Міністерство аграрної політики та продовольства україни білоцерківський національний аграрний університет



жүктеу 5.01 Kb.

бет1/36
Дата22.02.2019
өлшемі5.01 Kb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   36


МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ 
БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
АГРОБІОЛОГІЯ 
Збірник наукових праць 
 
Випуск 10 (100) 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Біла Церква 
2013 


УДК 06:631/635 
 
 
Затверджено вченою  
радою університету 
(Протокол № 3 від 17.05.2013 р.) 
 
 
Редакційна колегія: 
Даниленко А.С., д-р екон. наук, професор, академік НААНУ (головний редактор); 
Сахнюк В.В., д-р вет. наук, професор, проректор з наукової роботи, заступник головного 
редактора; 
Примак І.Д., д-р с.-г. наук, професор, завкафедри землеробства (відповідальний за випуск); 
Васильківський С.П., д-р с.-г. наук, професор, завкафедри генетики, селекції та насінництва  
с.-г. культур; 
Стадник А.П., д-р с.-г. наук, професор кафедри лісівництва, ботаніки та фізіології рослин; 
Бурденюк Л.А., д-р с.-г. наук, професор; 
Черняк В.М., д-р біол. наук, професор, завкафедри садово-паркового господарства; 
Борщовецька В.Д., канд. пед. наук, доцент, завкафедри практики та історії англійської мови; 
Сокольська М.О., завідувач РВІК відділу (відповідальний секретар). 
 
 
 
 
 
Агробіологія:  Збірник  наукових  праць  /  Білоцерків.  нац.  аграр.  ун-т.–  Біла  Церква,  2013.–  
Вип. 10 (100).– 191 с. 
 
 
Збірник наукових праць «Агробіологія» друкується за рішенням вченої ради університету від-
повідно  до  вимог  ВАК  України  щодо  тематичної  спрямованості  фахових  видань  з  певної  галузі 
науки.  
Зареєстрований у Міністерстві юстиції України і є виданням, що продовжується замість випу-
ску Вісника Білоцерківського державного аграрного університету із сільськогосподарських наук. 
У  цьому  випуску  збірника  висвітлені  результати  наукових  досліджень,  проведених  ученими 
навчальних закладів та наукових установ аграрного профілю з актуальних питань рослинництва, 
агрохімії, землеробства та захисту рослин. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 БНАУ, 2013 


П О Л О Ж Е Н Н Я 
 
ПРО ПОРЯДОК ФОРМУВАННЯ ЗБІРНИКА НАУКОВИХ ПРАЦЬ 
«АГРОБІОЛОГІЯ» 
 
Збірник  наукових  праць  є  періодичним  виданням  обсягом  12  умовно-друкованих  аркушів, 
форматом А4 і видається двічі на рік тиражем 300 примірників.  
До  публікації  у  збірнику  відповідно  до  встановлених  вимог  приймаються  статті,  в  яких  висвіт-
люються результати наукових досліджень, що мають наукове і практичне значення та новизну. Стат-
тя має бути написана українською, російською, англійською, німецькою чи французькою мовою. 
У кожному номері публікуються 2–3 оглядові статті провідних фахівців у своїй галузі з акту-
альних питань.  
Статті до збірника подаються до 15 березня та 1 жовтня. Випуск збірників передбачається до  
1 липня та 1 січня. Додаткові випуски за матеріалами державних і міжнародних наукових конфе-
ренцій,  які  проводяться  у  Білоцерківському  національному  аграрному  університеті,  видаються 
протягом трьох місяців з дня подачі матеріалів у редакційно-видавничий відділ. 
Збірник видається на кошти авторів. Вартість збірника визначається за кошторисом. 
Орієнтовна вартість публікації – 25 грн за сторінку комп'ютерного тексту, оформленого згід-
но з вимогами. Вартість публікації не залежить від кількості співавторів статті. 
Автори  публікують статті за попередньою оплатою. 
 
Порядок подання рукописів 
 
Рукописи  статей  за  підписом  авторів,  на паперовому  та  електронному  носіях,  з рецензіями –  
внутрішньою і зовнішньою, подаються відповідальному за випуск члену ред-колегії (призначається 
за  рішенням  редколегії),  який  визначає  рецензента  або  особисто  рецензує  статті.  Статті 
співробітників  БНАУ  візують  завідувачі  кафедр;  статті  іногородніх  авторів  супроводжуються 
листом від організації за підписом керівника. 
Рецензент  оцінює  статтю  на  відповідність  вимогам  ВАК  і  визначає  доцільність  її  опубліку-
вання, за необхідності робить конкретні зауваження щодо покращення роботи (допускається ру-
кописна рецензія). Термін рецензування – не більше 7 днів.  
Після врахування зауважень рецензента та отримання позитивної рецензії автор подає статтю 
відповідальному за випуск, який передає всі статті завідувачу редакційно-видавничого відділу. 
У  разі  отримання  негативної  рецензії  (без  права  доопрацювання)  стаття  знімається  з  друку. 
Після  наукового  редагування  для  виправлення  технічних  помилок  стаття  направляється  автору, 
після чого виправлений паперовий варіант статті  з дискетою  повертається  відповідальному за 
випуск на повторне редагування, і  лише після цього редактор віддає статтю на верстку у друкар-
ню. Статті іногородніх авторів технічно опрацьовуються технічним редактором. 
Оригінал-макет збірника в обов’язковому порядку підписується автором, а статті іногородніх 
авторів – відповідальним  за випуск. Дозвіл до друку надає вчена рада університету. 
 
Вимоги до оформлення статей 
 
Статті, що друкуються у фахових збірниках, повинні мати такі елементи: 
1. УДК.  
2. Прізвище автора, ініціали, науковий ступінь, повна назва організації (e-mail). 
3. Назва статті. 
4. Анотація та ключові слова українською, російською та англійською мовами. 
5. Постановка проблеми. 
6. Аналіз останніх досліджень і публікацій. 
7. Мета і завдання дослідження. 
8. Матеріал і методика досліджень.  
9. Результати досліджень та їх обговорення. 
10. Висновки. 
11. Список літератури. 


Обсяг  статті  становить  5–8  сторінок  через  1,5  інтервали  комп'ютерного  набору.  Кожна  сторінка 
друкується  на  одному  боці  стандартного  аркуша  (210х297  мм,  формат  А4);  при  цьому  ліве  поле  –  
30 мм, верхнє і нижнє – 20 мм, праве – 10 мм.  
Обсяг анотації англійською мовою має становити 1 сторінку, де стисло  описано суть статті, 
що вирізняє її від уже відомих тверджень. 
Текст  статті  набирається  в  редакторі  Microsoft  Word,  шрифт  –  Times  New  Roman  Cyr,  14  pt.  
ПРІЗВИЩЕ  АВТОРА  ТА  ІНІЦІАЛИ,  ЗАГОЛОВОК  СТАТТІ,  СПИСОК  ЛІТЕРАТУРИ  –  з  великої 
літери. Прізвище автора, ініціали, його науковий ступінь та e-mail зазначаються перед заголовком стат-
ті. Автори вказують повну назву навчального закладу чи установи, де вони працюють (див. приклад). 
 
 
УДК 631.58(091) 
 
ПРИМАК І.Д., д-р с.-г. наук  
Національний аграрний університет 
 
ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ЕКСТЕНСИВНИХ СИСТЕМ ЗЕМЛЕРОБСТВА В УКРАЇНІ 
 
Використана  література  подається  в  кінці  статті  у  порядку  згадування  джерел  у  тексті  за  їх 
наскрізною  нумерацією  і  зазначенням  у  тексті  посилань  у  квадратних  дужках.  Бібліографічний 
список оформляється за ДСТУ ГОСТ 7.1:2006; шрифт 12 pt. 
Іноземні прізвища в тексті подаються мовою оригіналу. 
Таблиці  мають  бути  набрані  у  програмі  Microsoft  Word  або  MS  Excel;  шрифт  –  Times  New 
Roman Cyr, 12 pt; ширина – не більше 14 см; повне обрамлення; виключка по центру; маленьки-
ми літерами. Зразок оформлення таблиці: 
 
Таблиця 1– Супутня варіація між періодом існування малих переробних підприємств 
                     сфери АПК Житомирської області та наявністю стратегічного планування 
 
Застосування стратегічного планування (

)
 
так 
ні 
Період 
існування 
кількість 
підприємств (шт.) 
у % 
кількість підприємств 
у % 
Всього,  
одиниць 
55 
78,6 
15 
21,4 
 
Формули  повинні  бути  написані  у  програмі  Equation  Editor  3.0.  (цей  редактор  є  внутрішнім 
редактором формул у Microsoft Word); змінні математичні величини в тексті відповідно до фор-
мул набираються курсивом. 
Рисунки (діаграми, фото, малюнки) виконують у редакторі Microsoft Word  за допомогою фун-
кції «Створити рисунок» в чорно-білому варіанті. Він має бути розташований по центру, ширина 
– не більше 14 см, без обтікання текстом. У випадку складних креслень їх слід виконувати у ре-
дакторі  Corel  Draw  версії  не  нижче  5.0,  за  умови,  що  текстові  вкраплення  виконані  гарнітурою 
Times  New  Roman  Cyr  і  розміром  14  пунктів.  Фотографії  мають  бути  чорно-білими  в  окремому 
файлі «Фото». У самому ж тексті вказується місце для фотографій. Назва рисунка чи фотографії 
розміщується під ними і  набирається шрифтом 12, жирними маленькими літерами, усі підрисун-
кові пояснення – світлим шрифтом. 
Графіки виконуються у програмі MS Excel, як і рисунки. 
Таблиці, рисунки, графіки, формули поміщаються після посилання на них у тексті. 
 
 
 
 
 
 
 


 
 
УДК 633.853.49"324":631.527.5 
ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ С.П., д-р с.-г. наук 
ІВКО Ю.О., канд. с.-г. наук 
Білоцерківський національний аграрний університет 
ЕФЕКТ ГЕТЕРОЗИСУ ТА СТУПІНЬ  
ФЕНОТИПОВОГО ДОМІНУВАННЯ  
У ГІБРИДІВ F
1
 РІПАКУ ОЗИМОГО 
Виявлено  прояв  гетерозису  за  структурними  елементами  продуктивності  ріпаку  озимого  у  гібридів 
першого покоління. Визначено ступінь домінантності та ефект гетерозису ряду гібридів F
1
. Виділено кращі 
гібридні  комбінації,  за  кількістю  гілок  першого  порядку,  довжиною  стручка  та  кількістю  насінин  у 
стручку, які становлять інтерес для подальшої роботи. 
Ключові  слова:  ріпак  озимий,  ефект  гетерозису,  ступінь  фенотипового  домінування,  кількість  гілок 
першого порядку, довжина стручка, кількість насінин у стручку. 
 
Постановка проблеми. Одним із найефективніших методів підвищення врожайності, стійко-
сті проти абіотичних і біотичних факторів середовища та енергоекономічності сільськогосподар-
ських  культур,  у  тому  числі  й  ріпаку,  є  генетично-селекційне  поліпшення  сортів.  Створення 
нових  гібридів  ріпаку  дозволить  поєднати  в  одному  генотипі  комплекс  господарсько  цінних 
ознак, підвищить економічну ефективність вирощування цієї культури та забезпечить сировиною 
харчову і технічну промисловість, а також тваринництво високобілковим кормом. 
У  зв’язку  з  цим  актуальним  є  дослідження  з  питань  доборів  материнських  і  батьківських 
компонентів  гібридів  F
1
,  особливостей  успадкування  ознак  і  властивостей  гібридами  F
1

визначення їх господарської цінності. 
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретично формотворчий процес за внутрішньо-
видової  гібридизації,  що  ґрунтується  на  незалежному  комбінуванні  генів,  є  безмежним.  Однак 
різні  типи  взаємодії  генів,  явище  зчепленого  успадкування,  генетичні  та  фізіологічні  кореляції 
значною мірою обмежують потенційну можливість перекомбінування ознак у гібридних організ-
мів [1]. 
Міжсортова гібридизація і надалі залишається основним методом, який використовується при 
створенні нових сортів ріпаку. Успіх гібридизації  значною мірою визначається правильним під-
бором компонентів схрещування.  
Тому знання закономірностей мінливості господарсько цінних ознак, які визначають продук-
тивність  і  якість  насіння  рослин  ріпаку,  дає  можливість  ефективніше  підбирати  вихідні  форми 
для схрещування і проводити добір цінних генотипів [2]. 
Селекційні  програми  створення  високопродуктивних  сортів  мають  базуватися  на науковому 
прогнозі розвитку  ознак і властивостей, які детермінуються спадково. Тому необхідно знати, як 
успадковуються ознаки і властивості за певних умов розвитку і повною мірою прогнозувати кін-
цеві результати гібридизації. 
Вивчення  кількісних  ознак,  що  контролюються  полімерними  генами  дуже  ускладнюється 
внаслідок їх значної мінливості, що зумовлюється умовами середовища [3], а загальна картина їх 
успадкування і мінливості маскується модифікуючою дією гетерозису в F
1

Підбір батьківських форм для схрещування – це складний процес,  оскільки кожна ознака чи 
властивість  батьківських  організмів  не  передається  безпосередньо  їхньому  потомству.  Успадко-
вуються гени, а ознаки проявляються як результат їх експресії в конкретних умовах середовища. 
Ступінь фенотипового домінування як показник для оцінки селекційного матеріалу на ранніх 
етапах  випробовування  використовується  в  багатьох  культурах:  пшениці,  гречці,  ячмені  та  ін-
ших. Дослідження за цим показником підтверджують можливість його використання при підборі 
пар для схрещування, а також для швидкої оцінки гібридних нащадків [4]. 
Основною відмінною особливістю гібридів F
1
 є прояв ефекту гетерозису за окремими кількі-
сними та якісними ознаками, що зумовлюється перш за все, гетерозиготним станом організму [5]. 


Численні дослідження показали перевагу гібридів F
1
 над сортами, тому сьогодні створення гете-
розисних гібридів є пріоритетним для багатьох сільськогосподарських культур [6]. 
Найвищий  ефект  гетерозису  відмічають  при  схрещуванні  сортів,  екологічно  та  географічно 
віддалених. 
Гетерозис  пояснюють  підвищенням  гетерозиготності.  Чим  значніші  генетичні  відмінності  у 
батьків, тим сильніше проявляється гетерозис у гібридів [7]. 
Селекційні дослідження щодо створення гібридів ріпаку F
1
 ведуться майже у всіх країнах, які 
вирощують цю культуру. Зусиллями селекціонерів багатьох країн уже створені перші комерційні 
гібриди ріпаку, але їхня частка у загальному виробництві поки що незначна [6]. 
Метою  досліджень  було  визначити  закономірності  прояву  гетерозису  та  ступеня 
фенотипового  домінування  за  структурними  елементами  продуктивності,  у  гібридів  F
1
  ріпаку 
озимого. 
Матеріал та методика досліджень. Дослідження виконували у 2008 і 2009 рр. в умовах до-
слідного поля Білоцерківського національного аграрного університету. Вихідним матеріалом для 
досліджень були колекційні зразки, отримані від Національного центру генетичних ресурсів рос-
лин України, сортозразки з Білоцерківської станції сортовипробування, зареєстровані та рекоме-
ндовані сорти для вирощування в Україні. 
У 2008 р. було проведено гібридизацію та отримано насіння F

від 23 гібридних комбінацій. 
Гібридизацію проводили вручну. У вранішні години в нерозкритих бутонах материнської фо-
рми видаляли пиляки й накривали суцвіття ізолятором, потім через 2-3 дні запилювали приймоч-
ку маточки дозрілим пилком батьківської форми. Накривали ізолятором із флезеліну. 
У 2008 р. одержано гібридне насіння F
1
, яке в 2009 р. висівали в гібридному розсаднику для 
порівняння рослин F
1
 з вихідними батьківськими формами. У гібридів ріпаку F
1
 в період вегетації 
вели фенологічні спостереження за загальноприйнятими методами. 
Біометричний  аналіз  проводили  за  загальноприйнятими  методиками  за  середнім  зразком  25 
рослин. 
Отримані біометричні дані обробляли методом варіаційної статистики, дисперсійного аналізу 
за програмою “Statistica-7”, за методами Б.А. Доспехова [8] та Г.Ф. Лакіна [9]. 
Величину  справжнього  та  гіпотетичного  гетерозису  обчислювали  за  формулами  запропоно-
ваними Х. Даскалевим [10]. 
Справжній гетерозис визначали за формулою: 
100
P
P
F
Х
max
max
1




де F
1
 – значення ознаки гібрида; 
     Р 
max
 – найбільше значення ознаки одного з батьків. 
 
Величину ефекту гіпотетичного гетерозису обчислювали за формулою: 


100
2
P
P
F
X
2
1
1




де F
1
 – значення ознаки гібрида; 
     Р
1
 – значення ознаки материнської форми; 
     Р

– значення ознаки батьківської форми. 
 
Для вивчення характеру успадкування кількості стручків на центральному суцвітті та насінин 
у стручку в міжсортових гібридів F
1
 озимого ріпаку користувалися показником ступеня домінан-
тності (h
p
). Величину h

визначали за загальноприйнятим методом, за формулою: 
 
h

= (X

– X
mp
) / (X

- X
mp
), 
 
де X

– середнє значення показника у гібрида; 
     X
mp 
– середнє значення показника обох батьківських форм; 
     X

– середнє значення батьківської форми з сильнішим розвитком ознаки. 
 
Показник домінантності (h
p
) може приймати будь-які значення від – ∞ до + ∞  [4]. Ми корис-
тувалися такою градацією: 
1) h

< -1 – від'ємне наддомінування (від'ємний гетерозис, або депресія); 


2) -1 ≤ h

< -0,5 – від'ємне домінування; 
3) -0,5 ≤ h

≤ +0,5 – проміжне успадкування; 
4) +0,5 < h

≤ +1 – позитивне домінування; 
5) h

> +1 – позитивне наддомінування (позитивний гетерозис). 
Результати досліджень та їх обговорення. Одним із важливих структурних елементів про-
дуктивності ріпаку є кількість гілок першого порядку.  Аналізуючи гібриди F
1
 за кількістю гілок 
першого  порядку,  можна  виділити  гібридні  комбінації,  які  проявили  ефект  гетерозису.  Із  23 
комбінацій,  гетерозис  виявлено  лише  у  шести  гібридів  F
1
  (табл.  1).  В  решти  гібридів  F
1
 
спостерігається депресія за цією ознакою. 
 
Таблиця 1  Ефект гетерозису та ступінь фенотипового домінування за кількістю гілок першого порядку  
                      в гібридів F
1
 ріпаку озимого (2009 р.) 
Lim, шт. 
Гібридна  
комбінація 
Кількість гілок  
першого порядку,  
шт. 
min 
max 
Коефіцієнт  
варіації, 
V (%) 
Ступінь  
фенотипового 
домінування, h
p
 
Гіпотетичний  
гетерозис, % 
Справжній  
гетерозис, 

♀Таурус  
6,6±0,3 
6,0 
8,0 
4,5 



♂Чорний велетень 
6,1±0,5 
4,0 
8,0 
23,8 



F
1
 
10,3±0,9 
9,0 
12,0 
14,8 
15,8 
62,2 
56,1 
♀Онтаріо 
4,9±0,5 
3,0 
7,0 
29,6 



♂Чорний велетень 
6,1±0,5 
4,0 
8,0 
23,8 



F
1
 
7,4±0,7 
6,0 
10,0 
22,6 
3,2 
34,5 
21,3 
♀Кронос  
5,8±0,4 
4,0 
7,0 
19,6 



♂Чорний велетень 
6,1±0,5 
4,0 
8,0 
23,8 



F
1
 
7,0±0,9 
4,0 
10,0 
35,0 
7,0 
17,6 
14,8 
♀Геліо 
5,5±0,4 
4,0 
7,0 
21,4 



♂Піонер  
5,2±0,2 
4,0 
6,0 
15,2 



F
1
 
6,6±0,5 
5,0 
9,0 
19,4 
8,3 
23,4 
20,0 
♀Донгон 
6,7±0,6 
4,0 
10,0 
28,2 
 
 
 
♂Горянський 
6,1±0,4 
5,0 
8,0 
19,6 



F
1
 
8,1±0,9 
5,0 
12,0 
27,9 
5,7 
26,6 
20,9 
♀Чорний велетень 
6,1±0,5 
4,0 
8,0 
23,8 



♂Астрід 
6,6±0,3 
6,0 
8,0 
12,8 



F
1
 
6,8±1,4 
4,0 
10,0 
40,8 
1,8 
7,1 
3,0 
 
Найбільше  сформувалося  гілок  першого  порядку  у  гібридній  комбінації  Таурус  х  Чорний 
велетень  –  10,3±0,9  шт.,  порівняно  з  батьківськими  формами  (Таурус  –  6,6±0,3  шт.,  Чорний 
велетень  –  6,1±0,5  шт.).  Ступінь  фенотипового  домінування  (hp)  становить  15,8,  гіпотетичний 
гетерозис – 62,2 %, справжній гетерозис – 56,1 %.  
Також ефект гетерозису проявляється у гібридних комбінаціях: Онтаріо х Чорний велетень та 
Кронос  х  Чорний  велетень.  Ступінь  фенотипового  домінування  у  даних  комбінаціях  відповідає 
позитивному наддомінуванню (hp = 3,2 та 7,0), гіпотетичний гетерозис – 34,5 і 17,6 %, справжній 
гетерозис – 21,3 і 14,8 %. 
В  проаналізованих  гібридних  комбінаціях  сорт-стандарт  Чорний  велетень  виступає  як 
батьківська форма. 
Також відмічено незначний прояв справжнього гетерозису (3,0 %) за кількістю гілок першого 
порядку при схрещуванні сорту-стандарту Чорний велетень (материнська форма) з сортозразком 
німецької селекції Астрід. Проте в отриманого гібрида F
1
 спостерігається сильне варіювання цієї 
ознаки, коефіцієнт варіації (V, %) склав – 40,8 %. 
Збільшення  кількості  гілок  першого  порядку,  порівняно  із  кращою  батьківською  формою  та 
середнім  батьків  відмічено  у  наступних  комбінаціях  схрещування:  Донгон  х  Горянський,  Геліо  х 
Піонер. 
У  гібрида  F

отриманого  від  схрещування  сортів  Донгон  х  Горянський,  кількість  гілок 
першого  порядку  становила  8,1±0,9  шт.,  що  перевищує  батьківські  форми.  Однак  у  даного 
гібрида спостерігається значний розмах (min-max  = 7,0 шт.) та значне варіювання (V=27,9 %) за 
кількістю  гілок  першого  порядку.  Материнська  форма  також  характеризується  високим 
варіюванням (V=28,2 %) кількості гілок першого порядку, а в батьківської форми спостерігається 
середнє  варіювання  (V=19,6  %)  за  цією  ознакою.  Ступінь  фенотипового  домінування  (hp
становить 5,7, гіпотетичний гетерозис сягає 26,6 %, справжній гетерозис – 20,9 %. 


При  схрещуванні  сортозразків  Геліо  х  Піонер  ефект  справжнього  гетерозису  за  кількістю 
гілок першого порядку становить 20,0 %, гіпотетичного – 23,4 %. Коефіцієнт варіації (V=19,4 %) 
цієї  ознаки  відмічено  на  рівні  середнього  варіювання  як  у  гібрида,  так  і  батьківської  форми 
(V=15,2 %), а в материнського компонента (V=21,4 %) – значне варіювання (табл. 1). 
Довжина  стручка  є  одним  із  структурних  елементів  продуктивності  ріпаку.  Із 
проаналізованих  23  гібридних  комбінацій,  лише  шість  гібридів  F
1
  проявили  гетерозис  за  цією 
ознакою (табл. 2). У решти досліджуваних гібридів F
1
 спостерігалася депресія. 
За  довжиною  стручка  ефект  гетерозису  коливався від  1,4  до  11,9  %,  залежно  від  комбінацій 
схрещування.  Найвищий  ефект  гетерозису  виявили  в  комбінації  схрещування  Аліот х Геліо. 
Довжина  стручка  у  гібрида  F

становила  7,5±0,9  см,  що  більше  порівняно  з  батьківськими 
формами  (6,7±0,1  і  6,3±0,1  см).  Варіювання  ознаки  у  гібрида  F
1
  високе  (V=23,1  %),  а  в 
батьківських форм слабке (V=8,0 і 5,3 %). Ступінь фенотипового домінування (hp) становив 5,0, 
гіпотетичний гетерозис – 15,4 %, справжній гетерозис – 11,9 %. 
За  схрещування  сорту  Аліот  із  сортом-стандартом  Чорний  велетень  у  гібридів  F

спостерігалося  проміжне  успадкування  довжини  стручка  (табл.  2).  Ефект  гетерозису,  як 
гіпотетичного, так і справжнього у гібрида F
1
 становив 7,5 %. 
У гібридній популяції F
1
 Сенатор люкс х Онтаріо, також відмічено ефект гетерозису. Виявле-
но  збільшення  довжини  стручка  до  7,9±0,2  см,  порівняно  з  батьківськими  формами  (7,6±0,4  і 
6,2±0,2  см).  Ступінь  фенотипового  домінування  (hp)  сягав  1,4,  гіпотетичний гетерозис  становив 
14,5 %, а справжній − 3,9 %.  
Ефект гетерозису також відмічено у наступних гібридних комбінаціях: Божан х Онтаріо (2,8 %), 
Онтаріо х Чорний велетень (1,5 %), Донгон х Чемпіон України (1,4 %). 
 
Таблиця 2 − Ефект гетерозису та ступінь фенотипового домінування за довжиною стручка у гібридів F


Висновки.  1.  результати  досліджень  показали,  що  молоко,  м'ясо  та  
Ключові  слова
Мета  досліджень  
Keywords: fungicide spraying efficiency, sugar beet.       
Сорт аманда 818м
Оценка исходного материала картофеля по хозяйственно ценным признакам и устойчивости против болез-
Ключевые слова: 
Методика досліджень.
Результати досліджень та їх обговорення. 
Висновки та перспективи подальших досліджень
Висновки  і  перспективи  подальших  досліджень
Ключові слова:
Анализ  последних  исследований  и  публикаций.  



  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   36


©stom.tilimen.org 2017
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет