Цибуля-батун Allium fistulosum L
жүктеу/скачать 80.85 Kb.
|
- Бұл бет үшін навигация:
- Рекомендації щодо проведення позакореневого підживлення цибулі батун комплексними мікродобривами
- Фаза розвитку Препарат Норма внесення, л/га(т) Значення
- РОСТОК» Зав ’ язь
- РОСТОК» Марганець
- Застосування мікродобрив „РОСТОК” сприяє
- Мікродобриво Склад мікродобрива, г/л N
- SО 3 Fe Mn B Zn
- РОСТОК» Зав’язь
- Застосування мікродобрив «РОСТОК» дає змогу
Ц ибуля-батун
Цибуля-батун (Allium fistulosum L.) – багаторічна рослина родини лілійних. Це один з найбільш поширених видів багаторічної цибулі. Завдяки зимо-і морозостійкісті, а також короткому періоду спокою (від 1 тижня до 1 місяця), починає проростати вже під снігом і дає продукцію ранньою весною. На відміну від ріпчастої, у нього формується не справжня, а помилкова цибулина, з донця якої впродовж усього періоду вегетації розвиваються всі нові й нові пагони і листя. Листки трубчасті, порожнисті, вкриті восковим нальотом. Цибуля батун відрізняється високою холодостійкістю. Рослина світлолюбива, потребує достатнього зволоження, вимоглива до родючості грунту. Добре росте на багатих органікою суглинистих, супіщаних грунтах, чорноземах. У зелені батуна міститься від 1,7 до 2,4% цукрів,1,6-2,5% протеїну, 2,2-3,1 мг% каротину, від 82 до 125 мг% вітаміну С, а також ефірні масла, мікроелементи. Рекомендації щодо проведення позакореневого підживлення цибулі батун комплексними мікродобривами
* для прискорення проростання насіння (на 7-10 діб) перед сівбою замочують протягом доби у воді кімнатної температури, змінюючи її 2-3 рази. Легкі та недозрілі насінини спливають (їх видаляють). Потім насіння просушують до сипучого стану і висівають; Норма витрати робочого розчину 200-300 л/га. За потреби рекомендується додатково вносити «РОСТОК» Марганець та «РОСТОК» Бор Вміст поживних елементів у добривах „РОСТОК” та дози їх внесення розраховані відповідно до потреби рослин в них у певний період їх росту та розвитку. Застосування мікродобрив „РОСТОК” сприяє:
Мікродобрива «РОСТОК» є нетоксичними для людей та бджіл, не викликають алергії та екологічно безпечні. Підвищена скоростиглість зеленних культур надає їм особливої цінності. Рослини за короткий час формують велику масу зелені (за 20-50 днів), тому виносять з ґрунту багато поживних речовин. Коренева система цих культур сильно мочкувата і слаборозвинена, тому велике значення має забезпечення їх макро- і мікроелементами. За недостатньої забезпеченості ними неможливо отримати високі врожаї, а тому проведення позакореневих підживлень є таким важливим і ефективним заходом у технології вирощування зеленних культур. Бор (B) Покращує надходження азоту в рослину (приріст урожаю від внесення бору - 2-4 ц/га). Істотно впливає на вуглеводний і білковий обміни та інші біохімічні процеси в рослинах. За його нестачі порушується перехід вуглеводів і крохмалю із листків в інші органи, внаслідок чого гальмується процес фотосинтезу, незадовільно забезпечується вуглеводами коренева система та погіршується її розвиток. Він відіграє важливу роль у розвитку репродуктивних органів. Майже не рухається з нижньої частини рослини до точки росту, тобто не піддається повторному використанню. Цей мікроелемент підвищує посухостійкість і солестійкість рослин. Нестача бору посилюється за надмірного внесення калійних добрив і вапна. Борне голодування супроводжується порушенням вуглеводного і білкового обміну. Магній (Mg) Магній входить до складу основного пігменту зеленого листя - хлорофілу. Магній підтримує структуру рибосом, зв’язуючи РНК і білок. Велика і мала субодиниці рибосом асоціюють разом лише в присутності магнію, який також необхідний для формування полісом і активації амінокислот. Тому синтез білка не йде при нестачі магнію, а тим більше за його відсутності. Магній є активатором багатьох ферментів. Важливою особливістю магнію є те, що він зв’язує фермент з субстратом по типу хелатного зв’язку (клешнеподібний зв’язок між органічною речовиною і катіоном). Так, наприклад, приєднуючись до пірофосфатнї групи, магній зв’язує АТФ з відповідними ферментами. У зв’язку з цим всі реакції, що включають перенесення фосфатної групи (більшість реакцій синтезу, а також багато реакцій енергетичного обміну), вимагають присутності магнію. Магній активує такі ферменти, як ДНК-і РНК-полімерази, аденозинтрифосфатазу, глютаматсінтетазу; ферменти, що каталізують перенесення карбоксильної групи - реакції карбоксилювання і декарбоксилювання; ферменти гліколізу і циклу Кребса, молочнокислого і спиртового бродіння. У ряді випадків вплив магнію на роботу ферментів визначається тим, що він реагує з продуктами реакції, зрушуючи рівновагу в бік їх утворення. Магній може також інактивувати ряд інгібіторів ферментативних реакцій. Мідь (Сu) Мідь відіграє важливу роль в процесах фотосинтезу: надає хлорофілу більшої стійкості. Характерною особливістю дії міді є те, що цей елемент підвищує стійкість рослин проти грибкових і бактеріальних захворювань. За нестачі цього елементу гальмується ріст генеративних органів, зменшується інтенсивність фотосинтезу. Нестача міді зумовлюється вапнуванням ґрунтів, високими температурами ґрунту та повітря. Марганець (Мn) Фізіологічне значення марганцю полягає у тому, що він бере участь в окисно-відновних реакціях у рослинних клітинах і пов’язаний з діяльністю окиснювальних ферментів – оксидаз. У разі нестачі цього елемента знижується інтенсивність окисно-відновних процесів і синтезу органічних речовин у рослинах. Марганець бере участь і в транспортуванні речовин по органах рослин. Він відіграє важливу роль у процесах засвоювання амонійного та нітратного азоту. При амонійному живленні рослин він діє як сильний окисник, а при нітратному – як сильний відновник. Отже, у разі нестачі марганцю порушується відновлення нітратного азоту, що призводить до нагромадження нітратів у тканинах рослин – досить негативного явища. Марганець бере участь не тільки в процесі фотосинтезу, а й у синтезі вітаміну С. За нестачі марганцю в рослинах знижується синтез органічних речовин, зменшується вміст хлорофілу в рослинах, що призводить до захворювання їх на хлороз. Перешкоджають засвоєнню марганцю низька вологість повітря, низька температура ґрунту і похмура погода. Нестача марганцю спостерігається на ґрунтах з нейтральною або лужною реакцією, а на кислих - доступність його висока. Застосування мікродобрив «РОСТОК» дає змогу задовольнити потребу культури у елементах живлення, підвищує стійкість її до хвороб, шкідників, несприятливих ґрунтово-кліматичних та антропогенних чинників, впливає на поліпшення процесів фотосинтезу і обмінних реакцій у рослині та сприяє одержанню високого і якісного врожаю. жүктеу/скачать 80.85 Kb. Достарыңызбен бөлісу:
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||