, словотвору, фонетичних змін на інші структурні елементи мови.





Абсолютизація молодограматистами фонетичного закону;

  • Абсолютизація молодограматистами фонетичного закону;

  • розуміння діалекту як стабільної мовної єдності;

  • недооцінювання значення позамовних чинників, взаємодії мов і діалектів, ролі писемної традиції;

  • утвердження індивідуальної психології як основи мовознавства, що унеможливлює опрацювання проблеми онтології мови;

  • методологічна настанова на філософію позитивізму;

  • надмірне захоплення психологічною термінологією.













Достарыңызбен бөлісу:


©stom.tilimen.org 2019
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет