Закон еквівалентів. Визначення еквіваленту металу об’ємним методом



жүктеу 1.17 Mb.
бет1/15
Дата08.05.2017
өлшемі1.17 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15

ЗАНЯТТЯ №1



ТЕМА. Основні закони хімії. Атомно-молекулярне вчення. Закон еквівалентів. Визначення еквіваленту металу об’ємним методом.
АКТУАЛЬНІСТЬ: основні закони хімії, теоретичний розрахунок еквівалентів простих і складних речовин необхідні студенту у подальшій фармацевтичній практиці для проведення розрахунків в аналітичній хімії.
НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ: Вивчити основні положення атомно-молекулярного вчення та основні закони хімії. Теоретично розрахувати еквіваленти простих і складних речовин для прогнозування кількісних співвідношень між реагуючими сполуками в хімічних реакціях.
ЗНАТИ: -основні закони хімії;

-основні поняття й положення атомно-молекулярного вчення;

-хімічні формули, їх типи;

-поняття еквівалента, його сучасне тлумачення;

-формулювання закону еквівалентів.
ВМІТИ: -застосовувати основні закони хімії в фармацевтичній практиці;

-складати хімічні формули;

-записувати рівняння хімічних реакцій;

-розраховувати еквіваленти простих і складних речовин.


САМОСТІЙНА ПОЗААУДИТОРНА РОБОТА

1.Поняття про атом, молекулу.

2.Хімічний елемент, проста й складна речовини.

3.Поняття про атомну одиницю маси.

4.Обчислення молярної маси еквіваленту.

5.Хімічні формули, їх типи, складання хімічних формул за даними хімічного аналізу або рівнянь хімічних реакцій.

6.Визначення закону еквівалентів та його математичний вираз.

7.Обчислення еквівалентів простих і складних речовин.

8. 2 г деякого металу з’єднуються з 17,78 г брому та 3,56 г сірки. Обчисліть еквівалентні маси брому та металу, якщо еквівалентна маса сірки дорівнює 16 г/моль.

9.Обчисліть еквівалентні маси металу та сірки, якщо 3,24 г металу утворюють 3,48 г оксиду та 3,72 г сульфіду.

10.На спалювання 1 г металу використано 462 см3 кисню (н.у.). Обчисліть еквівалентну масу цього металу.

11.Де міститься більше атомів: а) в 1 г вуглецю чи 1 г фосфору; б) в 14 г сірки чи 10 г кисню; в) в 32 г метану чи 32 г кисню?

12.Чому дорівнює маса вуглекислого газу, яка за нормальних умов займає об’єм 10 дм3? Який об’єм займатиме та сама кількість газу при температурі 27˚С та тиску 180 кПа?

13.Який об’єм займатиме кисень за нормальних умов, якщо при температурі 28˚С і тиску120 кПа його об’єм становить 4,5 дм3?

14.Як визначити молярну масу еквівалента речовини, що бере участь в оксидаційно-відновній реакції?

15.Чи однакова кількість молекул аміаку та азоту буде знаходитись в 1 г цих газів?

16.Обчислити молярну масу газу, якщо відомо, що 200 см3 цього газу при температурі 17°С і тиску 78 кПа, мають масу 0,125 г.

17.З 5,7 г сульфату металу одержано 2,6 г його гідроксиду. Обчислити еквівалент металу.

18.Яка маса кисню міститься в 1 дм3 цього газу, якщо він знаходиться при температурі 20°С і тиску 97,6 кПа?

19.Скільки молекул міститься в 1 см3 вуглекислого газу?

20.При відновленні воднем 10,17 г оксиду двовалентного металу утворилося 2,25 г води. Обчислити еквівалентні маси оксиду та металу. Чому дорівнює атомна маса металу?

21.Визначити молярну масу еквівалента металу, якщо внаслідок його перетворення на оксид маса збільшилася в 1,4 рази?

22.Метал масою 1 г реагує з 1,78 г сірки. Обчисліть молярну масу еквіваленту металу, якщо молярна маса еквіваленту сірки дорівнює 16 г/моль.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1.Закон збереження маси речовин.

2.Рівняння Ейнштейна (закон еквівалентності маси та енергії).

3.Закон сталості складу. Дальтоніди і бертоліди.

4.Закон кратних співвідношень.

5.Еквівалент, його сучасне визначення.

6.Закон еквівалентів.

7.Абсолютна маса атомів і молекул та відносна атомна й молекулярна маса.

8.Одиниця кількості речовини.

9.Ізотопи. Поняття про молекулу, її структуру і властивості.

10.Молярна маса атомів, молекул, йонів.

11.Закон Авогадро і його наслідки. Мольний об’єм. Стала Авогадро та яке її значення?

12.Що називають еквівалентом простої і складної речовини?

13.Чи завжди еквівалент є сталою величиною?

14.Назвіть способи визначення еквівалентів.

15.Застосування еквівалента для вираження концентрацій розчинів.

16.Застосування рівняння стану ідеальних газів Менделєєва-Клапейрона для визначення молекулярних мас речовин.

17.Зв’язок між густиною газу та його молекулярною масою.

18.На нейтралізацію 1,96 г H3PO4 витрачено 2,4 г натрію гідроксиду. Обчислити еквівалент, еквівалентну масу та основність H3PO4 в цій реакції. На підставі розрахунків написати рівняння реакції.

19.З 3,85 г нітрату металу одержано 1,60 г його гідроксиду. Обчислити еквівалентну масу металу.

