Генетичний фактор

Генетичний фактор

• Генетичний фактор

• Патогенез

• Порушення моторної функції кишечника

• Вісцеральна гіпералгезія

1. З переважанням абдомінального болю та метеоризму

• 1. З переважанням абдомінального болю та метеоризму

• 2. З переважанням діареї

• 3. З переважанням закрепів

Біль/дискомфорт в животі

• Біль/дискомфорт в животі

• Метеоризм

• Порушення стільця (закрепи/проноси)

Біль різної інтенсивності: від неприємних відчуттів до симптомів “гострого живота”

• Біль різної інтенсивності: від неприємних відчуттів до симптомів “гострого живота”

• Біль зменшується після стільця/відходження газів

• Супроводжується позакишечними симптомами

головний біль

• головний біль

• відчуття нестачі повітря при глибокому вдиху

• відчуття клубка у горлі

• біль у ділянці серця

• оніміння пальців рук

• почащений сечопуск

виникає, як правило, зранку, імперативного характеру, після сніданку – “синдром ранкової бурі”.

• виникає, як правило, зранку, імперативного характеру, після сніданку – “синдром ранкової бурі”.

• Частота стільця не більше 2-4 разів на день, але з невеликим інтервалом.

Стілець менше 3 разів на тиждень

• Стілець менше 3 разів на тиждень

• Характерне натужування при дефекації

• Відчуття неповного випорожнення кишечника

• Виділення слизу при дефекації

• Кал у вигляді стрічки, олівця або “овечого калу”

Стілець з частотою менше 3 разів на тиждень.

• Стілець з частотою менше 3 разів на тиждень.

• Стілець частіше 3 разів на добу.

• Щільна консистенція калу (“овечий кал ”).

• Рідкий або кашкоподібний кал.

Напруга при акті дефекації.

• Напруга при акті дефекації.

• Імперативні поклики на дефекацію.

• Відчуття неповного випорожнення кишечника.

• Виділення слизу при дефекації.

• Відчуття здуття та переповнення в животі.

загальний стан хворого не порушується, ознак прогресування захворювання, як правило, не виявляють

• загальний стан хворого не порушується, ознак прогресування захворювання, як правило, не виявляють

клінічні та біохімічні дослідження крові;

• клінічні та біохімічні дослідження крові;

• аналіз калу на приховану кров;

• колоноскопія з прицільною біопсією для виключення поліпів та пухлин;

УЗД органів черевної порожнини;

• УЗД органів черевної порожнини;

• ірігоскопія або пасаж барію по тонкій кишці;

• за показами – КТ органів черевної порожнини;

• відеокапсульна ендоскопія тонкої кишки.

• лихоманки

• домішок свіжої крові в калових масах;

• появи вперше симптомів СПК у похилому віці;

• появи кишкових розладів у нічний час;

• немотивованої втрати ваги тіла;

• прогресуючого перебігу захворювання;

анемії;

• анемії;

• лейкоцитозу;

• збільшення ШОЕ;

• стеатореї та поліфекалії

Дієта

• Дієта

• Нормалізація режиму праці і відпочинку

• Психотерапія

• Медикаментозна терапія

При закрепах:

• При закрепах:

• дієта з високим вмістом харчових волокон (овочі, фрукти, висівки, хліб грубого помолу)

• фізкультурні вправи, що посилюють рухову активність м’язів живота і, відповідно, перистальтику кишечника

Для зняття больового синдрому

• Для зняття больового синдрому

• спазмолітичні засоби з антихолінергічною дією:

• - дуспаталін – 1 капс. 2 р/д до досягнення клінічного ефекту з поступовим зменшенням дози протягом кількох тижнів.

Для зняття больового синдрому

• Для зняття больового синдрому

• дицетел 2 др. 3 р/д під час прийому їжі 14 днів, 1 др. 3 р/д

• до зняття симптоматики

Лоперамід (імодіум) –

• Лоперамід (імодіум) –

• по 1 капс. після кожного рідкого стільця / 1 капс 2-3 р/д;

• Смекта по 1 пор. 3-4 р/д між прийомами їжі

• Лактулоза – по 20-60 мг/добу (дозу підбирають індивідуально)

• Мукофальк – 1 пор. 2-3 р/д

• тегасерод – по 2-6 мг 2 рази на добу, селективний агоніст 5-НТ4-рецепторів

Психотропні (трициклічні антидепресанти):

• Психотропні (трициклічні антидепресанти):

• пригнічують зворотнє захоплення серотоніну

• зменшують силу позакишкових скарг при СПК та депресію

потенціюють ефект симптоматичних засобів (спазмолітиків, протидіарейних засобів)

• потенціюють ефект симптоматичних засобів (спазмолітиків, протидіарейних засобів)

• Феварин – 100 мг/добу

• Доксепін - 75-150 мг/добу або

• флувоксамін – 150-200 мг/добу

Амітриптилін ½ - 1 табл. на ніч

• Амітриптилін ½ - 1 табл. на ніч

хвилеподібний (чергування загострень з ремісіями)

• хвилеподібний (чергування загострень з ремісіями)

• лікування ефективне у 30% хворих

• стійка ремісія спостерігається у 10 % хворих

захворювання не прогресує, загальний стан хворих залишається задовільним на багато років

• захворювання не прогресує, загальний стан хворих залишається задовільним на багато років

• ризик розвитку органічних захворювань кишечника не більший, ніж у популяції.

хронічне рецидивуюче запальне захворювання неясного походження, що клінічно проявляється періодами кривавої діареї і патоморфологічно-дифузним запальним процесом в стінці товстої кишки. Уражаються слизова і підслизова оболонки кишкової стінки, для гострих форм – характерно втягнення в процес м’язевої та серозної оболонок

• хронічне рецидивуюче запальне захворювання неясного походження, що клінічно проявляється періодами кривавої діареї і патоморфологічно-дифузним запальним процесом в стінці товстої кишки. Уражаються слизова і підслизова оболонки кишкової стінки, для гострих форм – характерно втягнення в процес м’язевої та серозної оболонок

І. За перебігом: миттєвий; гострий; хронічний рецидивуючий; хронічний безперервний.

• І. За перебігом: миттєвий; гострий; хронічний рецидивуючий; хронічний безперервний.

• ІІІ. За ступенем важкості: легкий ступень важкості; середній ступень важкості; важкий ступень.

• ІV. За розповсюдженістю враження: тотальний коліт з ретроградним ілеїтом або без нього; лівобічний коліт; дистальний коліт (проктосігмоїдит, проктит).

• V. За активністю запалення (за даними ендоскопії): мінімальна активність; помірна активність; виражена активність.

• VІ. Періоди протікання (фази): загострення; ремісія; зворотній розвиток.

• VІІ. За наявністю ускладнень: неускладнений; з ускладненями:

• місцеві ускладнення (перфорації, кровотечі, стриктури, псевдополіпоз, токсикодилятації, кишкові фістули, малігнізація);
• системні ускладнення (реактивний гепатит, токсичний гепатит, склерозуючий холангіт, стоматит, вузлова еритема, гангренозна піодермія, епісклерит, поліартрит, неспецифічний пустульозний дерматоз).

Важкий перебіг

• Важкий перебіг

• діарея більше 6 разів на добу із макроскопічно видимою кров'ю

• лихоманка понад 37,5 С

• тахікардія понад 90 на хвилину

• анемія (зниження гемоглобіну менше 75 г/л)

• прискорення ШОЕ понад 3О мм/год Середній ступінь тяжкості:

• визначається при наявності проміжних сумарних показників

• Легкий перебіг:

• діарея менше 4 разів на добу

• нормальна температура тіла

• відсутність тахікардії

• легка анемія (гемоглобін не нижче 100 г/л) —ШОЕ нижче 3О мм/год

І Клінічні

• І Клінічні

• Кишкові симптоми

• Домішки крові у калі (кількість крові різна – від прожилків до профузних кишкових кровотеч); діарея (3-5-10 і більше разів на добу); тенезми – хибні поклики з виділенням крові, слизу і гною („ректальний плювок”), практично без калових мас; виділення калу переважно в нічний час; закреп у поєднанні з тенезмами, зумовлений спазмом кишкового сегменту, що знаходиться вище зони ураження

Поліартрит (вражаються крупні суглоби, інтенсивність болю і ступінь обмеження рухів в суглобах - незначні);

• Поліартрит (вражаються крупні суглоби, інтенсивність болю і ступінь обмеження рухів в суглобах - незначні);

• ураження шкіри (вузловата ерітема, пустульозні і уртикарні висипи, гангренозна піодермія);

• ураження очей (ірідоцикліт, увеїт, ірит, епісклерит, кератит);

• ураження печінки (жирова дистрофія, гепатит, цироз); ураження жовчних шляхів (склерозуючий холангіт);

• ураження слизової рота (афтозний стоматит, глосит, гінгівіт);

• анемічний синдром (залізодефіцитна анемія); синдром ендотоксемії (лихоманка, тахікардія, пришвидшення ШОЕ)

Заг. ан. крові: анемія, нейтрофільний лейкоцитоз, підвищення ШОЕ.

• Заг. ан. крові: анемія, нейтрофільний лейкоцитоз, підвищення ШОЕ.

• Заг. ан. сечі: протеїнурія помірна.

• Біохім. ан. крові: гіпопротеїнемія, гіпоальбумінемія, збільшення γ-глобулінів, трансаміназ, серомукоїда, сіалових кислот, фібрину.

• Копрограма: еритроцити, лейкоцити, слиз у великій кількості.

• Морфологічне дослідження біоптатів: виявляє запальну інфільтрацію переважно слизової оболонки, іноді - підслизової основи, набряк слизової оболонки та крововиливи у її строму, крипт-абсцеси, поверхневі виразки, зникнення бокалоподібних клітин

Ендоскопічне обстеження (ректороманоскопія, колоноскопія): „золотий стандарт”: дифузна гіперемія слизової; зернистість та набряк слизової; розмиття судинного малюнку; контактна кровоточивість; наявність ерозій, виразок, вкритих слизом, фібрином, гноєм. Ректороманоскопії повинні передувати огляд і пальцеве дослідження прямої кишки для виявлення таких ускладнень, як періанальні абсцеси, нориці, тріщини

• Ендоскопічне обстеження (ректороманоскопія, колоноскопія): „золотий стандарт”: дифузна гіперемія слизової; зернистість та набряк слизової; розмиття судинного малюнку; контактна кровоточивість; наявність ерозій, виразок, вкритих слизом, фібрином, гноєм. Ректороманоскопії повинні передувати огляд і пальцеве дослідження прямої кишки для виявлення таких ускладнень, як періанальні абсцеси, нориці, тріщини

Оглядова рентгенограма: ознаки токсичного розширення товстої кишки; витончення стінок; зникнення гаустрацій; поява на фоні повітря пристінкових додаткових тіней, зумовлених потовщеними складками слизової

• Оглядова рентгенограма: ознаки токсичного розширення товстої кишки; витончення стінок; зникнення гаустрацій; поява на фоні повітря пристінкових додаткових тіней, зумовлених потовщеними складками слизової

• Ірігоскопія - проводиться при хронічній формі у фазі затухання загострення. Спостерігається: звуження просвіту кишки на ураженій ділянці; відсутність та нерівномірність гаустр; наявність глибоких виразок – депо барію.

• Капсульна ендоскопія: наявність ерозій, виразок, вкритих слизом, фібрином, гноєм

Виразковий коліт у фазі загострення, легкий перебіг: дієтичне харчування, стіл № 4а, 4б; сульфаніламідні препарати: сульфасалазін 3-4 г/добу або салофальк 3 г/добу перорально, при дистальному ураженні месалазін ректально 2-4 г; вітаміни групи В, С, К та їх аналоги (в/м крапельно, п/о); ферментні препарати, антидіарейні препарати.

• Виразковий коліт у фазі загострення, легкий перебіг: дієтичне харчування, стіл № 4а, 4б; сульфаніламідні препарати: сульфасалазін 3-4 г/добу або салофальк 3 г/добу перорально, при дистальному ураженні месалазін ректально 2-4 г; вітаміни групи В, С, К та їх аналоги (в/м крапельно, п/о); ферментні препарати, антидіарейні препарати.

Виразковий коліт у фазі загострення, середнього ступеня важкості: дієтичне харчування, стіл № 4а, 4б; сульфаніламідні препарати: сульфасалазін по 4-6 г/добу або салофальк 4 г/добу; при відсутності ефекту через 2-3 тижні призначають преднізолон всередину по 40-60 мг/добу. При дистальних формах перевагу надавати місцевому лікуванню з використанням медикаментозних форм препаратів 5-АСК і глюкокортикоїдів у вигляді свічок, мікроклізм, піни, гелю. Для лікування виразкового проктиту і сигмоїдиту призначають салофальк у свічках по 500 мг 4 р/добу; гідрокортизон ректально крапельно або у вигляді мікроклізми по 250 мг 1 раз на добу; салофальк (клізми) 2 г 2 рази на добу. Призначають також протимікробні засоби (метронідазол); ангіопротектори; препарати, які регулюють метаболічні процеси; антигістамінні препарати; препарати, які стимулюють імунітет; вітаміни та їх аналоги (в/м крапельно, п/о); ферментні препарати; розчини глюкози (в/в струйно чи крапельно); плазмозамінники та дезінтоксикаційні препарати; мікроклізми з олією шипшини, обліпихи, або каротиновою та розчином колларголу; свічки: метилурацилові.

• Виразковий коліт у фазі загострення, середнього ступеня важкості: дієтичне харчування, стіл № 4а, 4б; сульфаніламідні препарати: сульфасалазін по 4-6 г/добу або салофальк 4 г/добу; при відсутності ефекту через 2-3 тижні призначають преднізолон всередину по 40-60 мг/добу. При дистальних формах перевагу надавати місцевому лікуванню з використанням медикаментозних форм препаратів 5-АСК і глюкокортикоїдів у вигляді свічок, мікроклізм, піни, гелю. Для лікування виразкового проктиту і сигмоїдиту призначають салофальк у свічках по 500 мг 4 р/добу; гідрокортизон ректально крапельно або у вигляді мікроклізми по 250 мг 1 раз на добу; салофальк (клізми) 2 г 2 рази на добу. Призначають також протимікробні засоби (метронідазол); ангіопротектори; препарати, які регулюють метаболічні процеси; антигістамінні препарати; препарати, які стимулюють імунітет; вітаміни та їх аналоги (в/м крапельно, п/о); ферментні препарати; розчини глюкози (в/в струйно чи крапельно); плазмозамінники та дезінтоксикаційні препарати; мікроклізми з олією шипшини, обліпихи, або каротиновою та розчином колларголу; свічки: метилурацилові.

Виразковий коліт у фазі загострення, важкого ступеня: дієтичне харчування, стіл № 4а, 4б. Глюкокортикоїди (А) як засоби першої лінії. Преднізолон 360-400 мг/добу в/в 7-10 днів, або метилпреднізолон 500 мг/добу в/в 7-10 днів або гідрокортизона гемі-сукцинат або сукцинат 400-500 мг/добу в/в. Можливий прийом преднізолону всередину в дозі не менше 1 мг/кг/добу (в найбільш важких випадках 1,5-2,0 мг/кг/добу). Зниження дози – через 3 тижні по 5-10 мг щоденно. Застосовують антибактерійні засоби (ципрофлоксацин 1 г/добу, метронідазол 1 г/добу напротязі 6 місяців). В важких випадках метотрексат, азатіоприн (А). При загрозі тромбоутворення – гепарин по 1 тис ОД 4 рази на добу або фраксипарин 0,3 мл/добу підшкірно. Методи екстракорпоральної детоксикації (плазмофорез, гемосорбція, гіпербарична оксигенація). Симптоматичне лікування полягає в купуванні діуреї (смекта, лоперамід), усуненні анемії, корекції білкових та електролітних зрушень, регідратації, дезінтоксикації. Корекція флори кишківника – еубіотики (С).

• Виразковий коліт у фазі загострення, важкого ступеня: дієтичне харчування, стіл № 4а, 4б. Глюкокортикоїди (А) як засоби першої лінії. Преднізолон 360-400 мг/добу в/в 7-10 днів, або метилпреднізолон 500 мг/добу в/в 7-10 днів або гідрокортизона гемі-сукцинат або сукцинат 400-500 мг/добу в/в. Можливий прийом преднізолону всередину в дозі не менше 1 мг/кг/добу (в найбільш важких випадках 1,5-2,0 мг/кг/добу). Зниження дози – через 3 тижні по 5-10 мг щоденно. Застосовують антибактерійні засоби (ципрофлоксацин 1 г/добу, метронідазол 1 г/добу напротязі 6 місяців). В важких випадках метотрексат, азатіоприн (А). При загрозі тромбоутворення – гепарин по 1 тис ОД 4 рази на добу або фраксипарин 0,3 мл/добу підшкірно. Методи екстракорпоральної детоксикації (плазмофорез, гемосорбція, гіпербарична оксигенація). Симптоматичне лікування полягає в купуванні діуреї (смекта, лоперамід), усуненні анемії, корекції білкових та електролітних зрушень, регідратації, дезінтоксикації. Корекція флори кишківника – еубіотики (С).

• Інфліксімаб-моноклональні антитіла дофактора некроза пухлини a ( ФНП-a )