20.При прожарюванні суміші ZnCO3 і ZnO масою 1,6 г добуто 1,248 г цинк оксиду. Який склад мала вихідна суміш (у масових частках)?

21.Обчисліть молярну масу еквівалента металу, якщо його зразок масою 2,74 г витісняє з кислоти 1 дм3 водню при температурі 18˚С та тиску 101,3 кПа.

22.При нагріванні 1,61 г кристалогідрату натрій сульфіту утворилося 0,805 г безводної солі. Визначте формулу кристалогідрату.

23.Газ масою 0,865 г при температурі 42˚С та тиску 102,9 кПа займає об’єм 688 см3. Яка молярна маса газу?



САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА


1.Відповідати на питання викладача, які будуть задаватися студентам і написати тестові завдання з даної теми.

2.Розв'язувати типові розрахункові задачі.

3.Визначати еквіваленти простих і складних речовин.

Теоретична частина


Еквівалентом хімічного елемента називають таку його кількість, яка з’єднується з одним молем атомів Гідрогену або замінює таку саму кількість молів-атомів Гідрогену в хімічних реакціях. Коли даний елемент утворює з іншим елементом декілька сполук, його еквівалент, визначений з різних сполук буде мати різне значення, але всі вони відносяться одне до одного як невеликі цілі числа.

Маса одного еквівалента елемента називається молярною масою еквівалента. Наприклад, у сполуках НF, Н2О, NН3 еквіваленти Флуору, Оксигену та Нітрогену дорівнюють 1, 1/2, 1/3 моль, а молярні маси еквівалентів відповідно 18,99; 8; 4,67 моль.

Поняття про еквівалент та молярну масу еквіваленту поширюється і на складні речовини.

Еквівалентом складної речовини називається така її кількість, яка взаємодіє без залишку з одним еквівалентом Гідрогену або будь-якої іншої речовини.

Зрозуміло, що в хімічних реакціях різні індивідуальні речовини беруть участь у суворо еквівалентних кількостях. В цьому полягає закон еквівалентів: хімічні елементи взаємодіють один з одним, а речовини реагують одна з одною у кількостях, пропорційних їхнім еквівалентам. Щоб визначити еквівалент елемента необов’язково мати його сполуку з Гідрогеном. Еквівалент елемента можна обчислити за складом сполуки цього елемента із будь-яким іншим елементом, еквівалент якого відомий (т.зв. прямий метод). Нехай у m (г) сполуки АВ міститься q (г) елемента А, а еквівалент елемента В дорівнює Е (В), тоді еквівалент елемента А дорівнює Е (А) і його можна обчислити, розв’язавши пропорцію:

Е (А)-----q

E (В)-----(m-q)

звідки


Е (А) = Е (В)∙q/(m-q),

де (m-q) – вміст елемента В у сполуці АВ.

Для визначення еквівалента хімічного елемента застосовують також метод витіснення. За цим методом, як правило, обчислення ведуть за Гідрогеном. Беруть до уваги масу металу, що витісняє Гідроген із води, кислоти або лугу й масу витісненого водню. Еквівалент хімічного елемента обчислюють за формулою:

Е=q/m,


де q-маса взятого металу; m-маса витісненого водню.
ЛІТЕРАТУРА

1.Державна Фармакопея України / Держ. підприємство “Науково-експертний фармакопейний центр.” –1-е вид. –Харків: РІРЕГ, 2001. –556 с.

2.Коровин Н.В. Общая химия. –М.: Высшая школа, 1998. –559 с.

3.Угай Я.А. Общая и неорганическая химия. –М.: Высшая школа, 1997. –527 с.

4.Конспект лекцій.

5.Практикум з загальної та неорганічної хімії: Посібник // Є.Я.Левітін, Р.Г.Клюєва, А.М.Бризицька та ін. –Х.: Основа, 1998. –119 с.

6.Неорганическая химия.: Учебное пособие для студ. фармац. спец. вузов (Практикум) // А.К.Сухомлинов, Н.В.Боровская, П.Я.Пустовар и др. –Киев: Высшая школа, 1983. –167 с.

7.Григор’єва В.В., Самійленко В.М., Сич А.М. Загальна хімія. К.: Вища школа, 1991. –430 с.

8.Романова Н.В. Загальна та неорганічна хімія. К.: Вища школа, 1998. –480 с.

9.Ахметов Н.С. Общая и неорганическая химия.: Учебное пособие для студ. хим.-техн.спец. вузов. –М.: Высшая школа, 1998. –743 с.

10.Карапетьянц М.Х., Дракин С.И. Общая и неорганическая химия. –М.: Высшая школа, 1993. –592 с.

11.Телегус В.С., Бодак О.І., Заречнюк О.С., Кінжибало В.В. Основи загальної хімії / За ред. В.С.Телегуса: Підручник. –Львів: Світ, 2000. –424 с.

12.Скопенко В.В., Григор’єва В.В. Найважливіші класи неорганічних сполук. К.: Либідь, 1996. –151 с.

13.Вступ до хімічної номенклатури / О.А.Голуб, М.Ю.Корнілов, В.В.Скопенко та ін. К.: Школяр, 1997. –48 с.

14.Корнілов М.Ю., Білодід О.І., Голуб О.А. Термінологічний посібник з хімії. –К.: ІЗМН, 1996. –256 с.

15.Зайцев О.С. Общая химия. Состояние веществ и химические реакции. М.: Химия, 1990. –352 с.

16.Яцимирський К.Б., Яцимирський В.К. Хімічний зв’язок. К.: Вища школа, 1993. –309 с.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15


©stom.tilimen.org 2016
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет